Мехеда Н.Г., Толстопят П.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Управління витратами  інноваційного  підприємства

 

Актуальність теми  полягає в тому, що сучасний етап науково-технічного розвитку потребує від підприємств України створення нового організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю. Підґрунтям розробки та впровадження такого механізму є визначення інноваційної діяльності як форми адаптації підприємств до впливу чинників зовнішнього середовища з урахуванням векторів розвитку технічної, економічної та організаційної складових інвестиційного потенціалу підприємства. Їх взаємозв’язок забезпечує економічне зростання: так, за оцінками експертів, на 25% за рахунок прямого інвестування, на 30% за рахунок удосконалення управління персоналом і на 40% через запровадження новітніх науково-технічних розробок (інновацій)[1].

Метою є розробка концепції організаційно-економічного механізму управління витратами інноваційної діяльності підприємств та методів її реалізації, спрямованих на підвищення ефективності нововведень і досягнення конкурентних переваг підприємств на ринку.

Управління витратами невід'ємно пов'язане з розробкою та складанням бюджету і організаційним планом діяльності. Основним засобом планування і контролю є фінансовий за допомогою складання бюджету інноваційного проекту. Загальний бюджет показує витрати засобів на проект протягом усього періоду часу його здійснення. Якщо проект розраховано на декілька років, то бюджет першого року деталізують щоквартально і щомісячно, а бюджети майбутніх років планують з визначенням річних витрат за окремими статтями, оскільки можливі корективи внаслідок зміни вартості робіт, цін, податків тощо. На основі загального бюджету формують плани окремих виконавців. Технологія його складання відрізняється від практики звичайних виробничих процесів. Відмінності бюджетування проекту пов'язані з такими обставинами[2]:

-    здатність (або можливість) різких змій напряму і цілей діяльності;

- наукове обладнання призначене підрозділу, спеціалістам наукових досліджень і розробок;

-    витрати па дослідження визначаються кількістю залучених працівників.

Розробляючи бюджет, важливо визначити характер і ступінь контролю за фінансами. З одного боку, доцільно навчити цих спеціалістів основ фінансового обліку і покласти відповідальність па них за витрачання коштів. З іншого, відволікати спеціаліста від його основної роботи означає непродуктивно витрачати його час. Тому потрібно дотримуватися розумного балансу[2].

Ухвалення бюджету інноваційного проекту проходить декілька етапів. Спочатку менеджер проекту розглядає програму досліджень і з економістом складає бюджет, враховуючи масштаби, потребу в кадрах, інвестиціях. Потім він готує проект бюджету, обговорює його з вищим керівництвом. У разі необхідності плановий чи фінансовий відділи вносять зміни, корективи, розбивають за статтями витрат, періодами реалізації. На завершальному етапі остаточний варіант бюджету затверджують. Для того, щоби бюджет як інструмент планування та контролю застосовувати максимально ефективно, науковці рекомендують передбачити розподіл витрат у часі за кожним видом робіт у розрізі можливих варіантів використання засобів: нормальний, прискорений чи уповільнений[1].

Однак па практиці обсяги запланованих коштів ніколи не збігаються з фактичними витратами. Це має багато причин, одна з основних полягає в тому, що результати інноваційної діяльності не можуть бути чітко передбачені.

Контролювання і зіставлення фактичних витрат з передбаченими можна здійснювати щонайменше двома методами:

- особи з певними повноваженнями мають право розпоряджатися сумами, які не перевищують зазначених;

- проведення оплати і реєстрації фактичних видатків за рахунками з виникненням згідно зі статтями бюджету[2].

Методи управління окремими об'єктами відображають їхню специфіку, внаслідок чого для кожного окремого об'єкта управління вони унікальні [9, с. 96]. Враховуючи це, в управлінні витратами метод управління розглядають як сукупність прийнятих допущень, цілей і процедур, призначених для реалізації функцій управління витратами. Методи управління для кожного об'єкта

В управлінні витратами використовують різноманітні методи управління. Кожен з методів по-своєму привабливий, має свої переваги і недоліки, а також специфічну сферу використання. Їх розмаїтість зумовлює потребу в розгляді їх сутності, переваг та недоліків, а також умов застосування в інноваційній діяльності[1].

Відзначимо, що методи управління витратами багато вчому мають загальні ознаки. До них належать: мета, що вони переслідують, інструмент її досягнення, можливість впливу на процес формування фактичних значень керованих показників.

Основні розбіжності виражені в тих специфічних задачах, що ставляться в конкретному випадку для досягнення головної мети і специфічному інструменті для виконання даних задач.

Аналіз наявних методів управління витратами доводить, що не ефективно використовувати будь-який один із методів для одночасного управління витратами на виробництво класичних видів продукції та витратами на інноваційні процеси. Посиленням значення нових технологій на вітчизняних підприємствах потребує перегляду багатьох існуючих нормативних витрат і зумовлює необхідність розробки нового методу в управлінні ними.

Список літератури:

1. Білоусова І.А., Чумаченко М.Г. Проблеми обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції в промисловості / І.А. Білоусова, М.Г. Чумаченко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 2. – С. 3–10.

2.Козаченко Г.В., Погорєлов Ю.С., Хлапьонов Л.Ю., Макухін Г.А. Управління витратами підприємства: Монографія. – К.: Лібра, 2007. – 320 с.