Марина Петренко

аспірантка лабораторії трудового

виховання і профорієнтації Інституту

проблем виховання НАПН України

ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

ПРОФЕСІЙНИХ ІДЕАЛІВ У ПРОЦЕСІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ЛІЦЕЯХ (за результатами експерименту)

Аналіз результатів експериментальної роботи щодо формування професійних ідеалів у старшокласників здійснювався нами з огляду на основне завдання контрольного етапу дослідження – визначити та проаналізувати якісні та кількісні зміни у формуванні професійних ідеалів в учнів старшого шкільного віку у процесі технологічної підготовки під впливом запроваджених педагогічних засобів, форм і методів у практику.

Зазначимо, що ключовим підґрунтям, на нашу думку, для сформованості професійного ідеалу є визначеності учнів старшої школи в майбутній професійній діяльності. З чого і розпочнемо. Як свідчать одержані результати, майже всі учні ЕГ (експериментальної групи) ліцеїв (97,96%) визначилася з майбутньою професійною діяльністю на період закінчення навчального закладу і лише 2,02 % учнів – не обрали. Тобто, за два роки формувального експерименту зросла кількість ліцеїстів на +34,7%, які обрали для себе майбутню професію. Такі результати показують, що під час формувального експерименту ми досягли поставлену мету конкретизації однієї професії у процесі профорієнтаційної роботи так, як визначеність учнів старшого шкільного віку з технологічним напрямком підготовки не свідчить про визначеності з майбутньою професією. Такий крок (продовження навчання в ліцеї) є лише початковим, який потребує подальшого осмислення і більш чітких відповідей щодо професійної діяльності. Відповідно результати КГ (контрольної групи) є трохи гіршими: визначилося 86,88% учнів. Юнаки і дівчата КГ у процесі традиційної профорієнтаційної діяльності прийняли рішення, що їхня майбутня професійна діяльність буде безпосередньо пов’язана з професіями технологічного напряму і що вони продовжать навчання у вищих технічних навчальних закладах, але щодо того, щоб конкретизувати певну професію ще певний відсоток учнів (13,12%.) затрудняється і відповідно губляться серед великого різноманіття існуючого на сьогоднішній день світу професій. Відповідно і різниця динаміки між КГ і ЕГ становить 9,09%, на користь останнього, що підтверджує достатньо високу ефективність розробленої моделі поетапного формування професійних ідеалів у процесі технологічної підготовки.

Продовжимо аналіз з порівняння результатів динаміки розвитку показників пізнавально-рефлексивного компоненту СПІ (структура професійного ідеалу) в контрольній та експериментальній групах. За результатами, найбільш дієвою виявилася розроблена методика для формування у ліцеїсті в ЕГ наступних показників – системи знань про зміст професійного ідеалу та самовдосконалення. Середнє значення зростання кількості учнів цієї групи склало +23,13% осіб, що на +16,64% перевищило кількість таких учнів у КГ, результат сформованості відповідного рівня самовдосконалення різниться між КГ та ЕГ на 18,01% на користь останнього. Важливими є також результати зменшення кількості ліцеїстів (–36,74%) ЕГ з низьким рівнем самовдосконалення завдяки чого, вони включившись в активну предметно-практичну діяльність професійної спрямованості і почали самоудосконалювати свої професійні задатки. Про ефективність традиційної профконсультаційної діяльності свідчать більш наближена кількість учнів з середнім рівнем сформованості самооцінки в ЕГ – 8,27%, в КГ – 4,39%. Кількісна різниця цього показника не значна, головна відмінність в тому, що в ЕГ ми зосереджували свою увагу на формуванні в учнів вмінь оцінювати адекватно, не лише свої задатки, а й професійні якості людей, які є в певній мірі є зразком для досягнення рівня професіонала в обраній трудовій сфері діяльності для старшокласників.

Отже, отриманий результат рівня сформованості пізнавально-рефлексивного компоненту СПІ говорять про неоднорідність розвитку показників цього компоненту у контрольній групі, де результати є дещо гіршими і щодо таких показників як знання про зміст професійного ідеалу і самовдосконалення різняться майже в тричі на користь ЕГ, де учні мають не лише уявлення та знання про поняття професійний ідеал, а й мають адекватну усвідомлену характеристику власних індивідуальних особливостей, якісну визначеність розвитку своїх реальних і потенційних здібностей, вони цілеспрямовані на самоформування у собі, тих необхідних професійних якостей, які необхідні для успішного виконання майбутньої трудової діяльності. Це наголошує на неохідності впроваджених педагогічних засобів у навчально-виховний процес технологічного напряму профільного навчання з метою формування професійних ідеалів у старшокласників ліцеїв, де ми спостерігали підтвердженя ефективності розроблених педагогічних засобів.

Специфікою динаміки сформованості в ліцеїстів мотиваційно-цільового компоненту СПІ є те, що впродовж двох років технологічної підготовки з впровадженими експериментальними факторами кількість учнів, віднесених нами до групи з низьким рівнем значно зменшилася за такими показниками – професійні наміри (–32,66 %) та професійні домагання (–36,73%). Відповідно і середнє значення цих показників 21,77% та 24,49%. Найменше середнє значення ми можемо фіксувати у КГ щодо показника професійні домагання 4,63%, де спостерігається найменший приріст в усіх трьох рівнях: високий +2,78%, середній +4,17%, низький – 6,95% отриманий нами під час проведення передформувального зрізу.

Отже, загальна картина отриманих результатів щодо розвитку показників мотиваційно-цільового компоненту свідчить про збільшення кількоств учнів з достатнім рівнем означеної готовності у експериментальній групі у порівнянні з контрольною, що підтверджує доцільність запровадження розробленої нами моделі підготовки старшокласників до успішного професійного майбутнього на підгрунті сформованого професійного ідеалу. І, що саме головне, має дуже ефективний вплив на формування відповідного рівня професійних домагань, що на нашу думку, є один з аспектів, який потрібно доопрацювати у традиційній профорієнтаційні діяльності опираючиясь на отримані результати.

Завершимо аналіз констатувальних результатів висвітленням стану сформованості в учнів контрольної та експериментальної груп процесуально-результативного компоненту СПІ, показниками якого є активна предметно-практична діяльність професійної спрямованості, самоповага старшокласника у професійній діяльності та професійно важливі якості (технічне мислення).

Висновки, до яких ми прийшли під час аналізу сформованості показників практично-результативного компоненту СПІ у експериментальній та контрольній групах, підтверджуються також і під час аналізу порівняльної характеристики розвитку цього компоненту в учасників експерименту в цілому. Ми відстежили динаміку зменшення кількості учнів з низьким рівнем сформованості усіх трьох показників ЕГ ліцеїв : активна предметно-практична діяльність професійної спрямованості –22,42, самоповага старшокласника у професійній діяльності –34,69, професійно важливі якості –16,34. Зазначені показники в двічі менші у КГ. Найефективніше впроваджені експериментальні фактори проявилися при формуванні самоповаги ліцеїстів у професійній діяльності, де середнє значення 23,13%. В цілому, одержані результати формування показників зазначеного компоненту в ЕГ суттєво відрізняються від результатів приросту таких же показників в учнів старшого шкільного віку КГ.

Останній пункт аналізу результатів дослідження є узагальнена характеристика рівнів сформованості компонентів структури професійного ідеалу в процесі технологічної підготовки в ліцеях. Ми розподілили всіх учасників формувального експерименту на групи з високим, середнім та низьким рівнем сформованості професійного ідеалу, що дає нам можливість на заключному етапі роботи охарактеризувати динаміку сформованості цього особистісного новоутворення в учнів старшого шкільного віку в експериментальній і контрольній групі до та після формувального експерименту.

Отже, у цілому результати формувального експерименту засвідчили суттєві зміни за усіма критеріями. На кінець експерименту динаміка числових значень показників сформованості СПІ в учнів ліцеїв становила:

– за час експерименту приріст кількості учнів з високим рівнем сформованості СПІ у ЕГ становив 12,24%, а відповідно, з середнім 16,33%;

– приріст кількості учнів з високим рівнем сформованості СПІ у КГ становив +4,17%, а відповідно, з середнім +5,55%;

– зменшення кількості учнів з низьким рівнем сформованості професійних ідеалів у ЕГ виявився в межах –28,57%, а в КГ –18,85%.

– різниця динаміки між експериментальною та контрольною групами становить: високий рівень – 8,07%, середній – 10,78% та відповідно низький – 18,85%.

Таким чином, можна зробити висновок, що позитивні результати експериментальної роботи щодо формування професійних ідеалів старшокласників, де проаналізовані якісні та кількісні зміни у формуванні досліджуваного нами поняття у старшокласників під впливом запроваджених розроблених нами педагогічних засобів, форм і методів у практику свідчать про його беззаперечну ефективність.

Література

1. Назарчук А.А. Педагогічні умови формування у старшокласників готовності до вибору професій офіцера-прикордонника [Текст] : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / Назарчук Адам Адамович ; Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К., 2009. – 230 с.

2. Шабдінов, М. Л. Формування професійного самовизначення старшокласників у процесі технологічної підготовки [Текст] : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / Шабдінов Марлен Лімдарович ; Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К., 2010. – 307 с.