Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Рилєєв С.В., к.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Об’єкти обліку нематеріальних активів: вітчизняний та міжнародний досвід

Сучасний етап розвитку ринкової економіки України вимагає вчасного та швидкого реагування на зміни у законодавстві, оскільки часто зустрічаються окремі суперечності у різних нормативно-правових актах. Ці зміни стосуються і законодавчої бази, що регулює порядок ведення бухгалтерського, податкового обліків нематеріальних активів тощо.

Зазначимо, що з моменту проголошення незалежності України, як суверенної держави, було прийнято цілий ряд нормативно-правових актів, які безпосередньо або опосередковано стосуються юридичної регламентації чи методичних рекомендацій щодо створення, охорони прав, господарських відносин, а також обліку нематеріальних активів. До них можна віднести цілий ряд кодексів України, Законів України, Постанов уряду, Наказів міністерств, стандартів, включаючи національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) тощо.

Нематеріальні активи являють собою специфічний об’єкт бухгалтерського обліку, як у міжнародній, так і у вітчизняній практиці (табл. 1).

Дані табл. 1 показують, що ознаки, які характеризують нематеріальний актив у редакції П(С)БО 8 від 2008 року [1], є головними та не обтяжують визначення зайвими обмеженнями, крім того не суперечать МСФЗ (IAS 38) [2].

На відміну від національного положення стандарту МСФЗ 38 не ділить нематеріальні активи на групи та не відокремлює певні з них – визначаються лише критерії, за якими актив може бути визнаним нематеріальним. Зазначений підхід дозволяє уникнути методологічних конфліктів міжнародного та національного законодавства. Що стосується вказаних груп нематеріальних активів у П(С)БО 8 [1], серед науковців існує низка суперечностей щодо їх складу та назв. Особливої уваги здобула така група, як «Права на об’єкти промислової власності». Так, Н. Загрішева пропонує вилучити зі складу цієї групи «право на комерційні таємниці» у зв’язку з іншою юридичною та економічною природою зазначених об’єктів інтелектуальної власності та «право на захист від недобросовісної конкуренції» через відсутність механізму визнання достовірної оцінки. Проте поруч із тим рекомендує включити «права на комп’ютерні програми» та «право на раціоналізаторську пропозицію» [5]. Безумовно зазначені рекомендації потребують подальшого дослідження та засвідчать про недосконалість вітчизняного законодавства.

Таблиця 1

Об’єкти та поняття “нематеріальні активи” у вітчизняних й міжнародних стандартах бухгалтерського обліку

Дже- рело	Визна-чення	Об’єкти (групи) обліку
П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” [1]	Немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований	- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); - права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; - інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
МСФЗ 38 “Нематеріальні активи” [2]	Немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований	- комп’ютерне програмне забезпечення; - патенти; - авторські права; - кінофільми; - переліки клієнтів; - права на іпотечне обслуговування; - ліцензії на риболовлю; - квоти на імпорт; - франшизи; - взаємовідносини з клієнтами чи постачальниками; - лояльність клієнтів; - частка ринку та маркетингові права; - інші об’єкти нематеріальних активів.

Слід відмітити, що п.18 МСФЗ 38 містить жорсткі критерії визнання нематеріальних активів. Зокрема, нематеріальним визнається актив: а) який відповідає дефініції «нематеріальний актив; б) може бути відокремлений (відділення, продаж, передання) або виникає в результаті контрактних або інших юридичних прав; в) можливе отримання майбутніх економічних вигод і вони будуть надходити до суб’єкта господарювання; г) суб’єкт господарювання повинен достовірно оцінювати майбутні економічні вигоди, використовуючи припущення, які можна обґрунтувати і підтвердити. В національному законодавстві таких розширених критеріїв не існує.

Об’єктом обліку, як окремого елементу нематеріальних активів, може виступати гудвіл. Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов'язань на дату придбання [3]. Порядок обліку гудвілу у національному та міжнародному законодавстві регулюється П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» [3] та МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» [4].

Не зважаючи на зміни чинного законодавства у сфері нематеріальних активів, спрямовані на гармонізацію національного законодавства зі світовими стандартами, існує низка розбіжностей, що потребують проведення більш глибоких та детальних досліджень.

Литература:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” [Електронний ресурс] : затв. постановою Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=293533.

2. Міжнародний стандарт фінансової звітності (IAS) 38 “Нематеріальні активи” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_050.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств” [Електронний ресурс] : затв. постановою Міністерства фінансів України від 07.07.1999р.№163. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish

4. Міжнародний стандарт фінансової звітності (IFRS) 3 “Об’єднання бізнесу” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_006.

5. Загрішева Н. Правове регулювання бухгалтерського обліку нематеріальних активів / Н. Загрішева – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpiv/2010_6/zagrisheva.pdf