к.е.н., доц. Кудирко О.М., Попадюк В.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Аналіз оцінки суттєвості помилок в аудиті

Судження про суттєвість – одне з найважливіших рішень, що приймаються аудитором, воно потребує досить високого професіоналізму та досвіду. Міжнародна практика, що сьогодні в Україні приймається за основу, вважає необхідним документування не тільки процедур аудиту, а і обґрунтування рішень аудитора з ризиком, що базується на використанні критерію суттєвості. З іншого боку, документування найбільш важливих процедур аудиту, серед яких розрахунки рівнів суттєвості, створює базу для контролю якості перевірок. Саме тому, проблема наукового обґрунтування методики оцінки суттєвості в аудиті набуває особливої актуальності.

В даний час проблема встановлення рівня суттєвості в аудиті набула особливої актуальності у зв'язку з необхідністю застосування в аудиторській практиці Міжнародних стандартів аудиту. Цією проблематикою займаються як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, такі як Аренс А., Андрєєв В. Д., Бутинець Ф. Ф., Лоббек Дж., Петрик О. А., Пилипенко І. І., Редько О. Ю, Сухарєва Л. О. та інші. Однак отримані результати дослідження ще не забезпечують в повній мірі зростаючих потреб практики.

Суттєвість в аудиті це елемент організаційно-методичного механізму забезпечення процесу здійснення перевірки та визначає концепцію достовірності інформації, наведеної в аудиторському висновку. Для цілей аудиту, під достовірністю економіко-управлінської інформації, розуміється не абсолютна точність даних, а такий ступінь їх точності, який дозволяє користувачеві інформації зробити на їх основі висновки про фінансовий, майновий стан підприємства, результати господарської діяльності і прийняти обґрунтовані рішення, що базуються на цих висновках.

Вперше поняття «суттєва інформація» з'явилось в нормативно-правовому акті, що регламентував аудиторську діяльність в Україні в період з 1998 р. по 2003 р., а саме в ННА 11 «Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки», відповідно до якого «інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів, які приймаються на підставі даних фінансової звітності підприємств» [1, с. 82].

На законодавчому рівні суттєвість вперше згадується у 2006р., лише у визначенні поняття аудит [2]. Відповідно до МСА 320 «Суттєвість в аудиті» інформація є суттєвою»…якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів» [3, с. 510].

В Україні не всі вчені згодні взагалі з поняттям «суттєвість». Так, Бутинець Ф.Ф. вказував, що: «Суттєвість в аудиті придумали малограмотні зарубіжні фахівці. Аудитор, який володіє технологією аудиторської перевірки, зобов’язаний виявити будь – які відхилення від норм, стандартів і правил та фіксувати їх в аудиторському звіті. Замовник сам дасть оцінку виявленим і відображеним в звіті фактам, він визначить їх суттєвість і значення для нього» [4, с. 302].

Проте, для цілей вітчизняної аудиторської практики Редько О.Ю. визначає суттєвість як виявлені аудитором невідповідності (кількісні або якісні) між фактичними та встановленими (законодавчо або внутрішньою регламентацією) значеннями параметрів предмету перевірки, які за своєю суттю або кількісними розмірами створюють потенційні негативні економічні чи правові загрози для об’єкта перевірки (відповідальної за інформацію сторони), персоналу управління, власника (власників) [5, с. 83].

Визначення суттєвості проводиться на етапі планування, тому що саме на цьому етапі визначається стратегія аудиторської перевірки. В зв’язку з цим, необхідно сфокусувати увагу аудитора на найважливіших аспектах фінансової звітності, оскільки рівень суттєвості безпосередньо впливає на обсяг майбутньої роботи і висновки, які необхідно зробити за наслідками аудиту. У вітчизняній науковій літературі розрізняють три основних рівні суттєвості помилок:

− перший рівень – помилки, суми яких малі, а зміст незначний, тому вони не можуть впливати на рішення користувачів фінансової інформації. Такі помилки у фінансовій звітності вважають несуттєвими. У цьому разі надається безумовно-позитивний аудиторський висновок.

− другий рівень – суттєві помилки, що впливають на прийняття користувачем тих чи інших рішень, однак, незважаючи на це, фінансова звітність у цілому об’єктивно відображує фінансову ситуацію підприємства – замовника і є релевантною. Як правило, у таких випадках складає умовно – позитивний висновок.

− третій рівень – помилки в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, що ставлять під сумнів правильність і об’єктивність всієї фінансової звітної інформації в цілому.

У більшості країн, у тому числі в Україні, не існує єдиних правил і підходів визначення рівня суттєвості. Проте, найчастіше при оцінці суттєвості помилок застосовують два основних підходи: індуктивний та дедуктивний [6].

При визначенні рівня суттєвості слід звертати увагу на такі чинники, як:

− абсолютна величина помилки (в різних умовах вона може бути або допустимою, або недопустимою);

− відносна величина помилки (відношення ймовірної помилки до базової величини, за яку обирається: прибуток, сума активів, сума поточних активів та ін.);

− значущість та економічний зміст конкретної статті фінансової звітності, щодо якої визначається суттєвість;

−масштаби господарської діяльності підприємства;

−мета проведення аудиту та сподівання користувачів інформації;

−можливість подальшого функціонування підприємства та ін.

Отже, сьогодні проблема оцінки суттєвості в аудиті придбала особливу актуальність у зв'язку з необхідністю застосування в аудиторській практиці Міжнародних стандартів аудиту та проходження зовнішнього контролю за створенням системи контролю якості на рівні аудиторської фірми.

Література:

1. Національні нормативи аудиту, затверджені рішенням Аудиторської палати України від 18.12.1998 р. № 73 – Аудиторська палата України, К., 1999р.

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 14.09.2006 р. № 140–V. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

3. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 р.: пер. з англ. О. В. Селезньов [та ін.] – К. : ТОВ "ІМАЦ АУ "СТАТУС", 2006. – 1152 с.

4. Проскуріна Н. М. Оцінка суттєвості помилок в контексті міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики [Електронний ресурс] / Н. М. Проскуріна – Режим доступу до документу http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvlnau/Ekon /2010_17/ Proskurina.pdf