Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Вороніна Г.Р.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

Загальні проблеми утворення та перекладу

науково-технічних термінів

Переклад – це дуже давній вид людської діяльності. Під процесом перекладу звичайно розуміють міжмовні перетворення, трансформацію тексту на одній мові в текст іншою мовою. Такі перетворення обов’язково обмежені рамками двох конкретних мов. Таким чином завдання науки про переклад полягає у порівняльному вивченні двох мовних систем, а саме комплексі проблем часткової теорії перекладу. Однак процес перекладу не є простою заміною одиниць однієї мови одиницями іншої мови, оскільки специфічний компонент комунікації з використанням двох мов завжди є діяльністю людини, в ньому акумулюються проблеми різних наук.

У зв’язку з глобалізацією сучасного світу, а також науковим розробкам на перший план вийшов технічний переклад. Всі ці зміни мають безпосереднє відношення до науково-технічних текстів, які за своєю важливістю в світовому процесі порівнюються із текстами новин в засобах масової інформації. Завдяки цим процесам відбуваються якісні та кількісні зміни в перекладацькій діяльності. Розвиток цивілізації супроводжується появою численних термінів у різних галузях науки та техніки. Оскільки переважну частину лінгвістичного фонду складає фахова лексика, то цілком природно, що лінгвісти надають особливого значення дослідженню структурно-семантичних особливостей терміна, особливостям його перекладу.

Прогрес у науці та техніці зумовив помітний розвиток термінології підмов в різних галузях. Ці терміни мають власні структурні та семантичні характеристики, на які особливу увагу повинен звертати перекладач.

Дослідження особливостей перекладу термінів актуальні не тільки через вагому поширеності даного явища, але також з огляду на важливість реальності відбиття навколишньої дійсності при перекладі. Окрім цього, подібні дослідження важливі й для розвитку науки та вдосконалення процесу утворення нових термінів у різних сферах науки та техніки. При перекладі науково-технічних текстів з інших мов Дуже важливо не втратити сенс повідомлення, оскільки для кожної мови притаманні свої норми і канони.

Особливості творення та перекладу термінології підмов вивчають і досліджують різні відомі науковці, але актуальність теми даного дослідження визначається недостатньою кількістю досліджень способів творення термінології, потребою якісного перекладу термінології підмов та способів їх творення.

Термінологічна лексика посідає помітне місце у словниковому складі будь-якої розвинутої літературної мови. Безперервно поповнюючись новими одиницями, вона становить ту частину словника, розвиток якої відбувається найбільш інтенсивно.

Проблемами термінології глибоко та ґрунтовно займались такі лінгвісти як О. С. Ахманова, В. П. Даниленко, Г. О. Винокур, К.Я. Авербух, В.І. Карабан, Ю.А. Зацний та інші. Лінгвісти подають різні визначення терміна. Поняття “термін” має таке загальне визначення: – це слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини.

Кожна наукова або технічна сфера характеризується наявністю термінів, які притаманні тільки їй. Існують юридичні, економічні, науково-технічні терміни тощо. Поняття “науково-технічний термін” можна визначити як номінативну групу (іменник чи субстантивне словосполучення), пов’язану із певним науково-технічним поняттям.

Отже, кожен термін має певну низку вимог, яким він має відповідати, ряд ознак та характеристик, які відрізняють його від звичайного слова. Такі якості допомагають визначити термін як поняття, що є точною і в той же час стислою характеристикою предмета чи явища. Кожна галузь оперує власними термінами, які й складають сутність термінологічної системи певної науки.

Процес утворення нових термінів пов’язаний з появою нових наукових ідей та напрямків досліджень, розробкою нової техніки, створенням нових технологічних процесів. Нові терміни, що відсутні в словниках, зазвичай є носіями найбільш важливої інформації для одержувача повідомлення.

Основними способами творення термінів є:

· семантичний спосіб,

· словотвірний спосіб,

· синтаксичний спосіб (використання словосполучень для назви науково-технічних понять.

За більш детального розгляду цих способів творення можна прослідкувати особливості їхнього функціонування у творенні науково-технічної лексики, причини домінування одних та невживаність інших та характеристики кожного способу творення. Способи творення науково-технічних термінів співвідносяться з відповідними потребами у найменуванні різних наукових та технічних понять.

Загальнонаукові і загальнотехнічні терміни – це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки. Науково-технічні терміни класифікуються з огляду на свої лексико-семантичні, граматичні та функціональні ознаки та активно досліджуються лінгвістами, які звертають увагу на функціонування терміну у певних сферах та галузях. Певною особливістю термінів, зокрема науково-технічних, є те, що вони можуть бути не тільки іменником, а й іншими частинами мови. За лексико-граматичним принципом терміни класифікуються за частинами мови.

Що стосується сфер вживань термінології, то враховуючи одну з основних ознак термінів, а саме те, що він відноситься до певної галузі знань, існує класифікація термінів за сферою їх вживання.

Отже, науково-технічний термін є складною лексичною одиницею, що має свої характеристики, вимоги, особливості творення та функціонування у загальній лексиці.

Література:

1. Баловнєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної термінології / О.О. Баловнєва – Ж.: Житомирський державний університет, 2004. – 11 с.

2. Бондаренко В.В. Переклад науково-технічної літератури./ В.В. Бондаренко – Харків, 2001. – 231 с.

3. Бородина А.И. О некоторых структурно-семантических тенденциях в английском терминообразовании// Вісник ХДУ. – Харків, 1997. – №390. – с. 51-67

4. Вихристюк. Л.С. Термінотворення у науково-технічній літературі/ Актуальні проблеми перекладу. – Д.: Донбаський державний технічний університет, 2005. – 26 с.

5. Гореликова С. Н. Природа термина и некоторые особенности терминообразования в английском языке// Вестник ОГУ. – Москва, 2002. – №87. – с.21-31

6. Гринев-Гриневич С. В. Основы антрополингвистики (к лексическим основаниям эволюции мышления человека): учеб. пособие/

Сорокина Э. А., Скопюк Т. Г.– М.: Компания Спутник, 2005. – 114 с.

7. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. / Ю.А. Зацний – Львів: ПАІС, 2007. – 228 с.