Токунова Анастасія Володимирівна
Інститут економіко-правових досліджень
НАН України
До питання повернення валютної виручки за
договором міжнародного факторингу
Перспективним, але до
сьогодні не розвиненим достатньо в Україні є міжнародний факторинг. За думкою
фахівців, він є абсолютно новою технологією та є «дуже простим у використанні,
але надзвичайно складним щодо розроблення» [1]. Факторингові послуги стають все більше затребуваними у світі (динаміку
розвитку див. на рис. 1). Серед причин цього можна назвати те, що
вони дають можливість і отримати достатній прибуток фактору, і підвищити
ефективність господарювання користувачам відповідними послугами. Таким чином,
розвиток міжнародного факторингу в Україні може призвести до позитивного ефекту
у сфері господарювання, що підтверджує актуальність обраної теми.

Рис. 1 Обсяг факторингу
у світі за 2006-2011 рр.
(за даними Factors Chain
International [2])
Тема міжнародного
факторингу є недостатньо розробленою з боку науки, так, відносно комплексне
дослідження загальних питань про міжнародний факторинг було проведено лише
Н. Тарабою в рамках одного з розділів її дисертаційної роботи. Також
окремим питанням було приділено увагу такими українськими вченими, як
І. Буценко, Н. Внукова, О. Кот, Р. Малимоненко, О. Пальчук
тощо. Разом із тим, невирішеними залишаються ряд питань, переважно тих, що
стосуються процедури здійснення міжнародного факторингу. Передусім це
обумовлено тим, що в нашій країні наявна певна нормативна база регулювання
факторингових послуг, зокрема, чинною в Україні є Конвенція УНІДРУА про
міжнародний факторинг 1988 р. Цей документ встановлює основні правила
ведення факторингової діяльності, проте не встановлює особливостей її
здійснення. Тому особливо актуальним на сьогодні є визначення методологічних
аспектів здійснення факторингу, а також – вирішення проблем здійснення
факторингу на практиці.
Достатньо проблемним є
здійснення саме прямого міжнародного факторингу через відсутність додаткових
гарантійних механізмів, які надає факторинг опосередкований. Зокрема, через
особливості національного законодавства складною може стати ситуація, коли клієнт
знаходиться на території України, а боржник та фактор – за кордоном (див.
рис. 2).


Рис. 2. Міжнародний
прямий факторинг у випадку знаходження клієнта на території України, а фактора
та боржника – за кордоном
Основною проблемою тут є те, що, якщо боржник за факторинговим договором буде здійснювати виконання факторові, а останній – перераховувати клієнту належні кошти за вирахуванням факторської винагороди, як зазвичай передбачає договір факторингу, клієнт буде відповідальним за недоотримання валютної виручки на суму, що складатиме винагороду фактору. Оскільки, відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вiд 23 вересня 1994 № 185/94-ВР, передбачено стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості [3].
Вирішення цієї проблеми
може полягати в операції, за якою фактор перераховуватиме всю валютну виручку,
яку отримує від боржника, на рахунок, що відкрито на ім’я клієнта, але до якого
останній матиме доступ лише тоді, коли перерахує з іншого рахунку до фактора всю
суму факторської винагороди. Таким чином, з-за кордону до клієнта буде
зараховано повну суму
валютної виручки, і зазначені вище
санкції застосовуватися не будуть.
Використані джерела та література:
1. Войтенко О. Поцупити факторинг : інтерв’ю з
В. Жуковською / О. Войтенко // Галицькі контракти . – 2005. – № 13 .
– С.24-25.
2. Accumulative Turnover Figures for
All FCI Members [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Factors Chain International. – Режим доступу : http://www.fci.nl/fci-members/select-a-member/europe?c=UA
(станом на 10.09.2012).
3. Закон
України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» вiд 23
вересня 1994 р. № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради
України. – 1994. – № 40. – Ст. 364