Економічні науки/8.Математичні методи в економіці

Студентка Войтенко Т.В., к.е.н., доц.. Потапова Н.А.

Вінницький національний аграрний університет

РИЗИКИ ТОВАРНИХ КРЕДИТІВ ТА ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ

Серед виробничих підприємств України широкого використання набуває механізм комерційного (товарного) кредитування. Цей вид кредиту відіграє важливу роль у розвитку вітчизняних товаровиробників, оскільки він істотно розширює фінансові можливості підприємств, які кредитуються, для збільшення обсягів фінансування господарської діяльності та стимулює зростання виробничого потенціалу. Завдяки комерційному (товарному) кредиту здійснюється фінансове забезпечення торговельних угод в умовах нестачі обігових коштів, що збільшує ефективність прийняття рішень в управлінні ризиками кредитування.

Теоретичні та практичні аспекти проблематики реалізації продукції на засадах комерційного (товарного) кредиту знайшли своє відображення в працях вітчизняних та зарубіжних науковців і фахівців, серед яких – А.В. Азбукін, Ю. Брігхем, А.В. Бричкін, Л. Гапенськи, Л.О. Лігоненко, Ч.Ф. Лі, Н.М. Новікова, С.Г. Хамська, Дж.І. Фіннерті. Проте, дана проблематика налічує низку недостатньо досліджених аспектів, серед яких питання аналізу, оцінювання та моделювання ризиків комерційного (товарного) кредитування.

Комерційний (товарний) кредит – це окремий вид комерційного кредиту, коли кредит надається у товарній формі, а погашається у грошовій з відстрочкою або розстрочкою платежу [1]. Надання товарних кредитів зумовлює виникнення ризиків у підприємства-виробника, зокрема, кредитного ризику.

Комерційний кредитний ризик (або кредитний ризик комерційного (товарного) кредитування) – це ризик, який виникає у підприємства-виробника через неспроможність покупця (позичальника) виконати взяті на себе зобов'язання згідно з угодою комерційного (товарного) кредитування [1]. Цей ризик передбачає ймовірні збитки, які зумовлені несвоєчасним поверненням коштів, поверненням коштів не в повному обсязі або неповерненням коштів від покупця взагалі за поставлену йому виробником продукцію. У комерційному (товарному) кредитуванні на ступінь кредитного ризику впливають чинники, що пов'язані як з суб'єктом комерційного (товарного) кредиту – позичальником, так і об'єктом комерційного (товарного) кредиту – товарним капіталом, тобто продукцією, щодо якої виробником надається відстрочка оплати.

Фактори, які породжують ризик можуть мати внутрішнє походження, тобто бути контрольованими (які залежать від рішень управлінського впливу, які є розрахунками підприємства) та зовнішнє походження, тобто неконтрольовані (переважно зовнішні ризики, які обумовлені об’єктивним проявом випадковості та знаходиться поза межами впливу підприємства).

В складі кредитного ризику можна виділити такі групи : ризик

непогашення кредиту, ризик простроченості платежів (ліквідності), ризик обслуговування кредиту, ризик структури капіталу, ризик забезпечення кредиту, ризик кредитоспроможності позичальника, діловий ризик.

До категорії комерційного кредитного ризику слід віднести такі ризики: індивідуальний та портфельний кредитний ризик, ризик дебіторської заборгованості, регіональний ризик, галузевий ризик, маркетинговий ризик.

Оцінювати кожний із видів ризику можна за допомогою різних методів і моделей. На сьогодні існують певні методи й моделі, якими можна скористатись для оцінювання показників кредиту (обсяг реалізації продукції; адміністративні витрати, витрати на відшкодування кредитних зобов'язань; обсяги знижок; середній термін повернення комерційного (товарного) кредиту; обсяг сумнівних боргів; середній обсяг дебіторської заборгованості (строкової та простроченої)), але потреба в нових, ефективних методах і моделях оцінювання буде існувати завжди.

Наявність такої складної класифікації фінансових ризиків та існування тісних зв’язків між різними видами ризиків вимагають розробки і обґрунтування підходів до їх управління. Підходи до управління ризиками можна поділити на стратегічний і тактичний. Стратегічний пов’язаний з прийняттям довгострокових рішень, тактичний – з рішеннями, що приймаються в короткостроковому періоді.

Для управління ризиками у сфері комерційного (товарного) кредитування можна застосовувати загальноприйнятий концептуальний підхід, що передбачає такі кроки: 1) аналіз ризику; 2) вибір методів управління ризиком; 3) реалізація заходів щодо зниження ступеня ризику; 4) контроль результатів. Отже, в умовах динамічного розвитку ринкових умов господарювання українські підприємства часто змушені ухвалювати рішення стосовно будь-якої діяльності в умовах високого ризику і невизначеності. І хоча фактори економічної нестабільності ускладнюють питання ефективного управління підприємствами, проблемам аналізу і  управління всім комплексом ризиків, що виникають в процесі їх  економічної діяльності, надається недостатня увага.

Література:

1. Вітлінський В.В., Скіцко В.І. Комерційний кредитний ризик виробничого підприємства / В.В. Вітлінський, В.І. Скіцко// Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №7 (121). – с. 106 - 115.

2. Гончарук Р.П. Сутність та класифікація кредиторської заборгованості : колізії наукових підходів /Р.П. Гончарук// Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. – 2012. – №1 (59). – с. 48 - 51.

3. Ісаян А.М. Ризики при кредитуванні підприємств АПК та інструменти їх мінімізації /А.М. Ісаян// Вісник університету банківської справи Національного Банку України. – 2012. – №2 (14). – с. 29 - 33.

4. Шишкіна О.В., Коробко В.І. Стратегія і тактика управління кредитними ризиками підприємств. – Електронний ресурс [Режим доступу] : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vcndtu/2009_35/28.htm.