Економічні науки / 7. Облік і аудит

доц., к. е. н. Агафоненко О. Ю., Мошна Н.В.

Донецький державний університет управління, Україна

Місце внутрішнього аудиту в системі контролю

З розвитком аудиту орієнтація аудиторів змістилася на користь вибіркової перевірки на підставі результатів оцінки системи внутрішнього контролю й оцінки аудиторського ризику. Для підтвердження попередньо визначеного рівня аудиторського ризику аудитори стали використовувати тести системи внутрішнього контролю, залишків на рахунках бухгалтерського обліку.

Внутрішній аудит – незалежна експертна діяльність служби внутрішнього аудиту акціонерного товариства або інноваційної діяльності (ІД), яка полягає в проведенні перевірок і здійсненні оцінки: системи внутрішнього контролю; фінансової і господарської інформації; економічності й продуктивності діяльності; дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог.

Внутрішній контроль – сукупність процедур, що здійснюються і забезпечують: дотримання законодавства і внутрішніх регламентуючих документів при здійсненні операцій ІД; достовірність і повноту інформації, що надається наглядовим і виконавчим органам ІД; збереження активів ІД; виконання планів ІД [1].

Внутрішній аудит проводиться з метою забезпечення контролю за: здійсненням діяльності згідно з діючим законодавством, а також політикою бухгалтерського обліку і внутрішніми процедурами, встановленими відповідними внутрішніми документами; здійсненням системного аналізу та оцінки діяльності підприємства на предмет її фінансової стійкості й платоспроможності; перевіркою і оцінкою ефективності заходів контролю за виконанням прийнятих рішень; оцінкою ефективності системи управління активами і зобов'язаннями; своєчасністю, правильністю, повнотою і точністю відображення основної та іншої діяльності у звітності, передбаченій законодавством; управлінням ризиками, що виникають у процесі здійснення основної та іншої діяльності, та здійсненням моніторингу діяльності по їх мінімізації; відповідністю звітності фінансової установи вимогам, встановленим законодавством.

Обсяг і мета внутрішнього аудиту можуть змінюватися залежно від його розміру і структури.

Самостійність і об'єктивність внутрішнього аудиту забезпечується: забороною виконавчому органу встановлювати будь-які обмеження або обов'язкові вимоги щодо внутрішнього аудиту; безпосередньою підзвітністю служби внутрішнього аудиту наглядовому органу; забезпеченням відповідного рівня компетентності внутрішніх аудиторів; встановленням меж, обсягів, програм і частоти здійснення перевірок службою внутрішнього аудиту виключно наглядовим органом; забезпеченням захисту від стороннього доступу до інформаційної системи служби внутрішнього аудиту; недопущенням конфлікту інтересів внутрішніх аудиторів і членів наглядового та виконавчого органів фінансової установи [2].

Об'єкти внутрішнього аудиту: господарські операції; правила і процедури, згідно з якими здійснюються ці операції і їх дотримання; ефективність здійснення господарських операцій та оцінка ризиків; рівень комп'ютеризації та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності; внутрішня й зовнішня бухгалтерська, фінансова й податкова звітність, адекватність відображення в ній результатів господарської діяльності; організація бухгалтерського, податкового й управлінського обліку, а також їх відповідність меті й завданням; управління трудовими й матеріальними ресурсами ІД; інші об'єкти відповідно до завдань внутрішнього аудиту.

Головними завданнями внутрішнього аудиту є:

1) перевірка і оцінювання внутрішнього контролю ІД, моніторинг функціонування внутрішнього контролю та надання рекомендацій з його вдосконалення;

2) перевірка фінансової і господарської інформації, в тому числі звітності;

3) перевірка законності проведення фінансових та інших господарських операцій;

4) перевірка та оцінка способів та методів, що застосовуються для визначення, виміру, класифікації фінансової та господарської інформації і складання звітності;

5) перевірка та оцінка повноти, своєчасності та достовірності фінансової та іншої звітності;

6) перевірка дотримання принципів і процедур обліку, точності й надійності бухгалтерських записів;

7) перевірка стану бухгалтерського і управлінського контролю, пов'язаного зі збереженням цінностей;

8) перевірка операцій з цінними паперами, а також інформаційних систем та систем контролю тощо;

Служба внутрішнього аудиту діє на підставі положення, затвердженого на підприємстві.

Отже, аудит в Україні стає однією з важливих галузей науки і практики. Він значно розширює і якісно поліпшує традиційні форми контролю. Роль аудиту можна окремо розглядати на макро- і мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні аудит виступає як одна із організаційних форм контролю і розв'язує стратегічні завдання. На мікроекономічному рівні результати діяльності аудиторів (аудиторських фірм) становлять невід'ємну частину інформаційного забезпечення управління суб'єктами господарської діяльності. Отже, завдання аудиту доцільно розглядати як на рівні економічної системи країни загалом, так і на рівні окремих господарських структур.

Література:

1. Аудит: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Я. Савченко, В.О.Зотов, С.А. Кириленко та ін. – К.: КНЕУ, 2007. – 268 с.

2. Організація і методика проведення аудиту: навч.-практ. посіб. [Сопко В.В., Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б., Брадул О.М.]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: ВД “Професіонал”, 2006. – 576 с.