Козаченко Л.А., к.е.ен., доцент кафедри фінансів та кредиту

Залевська Л.А., магістр, спеціальність «фінанси і кредит»

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ «Університет «Україна»

Теоретичні підходи щодо концепції управління структурою капіталу підприємств

Ефективність функціонування будь-якого підприємства залежить від ефективності обраної стратегії управління його капіталом. Структура капіталу є чинником збільшення віддачі на вкладений власниками капітал, що виражається в перевищенні величини рентабельності власного капіталу над рентабельністю всіх використовуваних активів. Тому задача оптимізації структури капіталу є однією з найважливіших задач, що вирішуються у рамках діяльності підприємства, а вдосконалення методики формування оптимальної структури капіталу є актуальним питанням. Більшість вчених не мають однієї думки щодо теоретичних підходів до управління структурою капіталу та можливості її оптимізації. Проте в зарубіжній літературі існує декілька концепцій теорії структури капіталу, в основі яких лежать суперечливі підходи щодо можливості оптимізації структури капіталу підприємства. Актуальним теоретичним та методичним питанням щодо оптимізації структури капіталу присвячені роботи І. В. Бланка, Г. Дональдсона, М. Гордона, М. Дженсена, С. Майєрса та інших.

Метою публікації є дослідження існуючих теорії оптимізації структури капіталу та виявлення основних факторів впливу та структуру капіталу підприємства. В середині ХХ століття почали формуватися теорії структури капіталу, в них виокремлюють чотири основних етапи. Ми пропонуємо розглянути дані етапи пов’язані з формуванням таких узагальнюючих теоретичних концепцій:

- традиціоналістської концепції структури капіталу;

- концепції індиферентності структури капіталу;

- компромісної концепції структури капіталу;

- концепції протиріччя інтересів формування структури капіталу.

Однією з перших теорій фінансової структури капіталу вважається традиціоналістська теорія, заснована на аналізі фінансових рішень. Традиціоналістська концепція структури капіталу ґрунтується на положенні про можливість оптимізації структури капіталу шляхом урахування різної вартості окремих його складових частин. Теоретичною базою цієї концепції є поняття, що вартість власного капіталу підприємства завжди вища, ніж вартість позикового капіталу [3].

В основі концепції індиферентності структури капіталу лежить твердження про неможливість оптимізації ні за критерієм мінімізації середньозваженої його вартості, ні за критерієм максимізації ринкової вартості підприємства, оскільки вона не впливає на формування цих показників [1]. Авторами цієї концепції є американські вчені Франко Модільяні та Мертон Міллер. У власній концепції, що називається “модель ММ”, Модільяні та Міллер математично доказали, що структура капіталу підприємства не має впливу на ринкову вартість підприємства, а отож, і на середньозважену ціну його капіталу [4].

Згідно до компромісної концепції структури капіталу (теорії статистичного компромісу), ціна підприємства прямо пропорційно залежить від структури капіталу. Тоді чим більша питома вага позичкового капіталу, тим більші фінансові витрати підприємства відносно укладання нових або пролонгації існуючих кредитних договорів. Авторами цієї концепції є М.Міллер, Р.Масюлис, Х.Де-Анжело, Дж. Корнер та інші.

За допомогою дослідженнь таких авторів, як Г. Дональдсона, М. Гордона, М. Дженсена, С. Майєрса розширено в сферу практичного застосування компромісної концепції [2]. Дані дослідження набули основу концепції протиріччя інтересів формування структури капіталу. За такою концепцією, при існуванні різних інтересів та інформованості власників, інвесторів та кредиторів у процесі управління ефективністю використання капіталу є перспектива їх вирівнювання, і це приводить до зростання вартості структурних елементів самого капіталу. Розглянуті нами концепції теорії структури капіталу показують визначення та вплив фінансової структури капіталу на підприємствах.

Тому, ми можемо зробити висновок, що, крім вищерозглянутих теоретичних досліджень (концепцій) структури капіталу підприємства, є й інші, що засвідчує про високий інтерес вчених до проблеми визначення та оптимізації структури капіталу. Проте, на нашу думку, не має єдиного оптимального підходу стосовно співвідношення структурних елементів капіталу для різних підприємств, або для якогось одного підприємства на увесь термін його життєвого циклу. Таким чином з'являється необхідність у подальшому дослідженню питання щодо порядку порядку встановлення цільової структури капіталу підприємства. Як ми вже підкреслювали під структурою капіталу підприємства розуміється співвідношення власних та запозичених фінансових коштів підприємства, яке припускає в повній мірі забезпечити досягнення вибраного критерію її оптимізації [1]. Варто зауважити, що у сучасній фінансовій діяльності при визначенні оптимальної структури капіталу менеджерами компаній доцільно використовувати комбінацію декількох теоретичних підходів, які враховують мінливість різних факторів. Література

1. Бланк И. А. Управление формированием капитала.- К.: «Ника-Центр», 2005. – 512 с.

2. Історія економічних вчень: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 1300 с.

3. Поливана Т. М. Формування оптимальної структури капіталу корпорацій: теоретичні підходи та міжнародний досвід / Т. М. Поливана // Економіка. Фінанси. Право. – 2008. – № 3. – C. 18-22.

4. Юхименко П. Теорії оптимізації структури капіталу підприємства та їх адаптація до українських економічних реалій / П. Юхименко, О. Загурський, В. Могилко // Банківська справа. – 2010. – № 2/3. – С. 78-86.