Економічні науки / 7. Облік і аудит

доц., к. е. н. Агафоненко О. Ю., Тесленко Н.О.

Донецький державний університет управління, Україна

Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Становлення громадянського суспільства, розвиток приватного підприємництва як його економічної основи зумовили появу аудиту в Україні. Ухвалення в квітні 1993 р. Закону України «Про аудиторську діяльність» надало легітимності цій формі незалежного фінансового контролю і стало імпульсом її інтенсивного розвитку. За цей проміжок часу в Україні сформовано систему незалежного аудиту подібну країнам з ринковою економікою. Інфраструктура, забезпечення та функціонування цієї системи продовжують удосконалюватися.

Основною причиною виникнення кризи в умовах інформаційної моделі економіки є підрив довіри до інформації. Такий підрив став наслідком цілого ланцюга навмисних і випадкових помилок аудиторів та рейтингових агентств. У сучасних умовах постала проблема необхідності удосконалення ринку аудиторських послуг з метою забезпечення збалансованості розвитку суб’єктів господарювання в умовах зовнішніх коливань економіки.

Проблеми розвитку ринку аудиторських послуг є предметом особливої уваги економічної науки. У вітчизняній літературі приділяється значна увага розвитку аудиту в Україні. Це наслідок стрімкого розвитку світової економіки, необхідність гнучкого пристосування до змін, їх детального дослідження та контролю. Великий внесок в розробку теоретичних основ і методологічних підходів до шляхів удосконалення аудиторських перевірок та аудиторського контролю в цілому внесли провідні вчені-економісти: М.Т. Білуха [1], А. Білоусов, В.Г. Гетьман, М.Я. Дем’яненко, В.П. Завгородній, Г.Г. Кірейцев, М.В. Крапивко, Б.Ф. Усач та інші вчені. Дані автори вважають, що хоча Аудиторська палата України разом зі Спілкою аудиторів України проводить розробку на основі узагальнення вітчизняної та світової практики науково-обґрунтованої методики та рекомендацій з питань аудиторської діяльності в Україні, зарубіжні країни мають більш глибоку історію аудиту, певні традиції об’єктивного характеру.

Тому нашій державі, яка лише почала нелегкий шлях становлення та розвитку аудиторської діяльності зараз необхідні практичні втілення інноваційних механізмів розвитку аудиту. Аналіз світового досвіду та виявлення можливих напрямків перспективного розвитку аудиту в Україні. Одні автори стверджують, що започаткування професії аудитора сягають давніх часів. Ще в Стародавньому Єгипті (близько 2600 років до н.е.) існували чиновники, які поєднували функції обліку та контролю. В Римській імперії (НІ ст. до н.е.) функції контролю здійснювали спеціальні службовці, так звані куратори. Водночас з ними діяли прокуратори – намісники провінцій, фінансові чиновники з забезпечення державних доходів, а квестори займалися фінансовими та судовими справами.

Інші дослідники доводять корені існування аудиту в Стародавній Греції. В той період, особлива увага приділялася контролю збереження власності, зокрема майна. Крадіжку греки розглядали як матеріальну шкоду.

Однією з причин гальмування розвитку аудиту в Україні є те, що вона впродовж багатьох століть була поневолена іншими державами. Рівень розвитку аудиту значною мірою залежав від розвитку продуктивних сил і виробничих відносин цих країн.

Західні землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії, а потім – Польщі. За часів панування Австро-Угорської імперії на Західних землях України у великих містах розвивались мануфактури, виникали нові промислові підприємства. Все це створювало певні умови для розвитку аудиту, оскільки власникам підприємств потрібний був незалежний контроль за використанням і збереженням їх капіталу.

Звання аудитора в Росії було введено Петром І, який у військовому статуті 1716 р. і в «Табелі про ранги» до військових чинів відніс і аудитора. В 1797 р. аудитори були переведені в цивільні чини, а 1833 р. з метою навчання аудиторів у Петербурзі заснована школу, названу пізніше Аудиторським училищем.

Розвиток аудиту в Україні має три етапи: перший – 1987-1992 рр. – створення перших аудиторських структур; другий – 1993-1998 рр. – формування нормативно-правової бази аудиту в Україні; третій – 1999 р. – дотепер – діяльність аудиту на новій нормативно-правовій базі та посилення монопольного становища представників провідних іноземних аудиторських послуг в Україні [2].

Зважаючи на те що аудиторська діяльність в Україні знаходиться на початковому етапі свого розвитку, вона має ряд суперечностей та невизначеності. Саме тому досвід зарубіжних країн має стати її своєрідним орієнтиром. Основні аспекти перспективи розвитку аудиту вбачаються в орієнтації на аудит ефективності його детальне вивчення та впровадження. З метою удосконалення інформаційною бази, яка є обов'язковою для проведення аудиту ефективності, потрібно завершити впровадження механізмів програмно-цільового методу, забезпечивши не тільки формування, але і застосування в бюджетному, процесі повної і достовірної звітності по результативних показниках, виконання бюджетних програм.

Отже, аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює і якісно поліпшує традиційні форми контролю. З розвитком ринкової інфраструктури зростає потреба в об'єктивній кількісній та якісній оцінці господарських явищ і фактів при визначенні їх відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти господарської діяльності підприємства.

Література:

1. Белуха Н.Т. Аудит: учебник для студ. экон. спец вузов / Н.Т. Белуха – К.: Знання, 2006. – 770 с.

2. Огійчук М.Ф. Аудит: організація і методика: навч. посіб. / М.Ф. Огійчук, І.Т. Новікова, І.І. Рагуліна. – К.: Алерта, 2010. – 584 с.