Назарова Галина Сергіївна

Науковий керівник: к.е.н. Герасименко Ю.В.

Вінницький національнй аграрний університет

АНАЛІЗ РИЗИКІВ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

Кожне підприємство, яке функціонує у сучасних умовах, прагне до розвитку свого інноваційного потенціалу. Більшість успішно працюючих підприємств зобов'язані своїм успіхом розробці та випуску на ринок нових товарів, впровадженню нових методів виробництва та збуту, проникненню на нові ринки, розробці та впровадженню нових проектів. Все це пов'язано з ризиком.

Діяльність підприємства в усіх формах поєднується з численними ризиками, ступінь впливу яких на результати його господарювання доволі високий. В економічній літературі по-різному тлумачиться поняття ризику, його елементи та їх характеристика. Це пояснюється багатоаспектністю цього явища, а також практично повним його ігноруванням у чинному законодавстві, а в окремих випадках – обмеженим застосуванням у практиці та управлінській діяльності підприємства. Ризик – це складне явище, з яким необхідно рахуватися у будь-якій сфері. Його можна тлумачити як небезпеку, можливість збитку або втрат.

Проектний ризик у загальному розумінні – це небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів у майбутньому, із розрахунку яких приймаються рішення в теперішньому [2].

У системі керування організацією керування ризиками виявляється компонентом підсистеми розробки й реалізації управлінських рішень. Таким чином, керування ризиками здійснюється не заради зниження ризиків, а заради підвищення якості й обґрунтованості управлінського рішення [3].

Метою аналізу проектних ризиків є оцінка всіх видів ризиків проекту, а також визначення: можливих шляхів зниження ризиків, ступеня доцільності реалізації проекту при наявному рівні ризику та методів його зниження. Основні задачі аналізу проектних ризиків показано на рис.1.

Пошук шляхів зниження ризиків

Оцінка ризиків проекту

Основні задачі аналізу проектних ризиків

Облік ризиків при оцінці доцільності реалізації способу фінансування проекту

Облік ризиків при оцінці доцільності реалізації проекту

Виявлення ризиків за проектом

Виявлення факторів, що впливають на ризик

Рис1. Основні задачі аналізу проектних ризиків

При оцінці проектів передбачається, що всі початкові величини, зокрема величини грошових потоків, відомі або можуть бути точно визначені. У реальній ситуації такого практично не буває. Параметри, що визначають величину грошових потоків, можуть набувати значень, які мають відхилення від очікуваних [2].

Всі ризики можуть бути поділені на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні ризики пов’язані насамперед з нестабільністю державної влади, особливостями державного устрою і чинного законодавства, неефективною економічною політикою та її складовими елементами, демографічною, регіональною, «поляризацією» інтересів різних соціальних груп тощо.

На діяльність суб’єкта можуть впливати зовнішньоекономічна діяльність держави. Виходячи із поняття економічної політики, можна до цієї класифікації внести такі ризики: податкові, цінові, інвестиційні, банківські, страхові, валютні, інфляційні, інноваційні.

Поряд із зовнішніми істотний вплив на суб’єкт мають внутрішні ризики. Дослідження фахівців дозволили виявити основні причини виникнення внутрішніх ризиків, зокрема: відсутність професійного досвіду; слабкі загальноекономічні знання керівництва та персоналу; фінансові прорахунки; недосконала організація праці та підприємства в цілому; неефективне використання ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових); відсутність та необґрунтованість стратегії і тактики діяльності підприємства.

Система ефективного управління проектними ризиками потрібна для забезпечення стійкого безперервного функціонування і розвитку компанії шляхом своєчасної ідентифікації, запобігання або мінімізації ризиків, що є загрозою для бізнесу і репутації компанії, здоров'я персоналу, а також майнових інтересів акціонерів та інвесторів при реалізації проектів [4].

Управляти ризиками необхідно безперервно, постійно відстежуючи їх динаміку. Керівники верхньої ланки повинні сортувати виявлені ризики по пріоритетах, розподіляти ресурси і контролювати хід боротьби з ризиками. На основі цих стратегічних рішень визначаються метрики, за якими виявлятимуться і вимірюватимуться ризики, складається і відстежується план боротьби з ними, розробляється стратегія цієї боротьби. Керівники середньої ланки управління проектами детально аналізують ризики, вирішують як діяти у кожному конкретному випадку, регулярно звітують перед керівництвом, надаючи йому інформацію для прийняття нових рішень [5].

Отже, управління ризиком є важливим та ефективним засобом зменшення негативних наслідків можливих помилок у процесі прийняття рішень для підприємства. Послідовність реалізації основних функцій управління ризиком головним чином орієнтується на зняття можливих факторів невизначеності в діяльності підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богоявленська, Ю.В. Проектний аналіз [Текст] : навчальний посібник / Ю.В. Богоявленська. – К.: Кондор, 2004. – 336 с.

2. Дубинин Е.B. Анализ рисков инвестиционного проекта [Текст] // Финансовый директор. – 2006. – №11. – С. 55-66.

3. Фатхудинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. 5-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 448 с.

4. Система управления рисками [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.pmpractice.ru/standarts/risks/

5. Управление рисками [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://projectm.narod.ru/publico3.html