Психологические науки/7. Общая психология

Баркова Д.Ю., Перевертайло М.О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Специфіка особливостей психологічного здоров’я юнаків загальноосвітніх шкіл та інтернатних закладів

Психологічне здоров’я – стан відкритості досвіду, тісного контакту з внутрішньою та зовнішньою реальністю та конструктивного самовираження в життєвій практиці [7]. Суперечності між внутрішньою та зовнішньою реальностями передбачають необхідність своєрідного функціонального органу, який би відповідав за опрацювання, інтеграцію внутрішнього та зовнішнього, а також самоуправління, самовираження, самоконтролювання на цій основі. Цей орган має назву «особистісний центр», і він виступаю внутрішньою основою психологічного здоров’я [6].

Питання психологічного здоров’я з того чи іншого погляду розглядали: А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, В. Франкл, Е. Фром, Б. С. Братусь, І. В. Дубровіна [5].

Проблема психологічного здоров’я найбільш гостро постає у період формування особистості, зокрема у ранньому юнацькому віці, оскільки цей період особистісного розвитку вагомо впливає на формування фундаментальних психологічних структур, суб’єктність у діяльнісних, індивідуальних і соціальних, стихійних і свідомих вимірах індивіда. Дослідження особливостей індивідуального розвитку юнаків має враховувати період навчання у школі. Аналіз наукових джерел інформації показує, що у зв’язку із означеним вище існує проблема психологічного забезпечення діяльності навчальних закладів, переорієнтації роботи психологічної служби школи щодо створення умов для індивідуального розвитку дитини, формування її особистості з урахуванням потреб віку та їхньої реалізації (Н. О. Антіпіна, В. В. Рєпкін, та ін.) [4].

Разом з тим, стан розробки проблеми психологічного здоров’я індивіда з боку вітчизняної та зарубіжної психології не може вважатись достатнім. Важливі методологічні питання проблеми психологічного здоров’я ще далекі від остаточного вирішення [2].

Актуальність проблеми. Забезпечення нормального розвитку особистості є однією з актуальних соціально–психологічних проблем сучасної психології, педагогіки, соціології, філософії. В умовах сьогодення наукова думка в психології центрується навколо питань цілісного сприйняття людини, її особистісного розвитку як центральних для вітчизняної психології [1].

Наукова дискусія з приводу теоретичних аспектів психологічного здоров’я фокусується на поясненні суті даної психологічної категорії, поглибленому вивченні процесів формування психологічного здоров’я, розумінні механізмів його функціонування [3].

Мета дослідження: обґрунтування і реалізація підходу до вивчення психологічного здоров’я юнаків загальноосвітніх шкіл та інтернатних закладів. В якості об’єкта ми виділили розвиток особистості в ранньому юнацькому віці, а предметом виступало психологічне здоров’я юнаків загальноосвітніх шкіл та інтернатних закладів.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що існують відмінності між рівнем психологічного здоров’я юнаків загальноосвітніх шкіл та інтернатних закладів.

Наукова новизна роботи полягає в поставленні проблеми, котра з урахуванням зазначених вікових рамок та соціального стану раніше не розглядалася в психологічній науці. У роботі вперше розроблена спроба порівняльного аналізу юнаків загальноосвітніх шкіл та інтернатних закладів. Поглиблено уявлення про основні критерії психологічного здоров’я особистості, що формується, до яких віднесено індивідуально–психологічні особливості індивіда, його соціально–психологічну адаптацію, реалізацію соціальних потреб, здатність до саморозвитку.

Були обрані такі методи дослідження: теоретичний аналіз джерел літератури та якісний аналіз отриманих у ході емпіричного дослідження даних.

Для проведення емпіричного досліджування, було обрано наступні методики: №1 «Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО–АМ)» (Маклаков А. Г. та Чермянін С. В.).

№2 Для оцінки інтегрального рівня основних складових психологічного благополуччя юнаків було обрано методику «Психологічне благополуччя» К. Ріфф (адаптована у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара).

Для проведення емпіричного дослідження було обрано дві групи юнаків: учні Новомосковської школи №2 (Дніпропетровська обл.), 14 – 15 років, чоловічої статі у кількості 20 осіб; учні Новомосковського інтернату №7 (Дніпропетровська обл.), 14 – 15 років, чоловічої статі у кількості 20 осіб.

На основі даних отриманих у процесі тестування був, проведений аналіз, обробка та узагальнення результатів.

За результатами дослідження була складена таблиця профілів адаптивності юнаків 1ї групи (учнів школи) та 2ї групи (учнів інтернату), а також виведений середній показник, по кожній досліджуваній особистісній особливості. Узагальнені дані представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Показники середньогрупових значень за методикою «Адаптивність»

(Маклаков А. Г. та Чермянін С. В.)

Досліджувані особистнісні особливості	Середні показники досліджуваних груп
	1 група	2 група
ОАП	11,55	14,6
НПС	3,2	3,7
КЗ	4,35	6,35
МН	4	4,55

ОАП – особистісний адаптивний потенціал; НПЗ – нервово–психічна стійкість; КЗ – комунікативні здібності; МН – моральна нормативність.

Також була складена таблиця профілів психологічного благополуччя юнаків 1 та 2 груп . Узагальнені дані представлені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Показники середньогрупових значень за методикою

«Психологічне благополуччя» (К. Ріфф)

Досліджувані особистнісні особливості	Середні показники досліджуваних груп
	1 група	2 група
Самовідношення	48,65	42,65
Позитивні відношення з іншими	50,6	45,2
Автономія	49,6	48,5
Екологічна майстерність	50,85	46,25
Наявність мети в житті	49,85	49,55
Особистісне зростання	52,2	47

Результати методиці Маклакова було співставлено в таблиці середніх показників груп, та виведені значущі та незначущі результати.

Значущими результатами виявились такі досліджувані особистісні особливості, як: «Особистісний адаптивний потенціал» (ОАП), «Коммуникативные здібності» (КЗ).

Після аналізу данних вияснилось, що не існує істотних відмінностей між показником «Адаптивність» та «Психологічне благополуччя» у досліджуваних 1 та 2 групи.

Аналіз результатів дослідження дав підстави для таких висновків:

Проведення емпіричного дослідження та систематизація отриманих даних, дозволили зробити висновок, що не існує істотних відмінностей у показниках інтегральних рівнів та складових особистісного адаптованого потенціалу та психологічного благополуччя. Отримані нами результати можуть слугувати основою для продовження дослідження і подальшого підтвердження або спростування отриманих нами результатів.

Це також може свідчити про подібність диспозиційних властивостей нервової системи, умов виховання, засвоєних стереотипів поведінки, адекватності самооцінки юнаків обох груп. Отримані дані вказують на те, що досліджувані мають однаково позитивне ставлення до себе, наявність цілей та занять, які надають життю сенсу, почуття безперервного розвитку та самореалізації, здатність відстежити та усвідомити власні переконання.

Теоретична цінність дослідження полягає у конкретизації уявлень про цілісний підхід до вивчення особистості та розкритті якісних характеристик особистісного розвитку, у чому полягає сутність поняття психологічного здоров’я. Такий підхід дає підстави для поглиблення розуміння процесів становлення й формування особистості, доповнює уявлення про механізми її функціонування.

Практична значимість дослідження полягає в можливості використовувати отримані результати на практиці роботи середньої школи, впроваджувати їх в життя та сприяти поглибленню знань вчителів та батьків з цього питання, з метою своєчасної допомогти дітям з недостатнім рівнем психологічного здоров’я.

Література:

1. Васильева О. С. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки / О. С. Васильева, Ф. Р. Филатов. – М. : Академия, 2001. – 34 с.

2. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. / О. В. Скрипченко., Л. В. Волинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.

3. Ганнушкин П. Б. Избранные труды / П. Б. Ганнушкин. – М. : Медицина, 1964. – 254 с.

4. Кле М. Психология подростка / М. Кле. – М., 1991. – 451 с.

5. Маслоу А. Психология бытия / А. Маслоу. – М. : Рефл-бук, 1997. –23 с.

6. Никифоров Г. С. Психология здоров’я / Г. С. Никифоров. – СПб. : Речь, 2002. – 98 с.

7. Слободчиков В. И. / Психология человека / В. И. Слободчиков,

Е. И. Исаев– М. : Шкала–Пресс, 1995. – 45 с.