Економічні науки / 7.
Облік і аудит
Садовська І.Б.
к.е.н.,
професор, завідувач кафедри обліку і аудиту
Луцький національний
технічний університет
ВЗАЄМОДІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ З
ЛОКАЛЬНИМИ ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ
Ефективність управління об'єктом залежить від максимальної повноти інформації для прийняття рішень, надання інформації з максимально можливою швидкістю, максимальну зручність взаємодії через зворотний зв’язок інформаційної системи з користувачем. Науковці виділяють дві основні групи характеристик локальної економічної системи як об'єкта управління: стійкі і нестійкі. До стійких
вони відносить такі характеристики, як відносини
власності, територіальні та природно-кліматичні характеристики, законодавчо
закріплені сфери діяльності. До нестійких – організаційно-економічні відносини,
професійні та інші якості трудових ресурсів, мотивацію, також до них ми
пропонуємо віднести і інформаційну забезпеченість системи. Таким чином,
впливаючи тільки на другу групу, можна змінити ефективність функціонування локальної
економічної системи.
Поряд
з перерахованими вище характеристиками, досить суттєвими є показники інтенсивних
і екстенсивних факторів. Але в силу їх
недостатнього обгрунтування в якості об'єктивних критеріїв оцінки стану
локальних економічних систем, а також через недостатнє опрацювання інструментів
практичного застосування теоретично обгрунтованих показників, дані критерії, на
наш погляд, ще не готові до застосування на практиці. Так, при практичному
застосуванні даної методики виникають значні проблеми з визначенням частки і
сили впливу на ситуацію тієї чи іншої групи факторів. На даному етапі розвитку
управлінського обліку є досить складним проведення аналізу означених факторів,
що впливають на ефективність управління локальними економічними системами
[2].
Тому привертає увагу концепція оцінки ефективності управління локальною
економічною системою, що припускає використання показників аналізу як самої досліджуваної локальної системи, так і підсистем
нижчого рівня ієрархії.
Необхідно
відзначити два найважливіших аспекти,
що визначають безпосередньо сам процес управління: організаційна структура керованої системи та інформаційне забезпечення керуючих елементів системи. Саме
два цих фактори за інших рівних можуть значно
послабити ефективність управління, так як максимальним чином визначають дві з трьох основних груп методів управління, тобто
всі, крім інтуїтивного. Так, логічно було б в рамках гіпотези дослідження визначити взаємозв'язки процесу управління з двома зазначеними елементами систем. Організаційна структура, так само як і облікове інформаційне
забезпечення, прямо впливає на таку характеристику економічних систем, як
ефективність їх управління. Дана
характеристика припускає здатність тієї чи іншої локальної економічної системи
адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні управлінські впливи. Цей фактор
дуже важливий в контексті можливої
залежності ефективності управління не тільки від раціональності
управлінських рішень, не тільки від облікового інформаційного забезпечення процесу управління і відповідності організаційної структури ринковій ситуації,
але й від здатності самої системи реагувати на управління.
Багато
специфічних видів ресурсів, які мають всезростаючий рівень впливу на локальні
економічні системи, залишені «в тіні» сучасних досліджень і виводять управлінський
облік за рамки звичних і традиційних представлень. В такому
представленні його основне завдання — описати і зв'язати численні цілі
організації, відштовхуючись, у тому числі, від інновацій і потенційних
можливостей, а не тільки від відчутних активів [1, с. 118].
Новий
підхід до управлінського обліку в локальних економічних системах визначив М.Г.
Чумаченко [3], суть якого зводилась до застосування методу бізнес-процесів, обґрунтовуючи
це тим, що ресурси, які формують витрати підприємства, споживаються не
кінцевими продуктами, а процесами (activities), що беруть участь у виробництві
кінцевих продуктів.
Важливим фактором і об’єктивною необхідністю є виділення облікового інформаційного потоку як специфічного виду ресурсів. У теорії
управління інформаційне забезпечення суб'єктів
управління на різних рівнях ієрархії систем посідає одне з перших місць. Від
точності і оперативності наданої облікової інформації безпосередньо залежить
ефективність процесу управління. В теорії управління прийнято таке визначення облікової
інформації: це сукупність відомостей про зміни, що відбуваються в системі і
навколишньому її середовищі, яка зменшує ступінь невизначеності наших знань про
конкретний об'єкт. Однак, ми дотримуємося точки зору, згідно з якою варто більш
тонко розділяти облікові дані та облікову інформацію, яка є продуктом розумової
переробки та осмислення перших. У загальному випадку інформаційний зв'язок між
передавальною стороною (наприклад, елементом локальної економічної системи) і
приймаючою (суб'єктом управління) існує постійно.
У
різних реально функціонуючих локальних економічних системах схема інформаційного
зв’язку може зазнавати деякі зміни, в залежності від наявності або відсутності
спеціалізованих приймачів і передавачів інформації, а це залежить від рівня і
способів роботи з обліковою інформацією у досліджуваній економічній системі.
Відзначимо, що аналогічно функціонують і принцип зворотного зв'язку та
управління елементами економічної системи.
Література:
1. Керимов, В.Э. Бухгалтерский учет на производственных предприятиях / В. Э. Керимов - М.: Издательский дом «Дашков и К», 2002. – 235 с.
2. Хорнгрен Ч.Т., Фостер Дж. Бухгалтерский учет: управленческий аспект. -М.: Финансы и статистика, 1995.- 358 с.
3. Чумаченко Н.Г. Учет и анализ в промышленном производстве США. -М.: Финансы, 1971.-215 с.