Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Бровко О.В., студентка ІV курсу Ткачова А.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту рослин на морфогенез і продуктивність перців

Підвищення продуктивності сільськогосподарських культур за допомогою природних та штучних ріст регулюючих речовин є одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві. Спектр використання цих препаратів є надзвичайно широким. Від підвищення урожайності та якості продукції до покращення стійкості проти хвороб і шкідників та факторів середовища [1].

Серед овочевих рослин, що входять в раціон харчування людини, перець займає одне з головних місць, оскільки його плоди мають не тільки високі смакові, дієтичними та поживними властивостями, але також відрізняються підвищеним вмістом вітамінів. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях перців селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК₃, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин перцю сорту Антей (табл.).

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту та розвитку рослин на анатомо-морфометричні показники культури перців сорту Антей (фаза початку дозрівання плодів)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з 1 рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з дослідної ділянки (кг)
Контроль	48,74 ± 2,21	126,76 ± 6,13	61,84 ±3,03	61,23 ±2,91	1,32 ±0,05	19,32 ±1,03	1,28 ±0,03	96,54± 4,22
1-НОК	49,98 ± 2,16	163,79 ±7,08	84,76 ±3,98	71,77 ±3,56	1,48 ±0,06	22,98 ±1,09	1,43 ±0,05	107,77± 5,03
ГК3	53,97 ± 2,57	118,11± 5,92	75,63 ±3,15	70,44 ±3,32	1,29 ±0,04	22,11 ±1,04	1,31 ±0,06	115,36± 5,12
6-БАП	46,91 ±2,18	178,43±7,36	133,95±6,39	96,07 ±4,14	1,33 ±0,05	35,47 ±1,16	1,32 ±0,04	118,99± 5,68

Зокрема досліджено, що за дії 1-НОК та ГК₃ спостерігалося збільшення лінійних розмірів дослідних рослин відповідно на 3 та 11%. При застосування синтетичного аналога цитокінінів – 6-БАП висота рослин достовірно не змінювалася.

Нами встановлено, що за дії 1-НОК та 6-БАП зростала кількість листкових пластинок на рослині (29 і 41%) та їх маса (37 і 216%). Застосування гіберелінового регулятора росту зменшувало кількість листкових пластинок на рослині (7%) та збільшувало їх масу (23%) у порівнянні з контролем. Усі стимулятори росту збільшували масу стебла. Зокрема. За дії 1-НОК його маса зростала на 17%, при застосуванні ГК₃ на 15%, а після обробки 6-БАП на 57%. При цьому достовірне зростання діаметру цього вегетативного органу спостерігалося лише при застосуванні 1-НОК (12%). Інша стимулятори росту практично не змінювали даного показника.

Встановлено, що усі стимулятори збільшували масу кореня. За дії 1-НОК його маса зростала на 19%, при застосуванні ГК₃ на 14%, а після обробки 6-БАП на 84%. Встановлено, що стимулятор 1-НОК збільшував діаметр кореневої шийки на 12%. За дії інших препаратів зростання діаметру кореневої шийки було недостовірне.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що за дії 1-НОК та 6-БАП₃ відбувалося зростання площі листкової поверхні у порівнянні з контролем.

При застосуванні ГК₃ результати були близькими до контролю (рис.).

15.06 25.06 05.07 15.07 25.07

Рис. Вплив стимуляторів росту на площу листкової поверхні рослин перців сорту Антей (см²).

Зростання площі асимілюючої поверхні зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії 1-НОК середня урожайність перців зростала на 28,31%, при застосування ГК₃ на 19,51%, а при обробці 6-БАП на 23,25%.

Отже, застосування стимуляторів росту 1-НОК, ГК_3, 6-БАП на рослинах перців сорту Антей зумовлювало зростання лінійних розмірів дослідних рослин, збільшувало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Елементи регуляції в рослинництві : зб. наук. пр. / під ред. В. П. Кухаря. – К. : Компас, 1998. – 358 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.