Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Швандер І.М., студентка ІV курсу Піскорська Т.В., студентка ІV курсу Юра К.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів з різним механізмом дії на мезоструктурну організацію листків рослин баклажанів

Пізнання закономірностей росту і розвитку рослин формує теоретичну базу для свідомого управління цими процесами. Вирішальну роль при цьому відіграють регулятори росту рослин [1]. Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають інгібітори росту та розвитку рослин з антигібереліновим механізмом дії – ретарданти. Дія ретардантів – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [4].

Надзвичайно корисною низькокалорійною дієтичною овочевою культурою є баклажани. Плоди баклажана багаті на кальцій, що сприяє нормалізації водно-сольовий обмін, звільняє організм від надлишку води та кухонної солі. Окрім цього плоди баклажана багаті на пектинові речовини, які мають радіопротекторну та антихолестеринову дію [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750).

Мезоструктурну організацію листка вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Визначення розмірів клітин, окремих тканин та органів здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що інгібітори росту рослин ретардантного типу суттєво впливали на мезоструктурну організацію лисків рослин баклкжанів сору Алмаз.

Таблиця.

Вплив інгібіторів росту на мезоструктурні показники листків рослин баклажанів сорту Алмаз (фаза початку дозрівання плодів)

Варіант досліду	Контроль	2-ХЕФК	EW-250	ССС-750
Кількість клітин епідермісу, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	731,62 ±14,54	*590,38 ±6,50	*642,09 ±8,42	*692,25 ±18,95
Кількість клітин продихів, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	170,38 ±8,06	168,24 ±5,53	*311,07 ±14,17	*196,81 ±7,94
Площа клітин продихів мкм^2	153,93 ±5,03	*165,12 ±5,51	*133,36 ±3,89	*164,53 ±4,57
Об’єм клітин стовбчастої паренхіми мкм^3	6206,98 ±294,5	*9937,09 ±471,25	*8299,97 ±411,94	*7454,21 ±367,84
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	22,69 ±0,51	*37,24 ±0,96	*28,30 ±0,69	*29,66 ±0,85
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	17,81 ±0,41	*22,86 ±0,66	*23,77 ±0,62	*19,91 ±0,42
Товщина верхнього епідермісу, мкм	26,69 ±0,91	*29,47 ±0,75	27,48 ±0,51	*23,90 ±0,45
Товщина хлоренхіми, мкм	186,87 ±2,69	*220,06 ±4,39	*196,85 ±1,92	*211,53 ±1,54
Товщина нижнього епідермісу, мкм	24,05 ±0,86	*31,28 ±0,99	26,21 ±0,53	*21,21 ±0,511

Досліджено, що обробка рослин 2-ХЕФК, EW-250, ССС-750 збільшували товщину хлоренхіми відповідно на 18, 5 та 13%. Товщини верхнього та нижнього епідермісу достовірно потовщувалася лише за дії 2-ХЕФК. Нами також встановлено зростання об’єму клітин стовпчастої і довжини та ширини клітин губчастої паренхіми. Набільш суттєво дані показники збільшувалися внаслідок обробки 2-ХЕФК. Вказані показники зростали відповідно на 60, 64 і 28%. За дії EW-250 зростання відповідно становило 34, 25 та 33%. При застосуванні ССС-750 показники відповідно зростали на 20, 31 та 12%.

Провівши вивчення змін у будові продихового апарату рослин встановлено, що етиленпродуцент зменшував кількість клітин епідермісу, незмінював кількість продихів та збільшував їх площу. Триазолпохідний ретардант зменшуючи кількість клітин епідермісу суттєво збільшував кількість продихів одночасно зменшуючи їх площу. З дії онієвого препарату кількість клітин епідермісу зменшувалася, однак зростала площа та кількість продихів.

Література

1. Деева В. П. Ретарданты – регуляторы роста растений / В. П. Деева ; ред. Ю. В. Ракитин. – Мн. : Наука и техника, 1980. – 176 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова // Агрохимия. – 1998. – № 10. – С. 37-44.