Фізична культура і спорт
/ 2. Розвиток професійної фізичної культури і спорту в сучасних умовах
Пакулін
С.Л., академік Української
академії наук Національного
прогресу,
переможець Відкритого чемпіонату України з дзюдо серед ветеранів
(м. Донецьк, 28 жовтня 2012 р.) (50-60 років, 100 кг), 2 дан дзюдо
ДУ «Інститут економіки природокористування та
сталого розвитку
НАН України»
ЗАНЯТТЯ
ДЗЮДО – ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР ДЛЯ ШКОЛЯРІВ І БАТЬКІВ
Більшість фахівців у галузі охорони здоров'я відзначають, що
сучасний стан здоров'я
населення України є
незадовільним. Вирішення цієї проблеми вимагає рішучих і скоординованих дій усіх
гілок влади. Президент Віктор Янукович вважає розвиток фізкультури і спорту в
Україні пріоритетом у державній політиці. Про це він заявив 30 вересня 2010 р.
в Києві на засіданні Громадської гуманітарної ради. Президент відзначив, що за роки незалежності в
Україні значно виросла кількість випадків передчасних смертей, особливо серед
чоловіків. Він навів статистику, що за цей період населення держави скоротилося
на 6 млн. і на сьогодні складає 45,8 млн. людей. Особливу стурбованість
викликає стан здоров'я дітей і молоді. Упродовж останніх років не
спостерігалося навіть тенденції до поліпшення стану
здоров'я дітей. Президент навів дані про те, що порівняно з 2003 роком показник
захворюваності дітей у 2009-му збільшився на 15 відсотків. Серед дітей прогресують
хронічні хвороби серцево-судинної, ендокринної й нервової системи. «Думаю, українські діти вживають більше, ніж де
завгодно в світі, алкоголю й тютюну. Виросло ціле покоління пивної молоді», –
заявив В. Янукович. На його
думку, нормами життя громадян України стали такі негативні чинники, як неправильне харчування, недостатня фізична
активність, зловживання алкоголем і тютюном.
Президент Національного олімпійського комітету
Сергій Бубка також відзначає, що здоров'я випускників шкіл є незадовільним. Він
закликає владу радикально
змінити ставлення до фізкультури і спорту, у
тому числі й до розвитку дитячо-юнацького спорту.
Погіршення здоров'я школярів відзначають і тренери
харківської школи дзюдо «Центр». На думку старшого тренера В.К. Кривчача,
програма комплексного розвитку особи
на базі спортивно-бойового єдиноборства, яка включена до загальноосвітньої
програми спортивних класів, дає можливість дитині
розвиватися в усіх напрямках: фізично, психологічно й духовно [1]. У навчанні дзюдо, в переорієнтації маленьких громадян на
здоровий спосіб життя, у формуванні в
кожного з них відповідального ставлення
до свого здоров'я і здоров'я оточуючих як найвищої цінності допомагає сильний
тренерський склад. У наш складний час девальвації шкільного фізичного виховання
учні школи дзюдо добиваються відмінних результатів завдяки самозабутній роботі
тренерського колективу:
– Василенко Артем – майстер|мастер-штамп| спорту міжнародного класу, чемпіон Європи
серед молоді, срібний призер
чемпіонату світу серед молоді, член національної збірної команди України. Навчається
в Харківському національному університеті внутрішніх справ і Харківській державній
академії фізичної культури;
– Шевченко Анастасія – майстер спорту, неодноразовий
переможець і призер
чемпіонатів України, призер
чемпіонату Європи з самбо (Греція, 2010 р.), кандидат у національну збірну
команду України;
– Сепь Валерія – чемпіонка України з дзюдо;
– Руднєв Владислав – чемпіон України з дзюдо;
– Радченко Едуард – неодноразовий призер України з дзюдо і самбо;
– Федотов Гліб – неодноразовий призер України з дзюдо і самбо;
– Головін Олег – неодноразовий призер України з дзюдо і самбо;
– Кривчач Сергій – двократний призер України з дзюдо;
– Мамедов Рустам – призер|призерка| України з дзюдо і самбо.
Значних успіхів досягли вихованці в універсальному
бою: п'ять чемпіонів Європи (Радченко Едуард, Мамедов Рустам, Кривчач Сергій,
Катериняк Антон, Якішин Олександр), два призери чемпіонатів світу (Радченко Едуард, Якішин
Олександр). Вихованець Василенко Артем узяв участь у чемпіонаті світу з дзюдо
2010 р. в Японії, в Олімпійських іграх 2012 р. в Лондоні.
Таким
вражаючим спортивним успіхам сприяють щоденні дворазові тренування. У спортивному
класі перше тренування триває з 7-30 до 9-00, друге – з 16-30 до 18-00. Після шкільних занять – група
продовженого дня для спортивного класу. Умови для занять хороші.
На нашу думку, тільки те, що в класі дзюдо займаються і хлопчики, і дівчатка,
робить його
по-справжньому повноцінним. І це не просто думка зацікавленої в зміцненні
здоров'я школярів людини, що висловлює погляди педагогічного колективу школи.
Це – науково доведений факт.
Якщо ваша дочка захопилася дзюдо, батьки можуть не
побоюватися, що
заняття цим видом спорту пошкодять її здоров'ю. Дзюдо є|з'являється| перш за все спортивним видом єдиноборства. Всі небезпечні
прийоми, які можуть завдати каліцтва, у ньому виключені. У перекладі з японської мови дзюдо означає «гнучкий шлях». Звернімо на це особливу увагу:
адже гнучкість — якість, більшою мірою властива дівчині.
Філософія дзюдо створена саме для виховання. У
порівнянні з іншими єдиноборствами дзюдо не розвиває в дитині жорстокість і
агресію. Але деякі батьки все ж побоюються, що, освоївши прийоми дзюдо, дитина
почне застосовувати їх на вулиці не за призначенням. При цьому забувають, що,
поки він навчиться боротися до такого рівня, щоб бути краще за всіх у вуличній
бійці, пройде два-три роки. За цей час встигне помінятися його психологія, він
багато чого встигне зрозуміти. Кано Дзігоро говорив своїм учням: «Запобігання
сутички - це є виграна сутичка!» [2].
У навчальному посібнику з дзюдо Норітомі Масако, —
жінки, яка п'ятдесят років свого життя присвятила тренерській і педагогічній
роботі, наголошується, що «боротьба дзюдо абсолютно нешкідлива для здоров'я
жінок. Дзюдо можуть займатися і немолоді, і молоді, і чоловіки, і жінки».
Світовий досвід показує, що дзюдо займаються жінки більш ніж у 70
країнах. Уже більше десяти
років проводяться змагання й чемпіонати з цього виду спорту. У 1988 році на
Олімпійських іграх відбулися показові виступи жінок, що займаються дзюдо; переможницям були
вручені пам'ятні олімпійські медалі. На чемпіонаті світу 2010 р. в Токіо
(Японія) взяла участь 281 спортсменка. Український спортсмен Георгій Зантарая
став срібним призером
чемпіонату світу у вазі до 60 кг. Всього в чемпіонаті взяло участь 775
спортсменів з 111 країн.
Цікаво відзначити, що жодна учасниця змагань не отримала|одержувала| травми.
Нагадаємо, що колись у Радянському Союзі налічувалося близько 15 тисяч
спортсменок — представниць прекрасної статі, які займалися дзюдо.
Лікарі
ведуть постійні спостереження за спортсменами, що займаються дзюдо. Встановлено, що після року занять поліпшується діяльність
серцево-судинної та дихальної систем. Патологічних змін з боку статевої сфери
не спостерігається. Є серед жінок, що займалися в минулому протягом шести років
боротьбою дзюдо, і багатодітні матері.
Медична комісія Міжнародної федерації дзюдо (ФІД)
також вивчала вплив цього виду спорту на організм жінок і прийшла до висновку, що заняття дзюдо для них
не шкідливі.
Слід зазначити, що останнім часом боротьба дзюдо стала
надзвичайно популярною. Деякі схильні вважати, що це – мода. Проте популярність боротьби дзюдо полягає не тільки в успіхах українських
дзюдоїстів, досягнутих ними на міжнародних змаганнях, але перш за все у привабливій силі мистецтва цього різновиду
боротьби. Потреба дітей і підлітків у єдиноборстві привела до істотного зростання числа дітей молодшого
шкільного віку, охочих займатися цим видом спорту. За П.Ф. Лесгафтом, «боротьба
є вправа зі зростаючою
напругою, що
полягає в прояві сили
відповідно до прояву її
іншою особою, при
умінні стійко управляти своїм тілом на певній опорі».
Не можна не брати до уваги і той факт, що спортивна
боротьба за останні роки стала динамічнішою, інтенсивнішою, що зумовило
збільшені вимоги до
систем вегетативного обслуговування рухової діяльності юного спортсмена.
Як відзначають дослідники, будь-яке фізичне
навантаження пред'являє високі вимоги до функцій серця юних спортсменів. Вплив
фізичної активності на функціональний стан дітей і підлітків вивчався в наукових роботах. Проте функціональне перебування хлопчиків на ранніх етапах
залучення до занять боротьбою дзюдо практично не досліджувалося. Виходячи з
важливості вивчення даної проблеми, І.Ш. Мутаєва, Ф.Г. Ситдиков, В.А. Арсланов
вивчали функціональний стан
організму юних дзюдоїстів 10-12 років. Хлопчики, що займаються боротьбою дзюдо,
склали експериментальну групу (90 чол.). До контрольної групи увійшли хлопчики
цього ж віку, визнані практично здоровими, що займаються фізичною культурою
тільки на уроках фізичного
виховання (90 чол.). Предметом дослідження стала їх функціональна
підготовленість у динаміці навчального року. Підсумки такі. У юних дзюдоїстів темпи
приросту довжини тіла вищі, ніж у хлопчиків контрольної групи (!!!). Темпи
приросту маси тіла в юних дзюдоїстів вищі, ніж у хлопчиків контрольної групи. У
масі хлопчики додали за рік в 10 років – 2,60 кг, в 11 років – 3,01 кг, в 12
років – 3,96 кг, а юні дзюдоїсти в 10 років – 2,65 кг, в 11 років – 3,84 кг, в
12 років – 4,25 кг. При дослідженні показників обхвату грудної клітки у всіх
групах хлопчиків контрольної групи і юних дзюдоїстів достовірних відмінностей
не відзначалося. Більш виражена
відмінність у показниках екскурсії грудної клітки виявилася в юних дзюдоїстів у
12 років – 9,28 см, а у хлопчиків контрольної групи – 7,68 см. У показниках
життєвої ємкості легенів
(ЖЄЛ) юні дзюдоїсти достовірно перевершили своїх однолітків з контрольної групи. ЖЄЛ у юних
дзюдоїстів від 10 до 12 років виросла на 90%, а у хлопчиків контрольної групи
всього на 31%.
Особливо значно юні дзюдоїсти перевершили своїх
однолітків у розвитку силових показників. З 10 до 12 років показники кистьової
динамометрії виросли у хлопчиків, що не займаються спортом, на 7,33 кг, у юних
дзюдоїстів на 18,27 кг. Така ж картина спостерігалася і при дослідженні
станової сили.
Оцінка фізичної працездатності юних дзюдоїстів і
хлопчиків контрольної групи показала кращу працездатність у юних дзюдоїстів.
Проведені спостереження за юними дзюдоїстами і
хлопчиками, що не займаються спортом, показали, що функціональний стан організму дітей змінюється
з віком і під впливом
спортивного тренування. Виявлено, що організм юних дзюдоїстів розвивається
відповідно до тих же закономірностей, що й їх однолітків. Проте у процесі систематичних занять
боротьбою дзюдо відбувається
деяке прискорення фізичного розвитку, збільшуються загальна працездатність, максимальне
споживання кисню.
Заняття боротьбою дзюдо достовірно підвищують силові показники. Показники
центральної гемодинаміки юних дзюдоїстів 12 років достовірно вищі, збільшення
серцевого викиду у
відповідь на навантаження у юних дзюдоїстів відбувається|походить| за рахунок збільшення як частоти серцевих скорочень, так і ударного
об'єму крові (УОК), тоді
як у хлопчиків, що не займаються спортом, в основному через зростання частоти
серцебиття.
З
наведених вище даних батьки можуть зробити обґрунтований і вірний висновок: своїх дітей треба
віддавати в спортивні класи зі
спеціалізацією дзюдо. При цьому з
вашою дитиною займатимуться
досвідчені педагоги,
майстри спорту,
психологи. До програми навчання
входить: стандартна загальноосвітня програма; регулярні тренування (2-3 рази на
день); участь у змаганнях в містах України й зарубіжжя; складання іспитів на
ступінь майстерності (КЮ);
проведення активного відпочинку (катання на санках, походи і так далі). А для стимуляції розвитку
дитини на всіх напрямках
діє інноваційна рейтингова система.
Заняття дзюдо роблять дітей спокійними, упевненими в собі, справедливими,
цілеспрямованими, сильними, патріотами своєї Батьківщини, здоровими і щасливими
громадянами України.
Закликаю батьків віддавати своїх
дітей займатися дзюдо. Самі ж батьки повинні показувати дітям особистий
приклад. Повага до тата й мами істотно виросте, якщо вони
займатимуться дуже авторитетним видом спорту. Один дзюдоїст – сила, сім'я
дзюдоїстів – сила непереможна. Займайтеся дзюдо, самовдосконалюйтеся, боріться
і перемагайте!
Бібліографія
1. Пакулин С.Л. Занятия дзюдо – правильный
выбор для школьников [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.judo.org.ua/judo-for-school-students.html.
2. Дзюдо як система виховання [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://judoka.ho.ua/judo_batkam.html.