Государственное управление / 2.Современные технологии управления.

Пеклушенко О.М.

К.держ.упр., голова Запорізької обласної державної адміністрації

ГАРАНТІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Ефективне місцеве самоврядування спирається на комплекс політичних "соціальних, духовних, організаційних, юридичних гарантій серед яких системоутворююче значення набувають закріплені в законах економічні гарантії територіального життєзабезпечення (комунальна власність, комунальне господарство, місцеві фінанси та бюджети).

Здійснення обґрунтованих організаційних і правових заходів щодо стимулювання має на меті створення умов для якісної трансформації економічного забезпечення в самозабезпечення місцевого самоврядування, для чого рекомендовано прийняття закону про загальні принципи наділення органів місцевого самоврядування державними повноваженнями, визначального поря док компенсації місцевому самоврядуванню додаткових витрат, викликаних рішеннями органів державної влади.

Головним принципом, що робить вплив на організацію та діяльність місцевого самоврядування, є принцип демократичного контролю за виконанням встановленого порядку використання та розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, за підготовкою проекту та виконанням місцевого бюджету, для здійснення якого доцільно освіту контрольних органів територіальних співтовариств.

Комунальна відповідальність - особливий вид юридичної відповідальності, спрямований на охорону прав населення територіального утворення, законних інтересів місцевого співтовариства підставою якої виступає вчинення комунального право порушення, що характеризується особливим суб'єктом (населення, виборні посадовим особи, органи місцевого самоврядування) і спеціальними санкціями.

Однією з передумов формування повноцінної системи місцевого самоврядування є наявність матеріально-фінасової бази, самостійність якої гарантовано, по-перше, положенням Конституції про те, що сільські, селищні, міські громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування управляють комунальною власністю, затверджують місцеві бюджети і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, мають право випускати місцеві позики, лотереї, цінні папери ы створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи.

Другою гарантією виступає законодавче закріплення права створення і самостійного управління органів місцевого самоврядування комунальними підприємствами, установами, організаціями. Причому вони визначають цілі, умови, порядок діяльності вказаних підприємств, затверджують їх статути, заслуховують звіти керівників про їх діяльність.

Створення самостійної матеріально-фінансової основи, а саме мінімального бюджету місцевого самоврядування, забезпечується державною фінансовою підтримкою, яка згідно із законодавством надається для збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів у вигляді дотацій, субсидій і субвенцій.

Гарантією ефективного здійснення органами місцевого самоврядування делегованих органами виконавчої влади повноважень є те, що згідно зі ст. 143 Основного Закону України держава фінансує у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету або шляхом віднесення у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає відповідні об’єкти державної власності.

Ст.145 Конституції закріплює право місцевого самоврядування на судовий захист, яке деталізується в п.4 ст.71 Закону «Про місцеве самоврядування»- «органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування». Ці положення повною мірою узгоджуються з Європейською хартією про місцеве самоврядування, в якій підкреслюється, що органи місцевого самоврядування повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених конституцією і законодавством країни принципів місцевого самоврядування.

Необхідно, однак, зазначити, що органи місцевого самоврядування не можуть самі звертатися за захистом до Конституційного Суду України, і така процедура може бути порушена тільки тоді, коли до нього в інтересах місцевого самоврядування звернеться Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, народні депутати у кількості не менше 45 осіб чи Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Із вищеозначеною гарантією тісно пов’язано те, що відповідно до п.10 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування можуть бути визнані незаконними з мотивів їх невідповідності Конституції або законам лише за рішенням суду.

Важливою гарантією правового захисту місцевого самоврядування є закріплення відповідальності місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, громадян перед органами місцевого самоврядування за заподіяну шкоду їх діями чи бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (п.3 ст. 73 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

До гарантій цієї групи також відноситься законодавче закріплення обов`язковості актів і законних вимог органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Особливу роль у системі гарантій, які спрямовані на правовий захист місцевого самоврядування, має встановлена вищеозначеним законом (ст.75) відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами, оскільки це гарантує первинному суб’єкту місцевого самоврядування можливість впливати на діяльність органів шляхом контролю для найбільш ефективної реалізації функцій і повноважень місцевого самоврядування. Це положення виступає найважливішим елементом місцевої демократії, оскільки забезпечує реальну залежність органів місцевого самоврядування від населення.

Економічний зміст повноважень місцевого самоврядування обумовлює трансформацію нинішніх виконкомів в сучасні адміністрації, з послідовним переходом від бюрократичних до менеджерським методам діяльності.

Законодавче забезпечення взаємної відповідальності учасників правовідносин економічного забезпечення вимагає доповнення чинного Закону про місцеве управління і самоврядування главою про відповідальність у сфері місцевого самоврядування; при цьому основною формою захисту прав місцевого само управління та інтересів споживачів комунальних послуг повинна стати судова процедура.

Література.

1. Кутафин О.Е., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации: Учебник. – М.: Юристъ, 1997. – С.391.

2. Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебник. М.:Дело, 1999. – С.260; Васильев В.И. Местное самоуправление: Учеб. и науч.-практич. пособие. – М., 1999. – С.425.