Лозова О.М.

 

Уманська філія Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу, Україна

 

МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

        

         Враховуючи властиві історичні, соціально-економічні, фінансово-політичні особливості нашої держави, ми намагаємося наблизитися до європейських стандартів побудови міжбюджетних відносин. Проблема залишається відкритою і дискусійною через неможливість застосування універсальної моделі регіонального розвитку, яка б повністю відповідала умовам і ситуації в нашій країні. Тому для ефективного вирішення завдань уряду потрібно спочатку мати чіткий і обґрунтований підхід до розуміння сутності і проблем міжбюджетних відносин і ефективного використання бюджетних коштів.

Серед низки бюджетних питань дискусійною залишається проблема визначення обсягів грошових коштів, які необхідно спрямувати до місцевих бюджетів.

Серед дослідників домінує дві протилежні позиції: відповідно до першої пропонується передавати місцевим органам державної влади та органам місцевого самоврядування більшу частину доходів державного бюджету, згідно другої – взагалі залишати їх на територіях, на яких вони формуються. При цьому в державний бюджет направляти фінансові ресурси лише в межах, необхідних для забезпечення виконання державних функцій центральними органами управління.

Міжбюджетні відносини не мають носити споживацький характер, а повинні стати вагомим чинником підвищення зацікавленості з боку місцевих органів влади в розширенні їхньої фінансової бази. За останніми дослідженнями міжбюджетні трансферти у 2013 році становили 108,4 млрд. грн., а за прогнозом у 2014 році вже планується 111,1 млрд. грн. [1].

Враховуючи досвід зарубіжних країн вважаємо, що і в наших умовах можливе реформування міжбюджетних відносин на основі принципу субсидіарності, згідно з якими повноваження центру доцільно зберігати лише за умов ефективного їх виконання. Щоб на практиці реалізувати цей принцип потрібно чітке законодавче закріплення та фінансово-економічне обґрунтування вертикального розподілу повноважень між рівнями влади в державі. Місцеві органи влади ефективно зможуть виконувати свої функції, маючи можливість отримувати відповідний обсяг фінансових ресурсів, а також прийняття рішень щодо видатків.

Звідси на наш погляд, головними цілями системи міжбюджетних відносин в Україні в сучасних умовах були і залишаються:

        -   встановлення для кожного головного розпорядника коштів цілей,                      завдань та досягнення результатів, які забезпечували б реалізацію                державної політики у відповідних галузях економіки;

-                                     підвищення рівня мобілізації доходів місцевих бюджетів;

-               запровадження стимулюючих механізмів при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів як додаткового джерела фінансування делегованих державних повноважень;

-               створення незалежної системи перерахування трансфертів до бюджетів всіх рівнів;

-               створення ефективної системи міжбюджетних відносин, законодавче закріплення стабільних і прозорих фінансових взаємовідносин між адміністративно-територіальними утвореннями.

Дослідження підтверджує висновок про те, що спрямування державної політики на регіональні пріоритети дозволить вдосконалити міжбюджетні відносини, зменшити диспропорції у розвитку окремих територій і підвищити роль місцевих фінансів в цілому. Враховуючи економічні і політичні обставини нашої країни на даний час, політика у сфері державних видатків покликана відігравати ключову роль в умовах економічної кризи.

 

Література

1. Міжбюджетні трансферти і їх роль у міжбюджетному регулюванні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: styd24.ru /budget/ mzhbjudzhetntransfertih-rol/page 4. html