Шевчук О

Шевчук О.А., Петрук Я.Л., Танасієнко О.І.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА МЕЗОСТРУКТУРНУ БУДОВУ ЛИСТКА РОСЛИН КОНЮШИНИ СОРТУ КРАСУНЯ

Важливим компонентом сучасних технологій рослинництва стають регулятори росту рослин [2]. Інтерес до даної групи сполук обумовлений широким спектром їх дії на рослини, можливістю спрямовано регулювати окремі етапи росту і розвитку з метою мобілізації потенціальних можливостей рослинного організму, а відповідно – для підвищення урожайності і якості сільськогосподарської продукції.

Культура конюшини в Україні відома ще з першої половини XVIII ст. Досить поширеними були високоврожайні місцеві сорти конюшини. Заслуговують на увагу сорти, вирощувані на Поділлі, Волині та в інших районах. Місцеві сорти пристосовані до умов вирощування, добре перезимовують і високоврожайні [3].

Вирощування конюшини має велике агротехнічне значення. Після однорічного використання її в ґрунті залишається 60-100 кг/га азоту. Внесення після конюшини фосфорно-калійних добрив забезпечує високі врожаї наступних зернових, технічних чи інших культур. Сіно з конюшини містить у середньому 10, а зібране у період бутонізації – до 16% білка, в якому багато незамінних амінокислот. Сіно і зелена маса конюшини є цінним кормом для сільськогосподарських тварин: 100 кг сіна конюшини відповідають 51 кормовій одиниці. Борошно, виготовлене з сіна конюшини, використовують як домішку до концентрованого корму [1].

Одним із перспективних шляхів підвищення продуктивності рослин конюшини стає застосування регуляторів росту.

Отже, розкриття механізмів дії ретардантів має суттєве теоретичне значення для розуміння закономірностей росту і розвитку рослин. Тому метою нашої роботи було з'ясувати вплив ретардантів на анатомічні показники рослин конюшини.

Робота проводилась на культурі конюшини сорту Красуня (Krasunia). Обробку рослин конюшини здійснювали водним розчином ретарданту 1%-им хлормекватхлоридом на 40-ий день після появи сходів, у фазі шести листків.

Результати наших досліджень свідчать, що обробка 1%-им хлормекватхлоридом листків рослин конюшини сорту Красуня призводила до змін у формуванні продихового апарату (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив хлормекватхлориду на мезоструктурні показники листка рослин конюшини сорту Красуня

Показник	Контроль	Хлормекватхлорид (1%)
Кількість продихів на 1 мм² абаксіальної поверхні	168 ± 4,6	*175 ± 4,6
Площа продихів, мк³	683 ± 4,8	*630 ± 3,5
Товщина верхнього епідермісу, мк	84,8 ± 3,82	*68,1 ± 2,26
Товщина хлоренхіми, мк	620,2 ± 6,84	*823,4 ± 4,64
Товщина нижнього епідермісу, мк	76,6 ± 4,62	*56,3 ± 3,82

У рослин оброблених хлормекватхлоридом (1%) збільшувалась кількість продихів на 1 мм² абаксіальної поверхні, проте зменшувалась площа продихів у порівняні з контролем.

Оскільки продихи забезпечують транспірацію, то на нашу думку, інтенсивність транспірації у дослідних рослин збільшувалася.

Дослідження товщини верхнього та нижнього епідермісів листка рослин конюшини сорту Красуня показали, що у оброблених рослин товщина епідермісів зменшувалася у порівняні з контролем. Проте у дослідному варіанті за дії ретарданту збільшувалася товщина хлоренхіми.

Отже, потовщення листкової пластинки у дослідних рослин конюшини сорту Красуня відбувалося за рахунок розростання хлоренхіми (табл. 1).

Таким чином, за дії хлормекватхлориду (1%) у листків рослин конюшини зменшувалася товщина верхнього та нижнього епідермісів, проте відбувалося потовщення листкової пластинки за рахунок розростання хлоренхіми. Збільшувалась кількість продихів на 1 мм²абаксіальної поверхні, проте зменшувалась площа продихів у порівняні з контролем.

Список використаних джерел

1. Бабич А. О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси / А. О. Бабич. – К. : Аграрій, 1996. – С. 254-259.

2. Біологічно активні речовини в рослинництві / Грицаєнко З. М., Пономаренко С. П., Карпенко В. П., Леонтюк І. Б. – К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2008. – 352 с.

3. Яковлев Г. П. Бобовые земного шара / Г. П. Яковлев. – Л. : Наука, 1991. – 140 с.