Государственное регулирование экономики

В.Ю. Трайтлі

Головний державний аудитор Державної фінансової інспекції України

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

Основні постулати інституційного забезпечення на яких побудована сучасна системи контролю у сфері державних фінансів перейшли в спадок Україні від Радянського союзу і протягом вже десятиліть її незалежності кардинальній корекції не підлягали. Хоча, були спроби модернізувати її через хаотичне (стихійне) дублювання світового досвіду, однак через відсутність послідовності і системності дій з прив’язкою до специфіки української економіки та принципів державності, ці дії не дали належного результату.

З огляду на це, на даний час виникла необхідність у модернізації наявної системи державного контролю та формуванні системи державного аудиту, зокрема державного аудиту бюджетних програм з належним рівнем інституційного забезпечення: нормативно-правового, інформаційно-організаційного, кадрового, фінансового й матеріально-технологічне забезпечення.

Причому кожен із зазначених різновидів забезпечення повинен бути підпорядкований певній меті, мати обґрунтовану структуру, базуватись на чітко визначених принципах, відповідати сьогоденним і перспективним потребам контролюючих органів та держави [1, с. 16].

Адже, ослаблення системи державного управління, зокрема, її підсистеми державного аудиту, через нестабільність інституційного забезпечення, становить реальну загрозу національним інтересам.

Слід зауважити, що процес трансформації контрольної системи повинен відбуватися за належного науково-теоретичного обґрунтування, враховувати позитивний зарубіжний досвід і загальні тенденції в галузі контролю державних фінансів як наукового напряму [2, с. 319]. Тобто, мати не стихійний характер, а взаємоузгоджений, комплексний та систематичний, з урахуванням всіх особливостей національної економіки.

Адже, відсутність комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем контролю державних фінансів, концепції його розвитку ускладнює гармонізацію вітчизняного законодавства з європейськими стандартами в цій сфері [2, с. 319].

Низка науковців присвятили цьому питанню свої праці. Так, проблемні аспекти формування та уніфікації системи аудиту державних фінансів та її складових, зокрема державного аудиту бюджетних програм знайшли відображення в публікаціях таких авторів, як Слободяник Ю., Шевчук О., Бардаш С., Рубан Н., Немченко В., Стефанюк І., Бутинець Ф., Дікань Л., Дорош Н., Калюга Є., Сухарєва Л., Усач Б., Дрозд І та ін.

Проведений аналіз широкого спектру наукових поглядів щодо сутності державного аудиту бюджетних програм, засвідчив, що на даний час відсутні єдині підходи щодо уніфікації його функціонального призначення, термінології, місця в системі державного контролю, методів застосування, форм, видів, стандартів, принципів здійснення та управління, що значно ускладнює формування концептуальних орієнтирів інституційного забезпечення системи державного аудиту бюджетних програм.

На нашу думку під модернізацією інституційного забезпечення державного аудиту бюджетних програм, слід розуміти процес формування та консолідації нормативно-правової бази та концептуальної моделі системи державного аудиту, її інституційних структур і організацій з урахуванням надбань світової практики.

Слід зауважити, що формування ефективної, правоздатної та дієздатної системи державного аудиту бюджетних програм можливе вразі виконання наступних заходів:

По-перше, прийняття низки нормативно-правових актів, зокрема:

- Закону України «Про систему державного фінансового контролю в Україні»;

- Закону України «Про систему аудиту у державному секторі.

По – друге, розроблення концептуальної моделі державного аудиту бюджетних програм на макро- та макрорівнях;

По-третє, визначення та архітектоніка ієрархії системи державного аудиту бюджетних програм в системі державного контролю України з врахуванням світового досвіду;

По-четверте, модернізація кадрового та інформаційно-аналітичного забезпечення;

По-п’яте, імплементація міжнародних стандартів та принципів аудиту державних фінансів в вітчизняну практику;

По-шосте, реформування організаційного забезпечення, зокрема розмежування функцій і сфери застосування зовнішнього незалежного державного аудиту бюджетних програм і внутрішнього державного аудиту;

По-сьоме, впровадження ризико-орієнтованого підходу при виборі теми та об’єкту для дослідження, тощо.

Наведений перелік проблемних питань, звичайно, не є повним та завершеним. Однак, розв’язання хоча б зазначених питань дасть поштовх до якіснішого розвитку системи державного контролю, зокрема його ефективної підсистеми державного аудиту бюджетних програм.

Список літератури.

1. Шевчук О. А. Правове забезпечення державного фінансового контролю / О. А. Шевчук // Економіка розвитку. - 2013. - № 2. - С. 15-19.

2. Максімова В. Ф., Слободяник Ю. Б. Сутність державного аудиту // Бізнес Інформ. – 2013. – №11. – C. 319–323.