Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин
Студентка ОКР спеціаліст Червоняк
Т.С., студент ІV курсу Буйний О.В., студентка ІV курсу Кондратюк О.І., к.б.н. Рогач В.В.
Вінницький
державний педагогічний університет, Україна
Вплив стимуляторів росту на
динаміку накопичення вуглеводів у рослин томатів
Одним із
важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у
світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням
синтетичних стимуляторів росту рослин [1].
Томати –
важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті
на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].
Оскільки суть змін характеру
донорно-акцепторних відносин полягає в перерозподілі потоків асимілятів між
органами рослини, то для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за
допомогою регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку
нагромадження і розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.
У 2013 р. дослідження проводили на
насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини
сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами
росту: 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа
дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна. Загальний вміст цукрів
(моно- і дисахаридів) та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну
обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].
Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом
стимуляторів супроводжувалася змінами в накоптченні і перерозподілі різних форм
вуглеводів (рис.). Зокрема встановлено, що в процесі вегетації відбувалося
зниження різних форм вуглеводів у вегетативних органах та накопичення їх у
плодах, як у досліді так і у
![]()
![]()
контролі. За дії стимуляторів росту спостерігався
більш інтенсивний відтік редукуючих цукрів та дисахаридів з коріння до стебел
ніж у контролі. Одночасно зафіксовано більш швидке накопичення цукрів у листках
оброблених стимуляторами росту у порівнянні з контролем.
Аналіз динаміки накопичення цукрі
у плодах свідчить за дії стимуляторів 1-НОК та 6-БАП відбувалося швидке їх
накопичення у другій половині вегетації переважно за рахунок редукуючи форм.
Даний показник перевищував контроль на 7-10%. При застосуванні ГК3 вміст
цукрів у плодах був стабільно високим і близьким до контролю.
За результатами наших досліджень
встановлено, що в корінні вміст крохмалю в кінці вегетаційного періоду зростав,
а в листках та стеблах протягом
вегетації зменшувався. Більш інтенсивно це відбувалося в стеблах у другій
половині вегетаційного періоду. Однак в цілому вміст крохмалю в листах вищий
ніж у стеблах та корінні і нижчий ніж у плодах.
Максимальні значення вмісту
крохмалю зафіксовані у плодах в середині вегетації з наступним зниження у кінці. Такі зміни у процесах накопичення та
перерозподілу вуглеводів за дії стимуляторів росту зумовлювали зростання середньої
маси плоду. Зокрема за дії 1-НОК даний показник становив 225,22 г, при обробці
ГК3 – 178,97 г, а при застосуванні 6-БАП – 199,46 г. У
контролі маса одного плоду становила 160,21 г.
Література
1.
Белоногов Д. Е.
Влияние гиббереллина и 6-бензиламинопурина на урожай семян и сухой массы
клевера лугового / Д. Е. Белоногов, Т. А. Калининская, // Физиология растений.
– 1983. – Т. 30, вып. 4. – С. 724-730.
2.
Казаков Є. О.
Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О.
Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
3.
Кружилин
A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972.
С.144.
4.
Починок Х. Н.
Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка,
1976. – 334 с.