К. пед. н. Н. В. Мордовцева

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ МІНІАТЮР НА УРОКАХ МОВИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Традиційним для лінгводидактики питанням є пошук ефективних засобів навчання, що забезпечить формування мовної компетентності учнів. Основним засобом навчання мови вважається текст. Обґрунтування лінгводидактичного потенціалу тексту здійснено в роботах Л. Бондарчук, Л. Варзацької, М. Вашуленка, Н. Грипас, В. Мельничайка та ін. У формуванні мовної компетентності учнів особливу роль відіграє науково-навчальний текст. Роботі з науково-навчальними текстами присвячено наукові розвідки Л. Мацько, М. Пентилюк, дисертаційні дослідження О. Андрієць, Л. Златів, Ю. Романенко та ін. У середній ланці найчастіше використовується такий різновид науково-навчальних текстів, як лінгвістичні мініатюри. Загальновідомо, що складний теоретичний матеріал краще засвоюється в нестандартній, образній формі, оскільки мовна експресія відіграє виняткову роль у формуванні в учнів інтересу до вивчення мови. “Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання первісного навчання”, – зазначав К. Ушинський.

Використання лінгвістичних мініатюр на уроках мови частково представлено в роботах О. Горошкіної, А. Дейкіної, Т. Жулій, І. Підгаєцької, З. Сікорської, Г. Шелехової та ін.

У вітчизняній методиці не визначено лінгводидактичний потенціал лінгвістичних мініатюр, відсутні роботи, присвячені проблемам застосування лінгвістичних мініатюр, немає одностайності й у тлумаченні поняття “лінгвістична мініатюра”. Ми розуміємо під лінгвістичною мініатюрою образні, невеликі за обсягом тексти лінгвістичної спрямованості, що розкривають певні мовні поняття чи явища, не втрачаючи своєї науковості.

Зважаючи на те, що лінгвістична мініатюра – це текст малої форми, логіка нашого дослідження вимагає з’ясування його суттєвих характеристик. В основу дослідження тексту покладено систему поглядів І. Гальперіна, Т. Дридзе, Н. Зарубіної, Л. Лосєвої, Л. Мацько, В. Мельничайка, М. Пентилюк, М. Шанського та ін. У лінгвістичній літературі подано кілька трактувань тексту; визначено його категорії та види залежно від генетичних і стильових ознак, ситуації спілкування та комунікативної мети; виділено основні якості усного й писемного тексту. Це розкрило можливість визначити найголовніші характеристики лінгвістичних мініатюр.

Опрацювання психологічних студій (Д. Богоявленський, Ю. Пелех, А. Петровський, І. Цимбалюк та ін.) дозволило дійти висновку, що успішному вдосконаленню мовної компетенції учнів середніх класів сприяє врахування вчителем індивідуальних та вікових особливостей, інтересів, рівня пізнавальних можливостей, здібностей школярів середнього шкільного віку, розуміння суті психічних процесів, що лежать в основі рецептивної та продуктивної мовленнєвої діяльності. Опрацювання наукової літератури з психолінгвістики (Л. Виготський, М. Жинкін, І. Зимня, О. Лурія, І. Синиця, А. Смирнов, Б. Теплов та ін.) дало підстави стверджувати, що успішно розвивати та вдосконалювати креативні здібності, необхідні для створення мініатюр, можна лише на основі глибокого знання творчих можливостей учнів.

Ефективна робота з лінгвістичними мініатюрами передбачає дотримання науково обґрунтованих загальнодидактичних принципів (науковості, доступності, наочності, наступності й перспективності, активності й свідомості, міцності, глибини та дієвості знань, умінь і навичок, емоційності) та специфічних принципів навчання: пізнавально-практичної спрямованості в навчанні, використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови й лінгвістичних понять для розвитку мовлення, використання лінгвістичного аналізу тексту під час вивчення мовних одиниць усіх рівнів мовної системи, збереження мовної єдності, спадковості й наступності поколінь, зв’язку усного й писемного мовлення.

Процес створення лінгвістичної мініатюри відбувається відповідно до етапів продуктивної мовленнєвої діяльності (мотив " формування внутрішнього програмування " реалізація програмування в зовнішньому мовленні " контроль за результатами мовленнєвої діяльності) з урахуванням конкретної ситуації, що передбачає мету, місце, адресата спілкування й визначення конкретного комунікативного завдання.

Раціональним у процесі вдосконалення мовних умінь і навичок учнів середнього шкільного віку є використання таких методів: слово вчителя, бесіда з учнями, робота з підручником, спостереження над мовними явищами та їх аналіз, вправи.

Активно впливає на активізацію мовленнєвої та пізнавальної активності учнів вибір засобів навчання, а саме: текстів різних стилів і типів мовлення.

Система роботи над лінгвістичними мініатюрами будується від засвоєння мовних понять через аналіз лінгвістичних мініатюр, що подають матеріал емоційно, нестандартно, до створення власних лінгвістичних висловлювань.

Удосконалення мовної компетенції учнів середніх класів засобами лінгвістичної мініатюри буде ефективним за умов використання системи завдань, що передбачає аналіз тексту, його переказування, прогнозування змісту мініатюри за поданим початком або заголовком, переклад, створення лінгвістичної мініатюри на основі навчально-наукового тексту та ін., які вдосконалили б мовні та комунікативні вміння й навички учнів, поглибили б їхні знання з усіх розділів науки про мову.

Література

1. Біляєв О. М. Сучасний урок української мови. / О. М Біляєв. – К. : Рад. шк., 1981. – 176 с. 2. Плиско К. М. Принципи, методи і форми навчання української мови : Теоретичний аспект. / К. М Плиско. – Х. : Основа, 1995.– 240с. 3. Словник-довідник з української лінгводидактики : Навч. посібник / кол. авторів за ред. М. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2003.