Право / 3. Охорона авторського права

к.ю.н., доцент Романюк О.І., Мельник М.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Правова охорона комп’ютерних програм в Україні

У сучасних умовах спрямованості України бути повноправним членом світового співтовариства основними завданнями є дотримання світових стандартів у сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності.

Програмне забезпечення є тим об’єктом права інтелектуальної власності, який зазнає найбільшого впливу від правопорушень, що обумовлено суттєвою різницею між витратами ресурсів на створення комп’ютерних програм та витратами на їх незаконне копіювання та розповсюдження. Значно ускладнює ситуацію із незаконним розповсюдженням програмного забезпечення в Україні також суспільне ставлення до цієї проблеми. В свідомості громадян нашої країни міцно закріпилось сприйняття комп’ютерних програм як невід’ємної частини безкоштовного додатку до комп’ютера.

Практика вказує і на чисельні випадки несвідомого використання неліцензійних програм через недостатню поінформованість окремих осіб про незаконність таких дій.

Значення комп’ютерних програм у сучасному суспільстві значно зростає, оскільки вони є не тільки основою інформаційних технологій, але й засобом створення, поширення, впровадження та розвитку наукомістких технологій в різних галузях економіки. В свою чергу наукомісткі технології є нині головною рушійною силою науково-технічного прогресу, технологічною основою розвитку економіки і зростання добробуту населення.

Проблеми правової охорони права на комп’ютерні програми були викладені у дослідженнях таких провідних вчених як: В.В. Галунько, О.М.Головков, Ф.О. Кіріленко, Г.М. Красноступ, С.В. Ярошенко, Є.В. Юркової та ін. Однак у даних роботах розкриті лише окремі аспекти охорони прав інтелектуальної власності, при чому в більшої ступені з позицій адміністративного права.

В розвинутих країнах комп’ютери почали широко використовувати в 60-х роках XX ст. Спочатку жодних проблем у використанні комп’ютерних програм не існувало, оскільки вони продавались лише разом із комп’ютерами і, відповідно, охоронялись як невід’ємна їх частина – промислова власність. Проте після поділу ринків комп’ютерів (hardware) і комп’ютерних програм (software) з’явилась необхідність у забезпеченні ефективної охорони цих об’єктів, тим більше, що вони невпинно дорожчали. Фахівці з права інтелектуальної власності довго дискутували з приводу того, який вид охорони даних об’єктів обрати. Пропонувалися три варіанти:

¾ за допомогою патентів, як для об'єктів промислової власності;

¾ за допомогою засобів авторського права;

¾ в режимі конфіденційної інформації або промислових секретів.

Так, прихильники охорони комп’ютерних програм за допомогою засобів права промислової власності відзначили, що комп’ютерні програми не носять літературного чи художнього характеру, що режиму охорони підлягає тільки форма вираження, але не ідеї. Противники охорони шляхом застосування норм авторського права підкреслювали, що користувач комп’ютерної програми повинен мати в своєму розпорядженні архівну копію програми, що не вписується в доктрину авторського права, і що включення такого специфічного об’єкта, як комп’ютерні програми, до сфери дії авторського права може призвести конструкцію авторського права до ослаблення й розвалу. Але врешті-решт аргументи прихильників авторсько-правової охорони комп’ютерних програм перемогли, внаслідок чого було визнано, що:

¾ комп’ютерні програми є творами, а авторське право охороняє твір незалежно від жанру, цінності, призначення та форми вираження;

¾ введення комп’ютерної програми в пам’ять комп’ютера є рівнозначним відтворенню, а відображення на екрані комп’ютера – показу, отже, для комп’ютерних програм може застосовуватись модель майнових авторських прав, яке забезпечує закріплення виключних прав за автором і правовласником.

На міжнародному рівні питання про можливість і доцільність правової охорони комп’ютерної програми вперше розглядалось у 1971 році Консультативною групою урядових експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (надалі – ВОІВ). Потім роботи були продовжені Міжнародним бюро ВОІВ [1].

Що стосується законодавства нашої країни, то в Україні комп’ютерна програма стала користуватись охороною з набуттям чинності Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 року, у якому зазначається, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори.

Сьогодні не лише Україна – весь світ поставлений перед проблемою недосконалої охорони комп’ютерних програм. Обрана більшою частиною світу охорона комп’ютерних програм авторським правом має свої переваги: простота та доступність охорони; дія охорони розповсюджується на всі комп’ютерні програми без обмежень; авторське право та відповідно можливість охорони програми виникають з моменту її створення. Однак усе частіше висловлюються пропозиції про необхідність патентної охорони комп’ютерних програм за аналогією з винаходами.

Відносно комп’ютерної програми норми авторського права можуть бути застосовані тільки для охорони від загального відтворення програми, а також від копіювання комп’ютерного коду. Авторське право також забезпечує охорону комп’ютерних програм від деяких «нелітературних» порушень, таких, як відтворення екранних заставок (screen displays). Суттєвий недолік авторської охорони полягає в неможливості запобігти створенню конкуруючої комп’ютерної програми з використанням ідеї існуючої.

Перевага патентної охорони для комп’ютерних програм полягає у можливості захистити певний алгоритм, втілений у комп’ютерній програмі, від використання його іншими особами без дозволу. Натомість авторське право надає значно вужчі можливості, захищаючи лише «вираз» ідеї та залишаючи поза межами охорони саму ідею програми. Більшість країн-учасниць Бернської конвенції, членом якої є й Україна, застосовують до охорони комп’ютерних програм комплексний підхід, поєднуючи норми авторського і патентного права [3].

Як справедливо вказує В. Негрескул, законодавство України має бути розширене спеціальним Законом «Про охорону прав на комп’ютерні програми» з урахуванням таких пропозицій: необхідно дати чітке визначення поняттю «комп’ютерна програма», а також термінам, що стосуються охорони комп’ютерних програм; визначити об’єкти комп’ютерної програми, які підлягають охороні законодавством про авторське право; закріпити право на державну реєстрацію комп’ютерних програм з визначенням процедури її здійснення та передбачити ведення реєстру. Урахування зазначених рекомендацій при формуванні національної охорони комп’ютерних програм сприятиме розвитку комп’ютерної індустрії та підвищенню рівня економіки України [4].

Незважаючи на окремі недоліки системи охорони прав на інтелектуальну власність, що склалася в Україні, загалом можна стверджувати, що зазначена система відповідає міжнародним стандартам і може забезпечити належну охорону прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Таким чином, можна зробити висновок, що серед напрямків удосконалення процесів правової охорони та захисту авторських прав на комп’ютерні програми найбільш актуальними є такі:

- удосконалення основних засад правової охорони комп’ютерних програм;

- уточнення переліку випадків, що кваліфікуються як неправомірне використання комп’ютерних програм;

- встановлення більш суворих санкцій за неправомірне використання комп’ютерних програм;

- встановлення уніфікованої термінології, що стосується комп’ютерної сфери тощо.

Література

1. Антонов В.М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право / В.М. Антонов - 2ге вид., стереотип. – К.: КНТ, 2006. – 520 с.

2. Концепція правової охорони комп’ютерних програм в Україні, розроблена державним агентством України з авторських та суміжних прав і авторським [Електронний ресурс] / [В. Жуков, Ю. Капіца, Б. Курикін, М. Синьков та інші]. – Режим доступу: http://unicyb.kiev.ua/~vant/htdocs/konz.htm.

3. Романюк О. І. Інтелектуальна власніть: навч. посіб. [для студ. екон. спец.] / О. І. Романюк. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. – 270 с.

4. Негрескул В. Протидія комп’ютерному піратству [Електронний ресурс] / В. Негрескул.; Центр исследования компьютерной преступности. Режим доступу: : http://www.crime-research.ru/library.

5. Потєхіна В.О. Використання міжнародного досвіду для становлення національного законодавства України у сфері охорони комп’ютерних програм в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / В.О. Потєхіна. – Режим доступу: http://www.viravallee.com/articles/1.pdf.