Гнилицька А.І., ст. викл.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

МЕНШ НОВОВВЕДЕНЬ В УЧБОВИЙ ПРОЦЕС –

БІЛЬШЕ ЯКОСТІ

Необхідною умовою підготовки інженера є цілісність і системність у вивченні фундаментальних і спеціальних дисциплін. Хімія дає базові знання, на основі яких ґрунтуються знання з інших предметів, тому в усіх технічних вузах майже на всіх спеціальностях на перших курсах викладається ця дисципліна.

У Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (ХНАДУ) дисципліна хімія пов’язана майже з усіма спеціальностями таких факультетів:

- механічний факультет (МФ);

- автомобільний факультет (АФ);

- дорожньо-будівельний факультет (ДБФ);

- факультет транспортних систем (ФТС);

- факультет мехатроніки транспортних засобів (ФМТЗ).

В останні роки скорочуються часи викладання майже всіх фундаментальних дисциплін, тому відзначається падіння інтересу до природничих наук. Чи будує такий фундамент школа? В 10-му та 11-му класах на хімію відведено 2 години на тиждень, а після лютого учні 11-х класів взагалі не вчать, пропускають такі предмети, як хімію, фізику, бо готуються до тестувань «пробних» та основних з математики, української мови, історії та інших. Чи не слід переглянути шкільну систему викладання предметів? Студенти на першому курсі під час контролю залишкових знань з хімії не знають основні закони з хімії, не можуть пояснити поняття хімічних та фізичних явищ.

Були роки, коли на ДБФ хімію вивчали цілий рік на першому курсі. Це правильно! Не одна будівля, покриття дороги не може обійтись без в’яжучих, цементу, бетону, а це все хімія у виробництві, неметалічні покриття металів, руйнування металів під час їх контактів, захист від корозійних процесів – все це хімія для МФ та АФ. На цих факультетах на лекційний курс дано 18 годин, тобто дві години на два тижні. Де взяти часи? За рахунок фізичної культури, на яку відведено чотири години на тиждень і «вивчають» її три роки. Мені здається, що учень у школі до 16-17 років вже повинен бути фізично підготовленим. Кожен, майже кожен з батьків вже з 5-6 років намагається віддати хлопця на різні види боротьби, футбол, баскетбол, дівчаток – на танці різних видів. У вузах повинні бути спортивні секції, і вони, дійсно, є, тому не слід чотири години з учбового навантаження віддавати фізкультурі. Студенти самостійно відвідують «каток», водне поло, дискотеку – оце і є додатком до фізкультури.

Другим нововведенням, окрім збільшення часів фізкультури, в учбовому процесі є кредитно-модульна система. Вона увійшла до нас більш, або менш як десять років. Сім, вісім років її намагалися схвалити, знаходили переваги над «поганим» вітчизняним навчанням, хоча на вітчизняному всі вчилися і не стали дурнями. Дійсно, перевага є у новині! До переваги кредитно-модульної системи можна віднести те, що кожен модуль має невеликий об’єм матеріалу. Це дозволяє не тільки контролювати певну частину вивченого матеріалу, а й вчасно його захистити. Тобто вивчив – здав. Накопичуючи певну суму балів під час семестру, студент може не здавати залік, іспит, а отже збільшити термін канікул. Більшу увагу слід звернути на недоліки кредитно-модульної системи:

- відмова студентів здавати іспити;

- у студента не залишається суцільної картини вивчаємого курсу;

- відсутній зв’язок між певними розділами курсу;

- відсутність певної картини вивчаємого курсу.

Рейтингова система – повинна вбрати в себе 20-30 % від оцінки усього вивчаємого курсу.

Тепер щодо балів з модульних контролів. Це не тільки справа вузів, це справа, задача усієї кредитно-модульної системи. 100 балів – із скількох питань? Не повинно бути 20 питань, це дуже мало. Питань повинно бути 30-35, з них і теоретичні, і практичні. Саме так і складені тести з хімії в ХНАДУ. Скільки відповідей? Не менше трьох! Але… у студентів існує метод «тикання». І дуже часто це вдається. На 10-15 % він, відповідаючи, тикає. І що характерно, при запитанні про незалежне зовнішнє тестування, він теж «тикав» і вгадав. Повинні бути різні форми системного контролю. Їх декілька: письмова, усна, тести і та інш. І не можна вибирати тільки одну форму. А де ж індивідуальний підхід до студента? Залишається усний, але на цьому етапі контролюється засвоєння теоретичної частини дисципліни. Він дійсно формує систему понять, вчить оперувати теорією в розв’язанні певних задач.

Щоб була цілеспрямована система навчання та контролю, слід об’єднати такі принципи:

- діалектичний розвиток форм і методів;

- контроль теоретичних основ дисциплін;

- взаємозв’язок між загальноосвітніми, загально технічними та спеціальними дисциплінами.

Принцип університетської освіти – це єдність професії, наукових досліджень та виховання молодих вчених.

Для будь-якої професії в наш час слід вчитися все життя. Щоб ти був задіяний на ринку праці, ти повинен мати аналітичні здібності та навички в дослідженні, повинен задовольнити соціальні потреби.

Слід зменшити дистанцію між фундаментальними і прикладними знаннями, впроваджувати методи інтерактивного навчання, вони будуть сприяти вирішенню професійних завдань. Завжди слід враховувати, зберігати і розвивати ті позитивні надбання, які були і є в національній освіті.

Країна не повинна відставати в розвитку техніки, технологій, тільки тоді вона здібна підготувати кадри вищої кваліфікації. Молодий спеціаліст повинен бути творчою особистістю, вміти вирішувати питання не тільки професійні, а й суспільно-політичні, а понад усе – бути патріотом своєї країни.