Психологія та соціологія/ 7. Загальна психологія

Баркова Д. Ю. Нудель В. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Особливості прояву емоційної сфери особистості у формуванні міжособистісних стосунків учнів старших класів загальноосвітніх шкіл.

Емоції та почуття – це своєрідне особистісне ставлення людини до навколишньої дійсності і до самої себе. Одним з найяскравіших показників ефективності міжособистісних стосунків є стабільність емоційних проявів членів референтної групи. Її можна досягти не тільки створенням загальної позитивної ситуації в групі, але й враховуючи індивідуальні особливості кожної особи. Здоровий психологічний клімат у колективі, вміння і навички колективної взаємодії, формування світогляду, інтересів, - результат особливостей емоційної сфери особистості старшокласника [1].

Між людиною і навколишнім світом складаються об'єктивні відносини, які стають предметом почуттів та емоцій. В емоціях і почуттях виявляється своєрідне особистісне ставлення людини до навколишньої дійсності і до самої себе [2]. Зв'язок між емоційним розвитком старшокласників та спілкуванням вивчає В. Н. Куніцина. У своїх роботах вона зазначає, що відсутність досвіду емоційної комунікації призводить до переваги негативних емоцій над позитивними в процесі навчальної та позашкільної діяльності.

Метою даної статті є дослідження особливостей прояву емоційної сфери особистості в формуванні міжособистісних стосунків учнів старших класів загальноосвітніх шкіл.

Предметом дослідження є особливості прояву емоційної сфери особистості у міжособистісних стосунках старшокласників, а об’єктом - Індивідуально-психологічні характеристики емоційності учнів старших класів.

Гіпотеза: Особливості прояву емоційної сфери особистості мають вплив на міжособистісні стосунки старшокласників.

Роль емоцій у житті людини така ж велика, як і роль пізнавальних процесів. Емоції (лат. emovere - вражаю, хвилюю) – особливий клас психічних явищ, що протікають у формі хвилювань, що відбивають ставлення людини до задоволення або незадоволення актуальних його потреб. Активно впливаючи на зовнішнє середовище, пізнаючи його, людина суб'єктивно переживає своє ставлення до предметів і явищ реального світу [5].

Вік старшого школяра прийнято відносити до підліткового віку і до ранньої юності. Підлітковий вік вважається періодом бурхливих внутрішніх переживань і емоційних труднощів. Про перехідний вік зазвичай говорять і як про період підвищеної емоційності, що проявляється в легкій збудливості, пристрасності, частій зміні настроїв і т.п. Деякі особливості емоційних реакцій перехідного віку кореняться в гормональних і фізіологічних процесах. Фізіологи пояснюють підліткову психічну неврівноваженість і характерні для неї різкі зміни настрою. Проте, емоційні реакції і поведінка підлітків не можуть бути пояснені лише зрушеннями гормонального порядку. Вони залежать також від соціальних факторів та умов виховання, причому індивідуально-типологічні відмінності превалюють над віковими. Характерне для підлітка емоційно забарвлене бажання, якось виділитися серед однолітків, набуває найрізноманітніших форм. Це можуть бути чисто зовнішні форми поведінки – якісь особливості одягу, зачіски або прагнення виділити себе в якихось властивостях характеру, рисах умонастрою, ставлення до оточуючих [4].

Емоційний стан особистості і міжособистісні стосунки старшокласників знаходяться у взаємозв'язку і характеризуються загальною психологічною особливістю: силою прояву емоцій, що входять до емоційної сфери особистості, і співвідношенням рівнів міжособистісних стосунків. Рівень міжособистісних стосунків в колективі старшокласників залежить від ступеня розвитку емоційної адекватності, емоційної згуртованості та їх співвідношення [3]. Структура міжособистісних відносин має свої змістовні особливості у класних колективах старшокласників загальноосвітньої школи. У більшості класів загальноосвітньої школи розвиток емоційної адекватності та емоційної згуртованості знаходиться на одному рівні. Між спрямованістю особистості і міжособистісними стосунками учнів старших класів існує зв'язок, який виражається у впливі особливостей спрямованості особистості на формування різних видів міжособистісних відносин [4]. Завдяки особливостям емоційної сфери старшокласники можуть оцінювати навколишніх людей, встановлювати певне значення відносин, які набувають протягом певного періоду часу [6]. Отже, взаємозв’язок особливостей емоційної сфери особистості та міжособистісних стосунків учнів старших класів безперечно існує.

Для встановлення характеру зв’язку особливостей емоційної сфери особистості з міжособистісними відносинами старшокласників нами було обрано групу юнаків віком від 16 до 23 років, у кількості 30 чоловік (17 дівчат та 13 хлопців) та обрано наступні методики: «Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів» (Бойко В. В.), а також «Методика діагностики міжособистісних відносин» (Т. Лірі).

За результатами «Методики діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів» нами було виділено найбільш складні особливості емоційного спілкування умстаршокласників: «невміння керувати емоціями, дозувати їх» та «неадекватний прояв емоцій» (табл. 1).

Таблиця 1.

Результати середніх значень діагностичних показників по групі за методикою «Діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів»

Перешкоди	Невміння керувати емоціями	Неадекватний прояв емоцій	Негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій	Домінування негативних емоцій	Небажання зближуватися з людьми на емоційній основі
Середній показник	2,24	2,56	1,84	1,64	1,96

Після проведення «методики діагностики міжособистісних відносин» Лірі були отримані наступні дані: «диктаторський тип» відносин визначено у 4х осіб, «домінантний» – у 17, «впевнений» – у 9. «Егоїстичний тип» відносин у всіх досліджуваних зазначений низьким рівнем. Вимогливість та суворість проявилися у 4 осіб, всі інші проявили себе як уперті та завзяті. Скептичність визначилась у 2х осіб, критичність – у 23. Зазначалося 14 осіб, які прагнуть задовольнити вимоги всіх та 16 – які схильні до співпраці.

За критерієм загального рівня перешкод у спілкуванні, згідно методики Бойко, нами було умовно розподілено досліджуваних у 4 групи: особи з дуже низьким рівнем наявності перешкод: від 3-5 балів (4 особи); низький рівень наявності перешкод: від 6-8 балів (7 осіб); середній рівень наявності перешкод: від 9-12 балів (11 осіб); високий рівень наявності перешкод: від 13 балів та більше (8 осіб).

У людей з дуже низьким рівнем наявності перешкод було діагностовано такі виражені особливості як: високий рівень альтруїстичності (нав’язування своєї допомоги – 67% досліджуваних); високі показники дружелюбності, прояв диктаторського, власного характеру (також 67%).

У людей з низьким рівнем наявності перешкод виявлено такі особливості як: диктаторський тип (прагнення опиратися на свою думку – 80% досліджуваних); високі показники за шкалою дружелюбності (емоційна лабільність – 60% досліджуваних). Варто зазначити, що у одного з опитуваних виявлений високий рівень егоїстичності.

У досліджуваних з середніми показниками загального рівня наявності перешкод було виявлено диктаторський та домінантний типи поведінки (70% досліджених). Встановлено декілька випадків егоїстичності та агресивності.

У осіб з високим рівнем наявності перешкод встановлено такі ознаки як: диктаторський та домінантний типи (у 43% досліджуваних). Також встановлено декілька випадків залежності, агресивності, підозрілості та альтруїстичності.

Висновки. Отже, в результаті проведення емпіричного дослідження було виявлено, що до найбільш виражених перешкод у встановленні емоційних контактів відносяться: невміння керувати емоціями, дозувати їх та неадекватний прояв емоцій. Також виявлено зв'язок інтенсивності наявних перешкод у встановленні емоційних контактів та переважаючого типу відносин до людей в самооцінці та взаємооцінці. Для груп досліджуваних з дуже низьким та низьким рівнями наявності перешкод характерним виявився прояв диктаторського типу відносин. Ці люди прагнуть задовольнити вимоги всіх людей та мають дружелюбне відношення до оточуючих. Вони легко йдуть на встановлення контакту з іншими людьми та не мають проблем у взаємодії з ними. Для груп досліджуваних із середнім та високим рівнями наявності перешкод виявився характерним диктаторський та домінантний типи відносин. Ці досліджувані відрізняються емоційною неврівноваженістю та невмінням адекватно проявляти свої почуття та емоції, що і є причиною ускладненості встановлення контакту з оточуючими людьми.

Отже, зв'язок взаємодії особливостей емоційної сфери особистості та міжособистісних відносин старшокласників безперечно існує. Рівень міжособистісних відносин в колективі учнів старших класів значущим чином пов'язаний зі ступенем розвитку емоційної адекватності, емоційної згуртованості та їх співвідношенням. Дані, отримані на підставі експериментального дослідження, можуть бути підставою для більш поширеного розуміння особливостей розвитку емоційних станів та міжособистісних відносин, а також особливостей їх взаємозв'язку в колективі старшокласників.

Література:

1. Батурина Г. І. Емоції і почуття як специфічна форма відображення дійсності / Г. І. Батурина. – Іваново : Вид-во пед. ін-ту, 2003. – 37с.

2. Ільїн Є. П. Емоції і почуття / І. К. Ільїн. – СПб. : Пітер, 2002. – 117с.

3. Кон І.С. Психологія старшокласника / І. С. Кон. М. : Наука, 1974. – 470 с.

4. Обозов М. М. Психологія міжособистісних відносин / М. М. Обозов. – К. : Либідь, 1990. – 191 с.

5. Психологія емоцій. Тексти / Під ред. В. К. Вілюнаса, Ю. Б. Гіпенрейтер. –

М. : Вид МГУ, 1984. – 288 с.

6. Якобсон П. М. Виховання почуттів / П. М. Якобсон. – М. : Аспект-Пресс, 1968. – 67 с.