Фізична культура і спорт / 2. Розвиток професійної фізичної культури і спорту в сучасних умовах

Пакулін С.Л., академік| Української академії| наук Національного прогресу,|

переможець| Відкритого чемпіонату| України з дзюдо серед| ветеранів|

(м. Донецьк, 28 жовтня| 2012 р.) (50-60 років|, 100 кг), 2 дан| дзюдо

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку

НАН України»

ЗАНЯТТЯ ДЗЮДО – ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР ДЛЯ ШКОЛЯРІВ І БАТЬКІВ

 

Більшість фахівців|спеціалістів| у галузі охорони здоров'я відзначають, що сучасний стан|достаток| здоров'я населення України є|з'являється| незадовільним. Вирішення цієї проблеми вимагає рішучих і скоординованих дій усіх гілок влади. Президент Віктор Янукович вважає розвиток фізкультури і спорту в Україні пріоритетом у державній політиці. Про це він заявив 30 вересня 2010 р. в Києві на засіданні Громадської гуманітарної ради|поради|. Президент відзначив, що за роки незалежності в Україні значно виросла кількість випадків передчасних смертей, особливо серед чоловіків. Він навів статистику, що за цей період населення держави скоротилося на 6 млн. і на сьогодні складає 45,8 млн. людей. Особливу стурбованість викликає|спричиняє| стан|достаток| здоров'я дітей і молоді. Упродовж|упродовж| останніх років не спостерігалося навіть тенденції до поліпшення|покращання| стану|достатку| здоров'я дітей. Президент навів дані про те, що порівняно з 2003 роком показник захворюваності дітей у 2009-му збільшився на 15 відсотків|проценти|. Серед дітей прогресують хронічні хвороби серцево-судинної, ендокринної й нервової системи. «Думаю|вважаю|, українські діти вживають|використовують| більше, ніж де завгодно в світі, алкоголю й тютюну. Виросло ціле покоління пивної молоді», – заявив В.|ст| Янукович. На його думку, нормами життя громадян України стали такі негативні чинники|фактори|, як неправильне харчування|харчування|, недостатня фізична активність, зловживання алкоголем і тютюном.

Президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка також відзначає, що здоров'я випускників шкіл є|з'являється| незадовільним. Він закликає|призиває| владу радикально змінити|зраджувати| ставлення|ставлення| до фізкультури і спорту, у тому числі й до розвитку дитячо-юнацького спорту.

Погіршення здоров'я школярів відзначають і тренери харківської школи дзюдо «Центр». На думку старшого тренера В.К. Кривчача, програма комплексного розвитку особи|особистості| на базі спортивно-бойового єдиноборства, яка включена до загальноосвітньої програми спортивних класів, дає можливість|спроможність| дитині|дитяті| розвиватися в усіх напрямках: фізично, психологічно й духовно [1]. У навчанні|вченні| дзюдо, в переорієнтації маленьких громадян на здоровий спосіб життя, у формуванні в|біля| кожного з них відповідального ставлення|ставлення| до свого здоров'я і здоров'я оточуючих як найвищої цінності допомагає сильний тренерський склад. У наш складний час девальвації шкільного фізичного виховання учні школи дзюдо добиваються відмінних результатів завдяки самозабутній роботі тренерського колективу:

– Василенко Артем – майстер|мастер-штамп| спорту міжнародного класу, чемпіон Європи серед молоді, срібний призер|призерка| чемпіонату світу серед молоді, член національної збірної команди України. Навчається в Харківському національному університеті внутрішніх справ|речей| і Харківській державній академії фізичної культури;

– Шевченко Анастасія – майстер|мастер-штамп| спорту, неодноразовий переможець і призер|призерка| чемпіонатів України, призер|призерка| чемпіонату Європи з самбо (Греція, 2010 р.), кандидат у національну збірну команду України;

– Сепь Валерія – чемпіонка України з дзюдо;

– Руднєв Владислав – чемпіон України з дзюдо;

– Радченко Едуард – неодноразовий призер|призерка| України з дзюдо і самбо;

– Федотов Гліб – неодноразовий призер|призерка| України з дзюдо і самбо;

– Головін Олег – неодноразовий призер|призерка| України з дзюдо і самбо;

– Кривчач Сергій – двократний призер|призерка| України з дзюдо;

– Мамедов Рустам – призер|призерка| України з дзюдо і самбо.

Значних успіхів досягли вихованці в універсальному бою: п'ять чемпіонів Європи (Радченко Едуард, Мамедов Рустам, Кривчач Сергій, Катериняк Антон, Якішин Олександр), два призери|призерки| чемпіонатів світу (Радченко Едуард, Якішин Олександр). Вихованець Василенко Артем узяв участь у чемпіонаті світу з дзюдо 2010 р. в Японії, в Олімпійських іграх 2012 р. в Лондоні.

Таким вражаючим спортивним успіхам сприяють щоденні дворазові тренування. У спортивному класі перше тренування триває з 7-30 до 9-00, друге – з 16-30 до 18-00. Після|потім| шкільних занять – група продовженого дня для спортивного класу. Умови для занять хороші|добрі|.

На нашу думку, тільки|лише| те, що в класі дзюдо займаються і хлопчики, і дівчатка, робить|чинить| його по-справжньому повноцінним. І це не просто думка зацікавленої в зміцненні здоров'я школярів людини, що висловлює погляди педагогічного колективу школи. Це – науково доведений факт.

Якщо ваша дочка захопилася дзюдо, батьки можуть не побоюватися|опасатися|, що заняття цим видом спорту пошкодять її здоров'ю. Дзюдо є|з'являється| перш за все|передусім| спортивним видом єдиноборства. Всі небезпечні прийоми, які можуть завдати каліцтва, у ньому виключені. У перекладі|переведенні| з японської мови|язика| дзюдо означає «гнучкий шлях|колію». Звернімо|звертатимемо| на це особливу увагу: адже гнучкість — якість, більшою мірою властива дівчині.

Філософія дзюдо створена саме для виховання. У порівнянні з іншими єдиноборствами дзюдо не розвиває в дитині жорстокість і агресію. Але деякі батьки все ж побоюються, що, освоївши прийоми дзюдо, дитина почне застосовувати їх на вулиці не за призначенням. При цьому забувають, що, поки він навчиться боротися до такого рівня, щоб бути краще за всіх у вуличній бійці, пройде два-три роки. За цей час встигне помінятися його психологія, він багато чого встигне зрозуміти. Кано Дзігоро говорив своїм учням: «Запобігання сутички - це є виграна сутичка!» [2].

У навчальному посібнику з дзюдо Норітомі Масако, — жінки, яка п'ятдесят років свого життя присвятила тренерській і педагогічній роботі, наголошується, що «боротьба дзюдо абсолютно нешкідлива для здоров'я жінок. Дзюдо можуть займатися і немолоді|літні|, і молоді, і чоловіки, і жінки».

Світовий досвід|дослід| показує, що дзюдо займаються жінки більш ніж у 70 країнах. Уже більше десяти|десятеро| років проводяться змагання й чемпіонати з цього виду спорту. У 1988 році на Олімпійських іграх відбулися показові виступи|вирушання| жінок, що займаються дзюдо; переможницям були вручені пам'ятні олімпійські медалі. На чемпіонаті світу 2010 р. в Токіо (Японія) взяла участь 281 спортсменка. Український спортсмен Георгій Зантарая став срібним призером|призеркою| чемпіонату світу у вазі до 60 кг. Всього в чемпіонаті взяло участь 775 спортсменів з|із| 111 країн. Цікаво відзначити, що жодна учасниця змагань не отримала|одержувала| травми.

Нагадаємо, що колись у Радянському Союзі|спілці| налічувалося|нараховувало| близько 15 тисяч спортсменок — представниць прекрасної статі, які займалися дзюдо.

Лікарі|лікарки| ведуть постійні спостереження за спортсменами, що займаються дзюдо. Встановлено|установлений|, що після|потім| року занять поліпшується|покращується| діяльність серцево-судинної та дихальної систем. Патологічних змін з боку статевої сфери не спостерігається. Є серед жінок, що займалися в минулому протягом шести років боротьбою дзюдо, і багатодітні матері|.

Медична комісія Міжнародної федерації дзюдо (ФІД) також вивчала вплив цього виду спорту на організм жінок і прийшла до висновку|укладення|, що заняття дзюдо для них не шкідливі.

Слід зазначити, що|слід відзначити , що| останнім часом боротьба дзюдо стала надзвичайно популярною. Деякі схильні вважати|лічити|, що це – мода. Проте|однак| популярність боротьби дзюдо полягає не тільки|не лише| в успіхах українських дзюдоїстів, досягнутих ними на міжнародних змаганнях, але|та| перш за все|передусім| у привабливій|принадливій| силі мистецтва цього різновиду боротьби. Потреба дітей і підлітків у єдиноборстві привела до істотного|суттєвого| зростання|зросту| числа дітей молодшого шкільного віку, охочих займатися цим видом спорту. За П.Ф. Лесгафтом, «боротьба є вправа зі|із| зростаючою напругою|напруженням|, що полягає в прояві|вияві| сили відповідно до прояву|вияву| її іншою особою|обличчям|, при умінні стійко управляти своїм тілом на певній опорі».

Не можна не брати до уваги і той факт, що спортивна боротьба за останні роки стала динамічнішою, інтенсивнішою, що зумовило збільшені|зрослі| вимоги до систем вегетативного обслуговування рухової діяльності юного спортсмена.

Як відзначають дослідники, будь-яке фізичне навантаження пред'являє високі вимоги до функцій серця юних спортсменів. Вплив фізичної активності на функціональний стан|достаток| дітей і підлітків вивчався в наукових роботах. Проте|однак| функціональне перебування|достаток| хлопчиків на ранніх етапах залучення до занять боротьбою дзюдо практично не досліджувалося. Виходячи з важливості вивчення даної проблеми, І.Ш. Мутаєва, Ф.Г. Ситдиков, В.А. Арсланов вивчали функціональний стан|достаток| організму юних дзюдоїстів 10-12 років. Хлопчики, що займаються боротьбою дзюдо, склали експериментальну групу (90 чол.). До контрольної групи увійшли хлопчики цього ж віку, визнані практично здоровими, що займаються фізичною культурою тільки|лише| на уроках фізичного виховання (90 чол.). Предметом дослідження стала їх функціональна підготовленість у динаміці навчального року. Підсумки такі|слідуючі|. У юних дзюдоїстів темпи приросту довжини тіла вищі, ніж у хлопчиків контрольної групи (!!!). Темпи приросту маси тіла в юних дзюдоїстів вищі, ніж у хлопчиків контрольної групи. У масі хлопчики додали за рік в 10 років – 2,60 кг, в 11 років – 3,01 кг, в 12 років – 3,96 кг, а юні дзюдоїсти в 10 років – 2,65 кг, в 11 років – 3,84 кг, в 12 років – 4,25 кг. При дослідженні показників обхвату грудної клітки у всіх групах хлопчиків контрольної групи і юних дзюдоїстів достовірних відмінностей не відзначалося. Більш виражена|виказувати| відмінність у показниках екскурсії грудної клітки виявилася в юних дзюдоїстів у 12 років – 9,28 см, а у хлопчиків контрольної групи – 7,68 см. У показниках життєвої ємкості|місткості| легенів (ЖЄЛ) юні дзюдоїсти достовірно перевершили своїх однолітків з|із| контрольної групи. ЖЄЛ у юних дзюдоїстів від 10 до 12 років виросла на 90%, а у хлопчиків контрольної групи всього на 31%.

Особливо значно юні дзюдоїсти перевершили своїх однолітків у розвитку силових показників. З 10 до 12 років показники кистьової динамометрії виросли у хлопчиків, що не займаються спортом, на 7,33 кг, у юних дзюдоїстів на 18,27 кг. Така ж картина спостерігалася і при дослідженні станової сили.

Оцінка фізичної працездатності юних дзюдоїстів і хлопчиків контрольної групи показала кращу працездатність у юних дзюдоїстів.

Проведені спостереження за юними дзюдоїстами і хлопчиками, що не займаються спортом, показали, що функціональний стан|достаток| організму дітей змінюється з|із| віком і під впливом спортивного тренування. Виявлено, що організм юних дзюдоїстів розвивається відповідно до тих же закономірностей, що й їх однолітків. Проте|однак| у процесі систематичних занять боротьбою дзюдо відбувається|походить| деяке прискорення фізичного розвитку, збільшуються загальна|спільна| працездатність, максимальне споживання|вжиток| кисню. Заняття боротьбою дзюдо достовірно підвищують силові показники. Показники центральної гемодинаміки юних дзюдоїстів 12 років достовірно вищі, збільшення серцевого|сердечного| викиду у відповідь на навантаження у юних дзюдоїстів відбувається|походить| за рахунок збільшення як частоти серцевих|сердечних| скорочень, так і ударного об'єму|обсягу| крові (УОК), тоді як у хлопчиків, що не займаються спортом, в основному через зростання частоти серцебиття.

З|із| наведених вище даних батьки можуть зробити обґрунтований і вірний висновок|висновок|: своїх дітей треба віддавати в спортивні класи зі|із| спеціалізацією дзюдо. При цьому з|із| вашою дитиною|дитям| займатимуться досвідчені|дослідні| педагоги, майстри|мастер-штампи| спорту, психологи. До програми навчання|вчення| входить: стандартна загальноосвітня програма; регулярні тренування (2-3 рази на день); участь у змаганнях в містах України й зарубіжжя; складання іспитів на ступінь|міру| майстерності (КЮ); проведення активного відпочинку (катання на санках|санчатах|, походи і так далі). А для стимуляції розвитку дитини|дитяти| на всіх напрямках діє інноваційна рейтингова система.

Заняття дзюдо роблять|чинять| дітей спокійними, упевненими в собі, справедливими, цілеспрямованими, сильними, патріотами своєї Батьківщини, здоровими і щасливими громадянами України.

Закликаю|призиваю| батьків віддавати своїх дітей займатися дзюдо. Самі ж батьки повинні показувати дітям особистий|особовий| приклад|зразок|. Повага до тата|папи| й мами істотно|суттєвий| виросте, якщо вони займатимуться дуже авторитетним видом спорту. Один дзюдоїст – сила, сім'я дзюдоїстів – сила непереможна. Займайтеся дзюдо, самовдосконалюйтеся, боріться і перемагайте!

Бібліографія

1. Пакулин С.Л. Занятия дзюдо – правильный выбор для школьников [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.judo.org.ua/judo-for-school-students.html.

2. Дзюдо як система виховання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://judoka.ho.ua/judo_batkam.html.