Економічна сутність взаємозв’язку інтелектуального
капіталу та інтелектуального потенціалу підприємства
1. В економічній науці інтелектуальний
потенціал, який активно використовується в процесах економічного розвитку,
розглядається в якості інтелектуального капіталу, тому, розглядаючи
інтелектуальний потенціал, слід розібрати поняття інтелектуального капіталу
підприємства.
До найбільш поширених визначень
інтелектуального капіталу, належать такі:
сукупність знань усіх працівників у
компанії, які забезпечують її конкурентоспроможність. Т. Стюарт [1; 2, с.42];
інтелектуальний капітал розподіляється на
три складові: людський капітал, організаційний (або споживчий) і клієнтський
капітал який може бути власним або запозиченим. Л. Едвіннсон, М. Мелоун [3];
чотири категорії невловимих активів – людські
ресурси, права на інтелектуальну власність, інфраструктуру і положення на
ринку, які позначаються узагальнюючим терміном інтелектуальний капітал. Термін
для позначення нематеріальних активів, без яких компанія не може тепер
існувати. Е. Брукінг [4, с. 31; 8];
формалізований і зафіксований
інтелектуальний матеріал, який використовується для виробництва більш цінного
майна. Д. Клейн, Л. Прусак [5];
інтелектуальний капітал підприємства
складається з взаємодії людського (досвід, знання, навички працівників) і
структурного (патенти, ліцензії, організаційна структура та електронна база
даних підприємства) капіталу. В. Іноземцев
[6, с. 341-342; 7];
сукупність законних прав суб’єкта на
результати його творчої діяльності, його природних і привласнених
інтелектуальних здібностей, навичок, здобутих ним баз знань і корисних відносин
з іншими суб’єктами. С. Леонтьєв [8, с.101];
узагальнене поняття нематеріальних
цінностей, які об’єктивно піднімають ринкову вартість компанії. В. Геєць [9].
2. Інтелектуальний потенціал підприємства –
це можливості, надані інтелектуальними ресурсами на даний час і в майбутньому,
які можуть бути використані для досягнення певної мети. Інтелектуальний капітал
– засіб досягнення мети, інтелектуальний потенціал – можливості її досягнення.
Інтелектуальний потенціал підприємства
складається з накопиченого обсягу знань, інтелектуального рівня робітників,
досвіду інноваційної діяльності. Його можна розглядати як готовність
підприємства до генерації та освоєння інновацій [10; 11, с.
299-306; 12, с. 15-24].
3. Простежуючи взаємозв’язок даних категорій
слід зазначити, що інтелектуальний капітал підприємства (організації) включає
людський, організаційний, структурний, інформаційний, ринковий, процесний і
інноваційний, ділової капітали. Як елементи інтелектуального потенціалу
регіонів розглядають людський, потенціал репутації, інноваційний і соціальний
потенціали. Як елементи що характеризують країни (суспільства) розглядаються
освітній і науковий потенціал, індекси глобальної конкурентоспроможності та
інноваційного розвитку держави. У інтелектуальний потенціал країни і
суспільства також включають освіту, охорону здоров’я , науку, культуру,
демографію, рівень життя населення. Інтелектуальний потенціал підприємства – це
здібності працівників та можливості їх застосування на користь підприємства.
Література
1. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый
источник богатства организаций / Т. Стюарт // Новая постиндустриальная волна на
Западе: Антология / под ред. В.Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – с. 372-401.
2. Stewart T. Brainpower
/ T. Stewart // Fortune. – 1991. – June 3. – Р.
42-60.
3. Edvinsson L. Intellectual Capital. Realizing
Your Company`s True Value by Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M.
S. Malone. – New York: Harper Business, 1997.
4.
Брукинг Э.
Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг; пер. с англ. / под ред. Л.Н. Ковачина. – СПб.: Питер, 2001. –
288с.
5.
Брукинг Э. Управление
интеллектуальным капиталом: проблемы и решения [Электронный ресурс] / Э.
Брукинг. – Режим доступа: http://www.intelcapital/brooking.php.
6.
Прусак Л., Лессер Є. Как превратить знания в стоимость / Л.Прусак, Є. Лессер //
Альпина Бизнес Букс, 2005. – 248 с.
7.
Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества / В.Л. Иноземцев. – М.: «Academia»-«Наука», 1998. – 640с.
8.
Иноземцев В.Л.
«Класс интеллектуалов» в постиндустриальном обществе / В. Л. Иноземцев //
Социс. – 2000. – № 6. – С. 67-77.
9.
Леонтьев Б.Б. Цена интеллекта.
Интеллектуальный капитал в российском бизнесе / Б.Б. Леонтьев. – М.: Акционер,
2002. – 200с.
10.
Україна у вимірі
економіки знань / за ред. акад. НАН України В. М. Геєця. – К.:
Основа, 2006. – 592с.
11.
Интеллектуальный
потенциал организации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://jeazy.ru/2007/08/28/intellektualnyj-potencial-organizacii/
12.
Мойсеєнко
І. П. Дослідження інтелектуального потенціалу мікробізнесу / І. П. Мойсеєнко
// Журнал європейської економіки. –
2008. – Т. 7, № 3. – С. 299-306.
13.
Данилишин
Б. М. Відтворення інтелектуального потенціалу у контексті розвитку знаннєвої
економіки / Б. М. Данилишин, В. І. Куценко // Вісник НАН України. – 2004. – №7.
– С. 15-24.