Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

к.е.н., доц. Безпалько О.В., к.е.н., доц. Скригун Н.П.

Національний університет харчових технологій

ПРОБЛЕМАТИКА ЗАХИСТУ ВІД «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПІРАТСТВА» В СВІТІ І УКРАЇНІ

У сучасному світі чим розвиненіша держава, тим більшого значення в її економіці та суспільному житті набуває інтелектуальна власність. Як економічний термін це поняття формувалося у процесі вирішення проблем юридичної регламентації в рамках права власності відносин з приводу створення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності. Використання цього терміна в сфері правового регулювання економіки та необхідність захисту інтелектуальних продуктів діяльності ринкових суб'єктів були ключовими важелями в поширенні цього терміна на всю сукупність нематеріальних елементів будь-якого підприємства [2].

Є очевидним, що створення об’єктів права інтелектуальної власності – це крок до зростання еліти нації. В час бурхливого розвитку інформаційних технологій інтелектуальна власність стає одним із найліквідніших товарів, адже цей ресурс — дуже цінне джерело доходів, який здатний притягувати до себе великі інвестиції. Саме тому правомірне використання та захист результатів інтелектуальної, творчої діяльності є питанням особливо важливим. Для України ця проблематика має неабияку актуальність ще й у зв’язку із вступом до Світової організації торгівлі, що вимагає виконання досить жорстких норм і стандартів, зокрема у сфері захисту інтелектуальної власності.

Сьогодні досить поширеним в світі є практика так званого «інтелектуального піратства». Інтелектуальне піратство – дії спрямовані на протиправне використання об'єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди [1]. Згідно виконавчих резюме Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (International Intellectual Property Alliancе) – однієї із впливових міжнародних організацій, яка здійснює постійний моніторинг стану захисту інтелектуальної власності в різних країнах світу, Україна вже другий рік поспіль є найпершою країною з піратства (PFC – Priority Foreign Country) [4]. Така оцінка призвела до анулювання односторонніх митних привілеїв (Generalіzed System of Preferences) для всіх українських товарів, що раніше безмитно ввозилися на територію США, та введення США спеціальних торговельних санкцій проти України.

Нажаль, піратство для України є додатковою підставою для згадок про нашу державу у пресі цивілізованого світу в непривабливому ракурсі. Крім того, необхідно зважити і на економічний аспект даної проблеми. Порушення авторських прав ведуть до значних прямих і непрямих втрат доходів держави. Згідно думок експертів, сумарна вартість об’єктів авторського та суміжних прав перебільшує вартість об’єктів промислової власності приблизно у три рази, а економіка авторського та суміжних прав виявляється найбільш значною галуззю суспільного виробництва. В зв’язку з чим наша держава зазнає збитків, які важко точно оцінити як у грошовому еквіваленті, так і з погляду погіршення її авторитету, як повноправного члена світової спільноти. Для порівняння: легальна «комп’ютерна індустрія» дає бюджету США близько 180 млрд. доларів щорічно, при цьому кількість неліцензованих комп’ютерних програм в Україні сягає за 90% [3].

У більшості країн Європи, де управління авторськими і суміжними правами здійснюється самими власниками прав, державні органи здійснюють адміністративний контроль за створенням і діяльністю таких структур. Факт державного контролю необхідний як для пропаганди важливості захисту авторських прав, так і для правового регулювання управління авторськими правами, включаючи правозастосовні заходи.

На сьогоднішній момент тенденції у сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні залишаються суперечливими й не свідчать про ефективне функціонування системи її охорони. Практика більшості країн з високим рівнем охорони інтелектуальної власності свідчить, що одними цивільно-правовими санкціями «піратство» викорінити дуже складно. Саме тому законодавство багатьох держав передбачає кримінальну відповідальність за порушення авторських і суміжних прав. В США, наприклад, кримінальне законодавство передбачає за порушення авторських прав тюремне ув'язнення терміном до 10 років. Санкції, передбачені українським законодавством за порушення авторських прав, також є достатньо суворими: максимальне покарання за такі дії в кримінальному кодексі – 6 років позбавлення волі. Але криміналістичне забезпечення вирішення даної проблеми, як у практичному, так і у теоретичному аспекті досить складне. Це пов'язано в першу чергу з тим, що захист авторського та суміжних прав довгий час перебував у царині лише цивільного законодавства. Але як свідчить досвід, проблема «піратства», як правило, стоїть не в тому, які в країні закони, а в тому, як вони виконуються. Нажаль, через відсутність ефективної системи захисту авторських прав в нашій країні порушення залишаються досить часто навіть не поміченими , а тому і не покараними. Крім того, існує ще й проблема із судами. Такого роду справи розглядаються і в цивільних, і в адміністративних, і в господарських судах, що дуже ускладнює процес. Фахівці в цій галузі вважають, що проблему міг би вирішити повноцінний патентний суд.

Література:

1.Гінзбург М.Д. Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з інтелектуальної власності. [Основні терміни]: / М.Д. Гінзбург, Л.М. Дунаєвський, І.О. Требульова.— Харків, 1999.

2.Основи інтелектуальної власності. – К.: Юридичне видавництво «Ін Юре», 2000. – 578 с.

3.Пирогов Л. Н. Борьба с компьютерной преступностью [Текст] / Л.Н. Пирогов. − М.: Право, 2011. − 311 с.

4.IIPA - International Intellectual Property Alliance [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.iipa.com