Біологічні науки.
Мікробіологія
студент Пащенко К.А., доцент, к.б.н. Волошина О.С.
Національний університет харчових технологій, Україна
Біоутилізація
гліцерину генно-модифікованим штамом
E. coli
Збільшення вартості транспорту
різних видів палива, зростання проблем пов'язаних з екологією у поєднанні зі
зменшенням запасів нафти, збільшили акцент на пошук альтернативних джерела
енергії. Одним з перспективних поновлюваних видів палива є біодизель, але
суттєвим недоліком є висока вартість його виробництва.
Гліцерин, як побічний продукт
одержання біодизельного палива, у значних масштабах потрапляє в навколишнє
середовище, стає причиною його забруднення. Переробка технічного гліцерину з
метою подальшого використання, може стати одним з шляхів зниження вартості виробництва
біодизелю. Тому в даний час ведуться інтенсивні пошуки способів переробки
технічного гліцерину в більш цінні продукти.
1,3-пропандіол є одним з важливих
продуктів, що використовуються в хімічній промисловості, зокрема для
виробництва поліефірів. Використання сирого гліцерину для виробництва
1,3-пропандіолу є хорошим рішенням як з
економічної, так і екологічної точки зору.
Мікробіологічним шляхом гліцерин
перетворюють в 1,3-пропандіол, бактерії таких родин Сitrobacter, Klebsiella, Lactobacillus,
Enterobacter і Clostridium, Citrobacter freundii, Pelobacter
carbinolicus, Rautella planticola, Bacillus welchii, Escherichia coli [1].
Для створення біотехнологічного
виробництва 1,3-пропандіолу необхідно вирішити три завдання:
- пригнічення синтезу побічних
продуктів, що накопичуються в культуральній рідині і знижують вихід 1,3-пропандіолу;
- виключення з процесу економічно
невигідний кофактор вітамін В12 ;
- знаходження не патогенного штаму
мікроорганізму.
Для створення рекомбінантного
штаму E. сoli були використані гени
наступних штамів мікроорганізмів:
-
Clostridium butyricum SYU 20108, з Південного університету Янцзи
культурного центру мікроорганізмів;
-
дикого типу E. сoli штаму SYU 21132;
-
Е.coli
К- 12 ER2925, отриманий з лабораторії
Нової Англії Bio-Labs, що використали в якості господаря для
гетерологічної експресії оперону [3].
Плазмідну ДНК E. coli отримували за допомогою швидкої процедури лужного лізису.
Секвенування ДНК обох ланцюгів було виконано на автоматичному секвенаторі ABI
373 з барвником позначених
термінаторів. Геномну ДНК з С.butyricum
виділяють у відповідності зі способом Marmur [4].
В результаті досліджень для
біотехнологічного виробництва 1,3-пропандіолу:
- було створено рекомбінантний
штам E.coli де використана
гетерологічна експресія оперону, в якому поєднані гени двох різних механізмів
синтезу 1,3-пропандіолу з гліцерину;
- щоб уникнути використання
економічно невигідного кофактора вітаміну В12, обрали гени dhaB1 і
dhaB2, виділені з С. butyricum, що
кодують вітамін В12- незалежну гліцериндегідратазу і фактор його
активації;
- для зменшення накопичення
3-гідроксипропіональдегіу, що є інгібітором синтезу 1,3-пропандіолу,
використали ген yqhD, який кодує 1,3-пропандіол НАДФ-залежну дегідрогеназу.
Вперше у
промисловому масштабі був використаний вектор pBV220 чутливий до температури,
який проводить експресію генів від фага λ до промотора PLPR, при передачі
клітин за температури 42 ºС. Плазміда також містить ген cIts875, що кодує
регулювання чутливих до температури білків [4].
В якості
господаря для створення інженерного штаму було використано E. coli K-12, який має деякі переваги:
- не патогенний для людини, на відміну від деяких
природних штамів;
- високу швидкість росту, що є перспективним для
скорочення процесу бродіння;
- за допомогою генної інженерії створити єдиний шлях
синтезу
1,3-пропандіолу, в якому буде
зменшений синтез 3-гідроксипропіональдегіду, що є інгібітором.
Для
перевірки ефективності створено штаму було використано двоступеневе
культивування, що сприяло зменшення утворення побічних продуктів та зменшення
часу бродіння [3].
Під час першого етапу (8-10 год.)
культуру вирощували в середовищі з безперервною подачею глюкози (концентрація
25 г/л), в присутності розчиненого
кисню та мікроелементів. Щільність клітин станови 26 г/л (суха речовина).
На другому етапі замість глюкози
додали гліцерин та проводили ферментацію протягом 2 годин, температура
культивування складала 42 °С. недоліком є те, що не можливо було уникнути
утворення побічних продуктів таких як піруват та ацетат, які пригнічують синтез
1,3-пропандіолу [4].
Вирощування рекомбінантної
культури в анаеробних умовах сприяло підвищенню синтезу 1,3-пропандіолу, як
кінцевого продукту ферментації без пригнічення побічними продуктами. Час
культивування складав 35 годин.
Було виявлено, що з допомогою гену
уqhD відбувалось ефективне перетворення 3- гідроксипропіональдегіду на
1,3-пропандіол, та блокування його властивостей, як інгібітора, у порівнянні з
природними штамами мікроорганізмів [3].
Найвища ефективність синтезу
1,3-пропандіолу спостерігалось при використанні гліцерину в якості єдиного
джерела вуглецю. Зокрема, був досягнутий вихід 1,3-пропандіолу 104,4 г/л,
продуктивність 2,61 г/л на годину, а коефіцієнт конверсії гліцерину в 1,3-
пропандіол складав 90,2 % (г/г) [2].
У порівнянні з іншими
мікроорганізмами, що використовуються в анаеробній ферментації, концентрація
1,3-пропандіолу була значно нижче
70,4 г/л для С. butyricum і від 70 до
78 г/л для Klebsiella pneumoniae.
Конверсія гліцерину в 1,3-пропандіол також була значно нижче ніж 1,57 г/л на
годину і менше 75 % (г/г) відповідно.
Створення та використання даного
штаму є перспективним для переробки технічного гліцерину, що є побічним
продуктом при виробництві біопалива і дозволить зменшити витрати на матеріали.
Це важливо не тільки економічно, але і для збереження навколишнього середовища
[2].
Література:
1.
Zhang Y., Huang Z., Du C. Introduction of an NADH regeneration system into Klebsiella
oxytoca leads to an enhanced oxidative and reductive metabolism of glycerol
// Metab. Eng. – 2009. – V. 11. – P. 101–106.
2.
Nakamura C.E., Whited G.M. Metabolic engineering for the microbial production of
1,3-propanediol // Curr. Opin. Biotechnol. – 2003. – № 14. – Р. 454–459.
3.
Liu H.J., Zhang D.J., Sun Y.Q. Microbial production of 1,3-propanediol from
glycerol by Klebsiella pneumoniae under micro-aerobic conditions up to a pilot
scale // Biotechnol. Lett. – 2007. – V. 29. – P. 1281–1285.
4.
Xueming T., Yongsong T.,Hong Z. Microbial Conversion of Glycerol to
1,3-propanediol by an Engineered Strain of Escherichia coli // American Society
for Microbiology. – 2009. – V. 75. – № 6. – Р. 1628–1634.