Экономические науки/15.
Государственное регулирование экономики
к.е.н. Бублик Є.О., д.е.н. Шелудько Н.М.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАНУ»
Фінансові деформації
в економіці України
та перспективи їх
мінімізації у 2014–2015 рр.
У 2013 році конфлікт
векторів економічної інтеграції поглибив і без того значні деформації
фінансової системи України, які залишатимуться вагомими деструктивними
чинниками для економічного розвитку, причому, враховуючи входження країни в
черговий політичний цикл та поточну політичну нестабільність, є підстави
стверджувати про їх загострення.
Нинішній етап розвитку
вітчизняної фінансової системи характеризується такими основними деформаціями:
– “короткі” і в більшості “дорогі” гроші
створюють проблеми для фінансування довгострокових інвестицій і платіжного
балансу;
– вітчизняний ринок цінних паперів не задовольняє інвестиційні потреби
підприємств реального сектора;
– проблеми з фінансуванням бюджетного дефіциту змушують державу
посилювати позиції на фінансовому ринку в частині конкуренції за мобілізацію
ресурсів і знекровлюють інвестиційне кредитування;
– відбувається трансформація резидентності гравців в ключових
сегментах фінансового ринку (передусім, кредитному, держборгу) на користь
російського капіталу, що має пряме відношення до стану національної фінансової
безпеки.
Упродовж 2013 року мав
місце стагнуючий характер функціонування банківського сектора. При цьому
відбувалось ужорсточення конкуренції серед найбільших банків за надійних
позичальників. В умовах обмеженого платоспроможного попиту в сегменті
роздрібного та корпоративного кредитування банківські установи надають перевагу
розміщенню вільних коштів в інструменти фондового ринку: ОВДП, корпоративні
облігації надійних емітентів. Це дозволяло певною мірою диверсифікувати активи
(загалом по банківській системі рівень інвестицій в інструменти фондового ринку
є помірним – близько 10% від обсягу загальних активів банків).
Вагомого зниження кредитних ставок і значного
зростання кредитування економіки не відбулося
через відсутність для цього необхідних передумов.
За нашими оцінками, у
поточному році попит на кредити гальмуватимуть негативні настрої бізнесу і його
оцінки інвестиційного середовища. В результаті підприємства залучатимуть
кредити лише для фінансування поточних потреб, а реалізацію інвестпроектів і
розвиток бізнесу вони відкладатимуть (за даними ділових очікувань підприємств
проблеми з обіговими коштами відмічають понад 35% опитаних підприємств [1, C.10]).
Показники бюджету–2014 такі, що однозначно обумовлюватимуть вагому роль НБУ та
банків у монетизації бюджетного дефіциту через механізм ОВДП.
Девальваційні
очікування на фоні триваючої політичної невизначеності, курсові скачки, які
відбулися на ринку наприкінці січня – упродовж лютого п.р. внесли вагомий
дестабілізуючий ефект у діяльність банків.
Стабілізація у
валютному сегменті, досягнута за рахунок уповільнення валютних платежів,
виявилась тимчасовою. В умовах продовження політичної невизначеності арсенал
стабілізаційних засобів НБУ звужуватиметься, хоча потреба у посиленні втручання
НБУ в девальваційні тренди, залишатиметься надзвичайно актуальною.
З боку як
промисловців, так і банкірів існують численні нарікання на заходи НБУ,
реалізовані постановами №48 та №49, однак у короткостроковому періоді (допоки
не надійшло зовнішнє фінансування) витрачання ЗВР на інтервенції не є
доцільним. У подальшому, по мірі того, як курс стабілізується, є сенс
коригувати тактичні (антиспекулятивні) обмеження, однак в жодному разі не варто
відходити від запроваджених системних елементів адміністрування на валютному
ринку.
Враховуючи доволі
непросту ситуацію з проблемною заборгованістю в банках (табл. 1), девальваційний скачок однозначно
внесе негативні корективи в кредитні портфелі багатьох банків, особливо тих, де
наявна концентрація (галузева і валютна) таких кредитів.
Таблиця 1
Рівень проблемної заборгованості[1]
в українських банках
|
Джерело |
Дата |
Показник, % |
Коментар |
|
Fitch [2] |
01.10.2012 |
45-50 |
У т.ч.: 20% – «непрацюючі» і 25-30% – «потенційно проблемні»; 46% на початок 2012
року. |
|
Світовий банк [3] |
2012 |
14,1 |
Офіційний показник NLP з
статистичної збірки World development indicators, ймовірно
за даними НБУ. В інших публікаціях Світовий банк оцінює проблемні кредити в
Україні на рівні 40%. |
|
ФРС [4] |
2011 |
14,7 |
Офіційний показник зі щорічного статистичного звіту,
ймовірно, за даними НБУ. |
|
МВФ [5] |
01.08.2012 |
30 |
|
|
IFC [6] |
2011 |
15,4 |
|
|
Moody's [7] |
01.01.2013 |
40 |
|
|
Forbes.ua [8] (за
окремими банками) |
01.04.2013 |
– Укрсоцбанк (62,4) – Приватбанк (10,3) – Райфайзенбанк (40,2) – Укрексімбанк (22,9) – ВТБ (26,2) – Укргазбанк (59,5) – Ощадбанк (9,3) |
Дослідження ТОП-7 банків за обсягами проблемної
заборгованості |
|
НАБУ [9] |
01.01.2013 |
7,43 |
|
|
НБУ [10] |
|||
|
– офіційний показник |
01.01.2014 |
7,7 |
Скорочення на 1,2% за
2013 рік. Взагалі більшість джерел відзначають суттєве скорочення проблемної
заборгованості у 2013
р. |
|
– резерви під знецінення кредитів |
01.10.2013 |
14,6 |
Частка у загальному кредитному портфелі банків |
|
– дані щодо обсягів простроченої заборгованості у
статистичному бюлетені |
01.01.2014 |
5,6 |
Обсяг – 51,4 млрд. грн. y т.ч.
прострочена заборгованість в іноземній валюті складає 16,9 млрд. грн. |
Враховуючи, що окремі
банки мають неадекватні бізнес-моделі (галузева концентрація, надмірна
закредитованість бізнес-проектів пов’язаних осіб), НБУ необхідно виводити такі
банківські установи з ринку.
Останнім часом в
банківському секторі актуалізувались процеси, які є свідченням проблем з
корпоративним управлінням в банках – прикладом чого стали події навколо
Брокбізнесбанку. Враховуючи інтенсивність поширення негативної інформації про
банки через соціальні мережі, Інтернет, а також недовіру до банків у
суспільстві, Нацбанку необхідно ретельніше відслідковувати подібні ситуації,
особливо враховуючи схильність і мотивацію окремих політично заангажованих
власників банків до виведення капіталів.
За такої ситуації:
·
необхідно задіяти весь
арсенал доступних засобів (політичного, економічного характеру) з тим, щоб
упередити масовий відтік коштів з банківських установ;
·
в умовах прогресування
девальваційних процесів важливо прискорити прийняття відповідних актів (вже
напрацьованих Нацбанком) щодо впровадження валютних деривативів, що дало б
змогу економічним суб’єктам у подальшому хеджувати валютні ризики;
·
НБУ необхідно в
стислий термін провести стрес-тестування банків з тим, щоб об’єктивно оцінити
потреби в докапіталізації банківських установ, у яких є проблеми;
·
практична реалізація
стимулювання росту ВВП по мірі стабілізації політичної ситуації та за нинішніх
тенденцій в банківській системі та на грошово-кредитному ринку потребуватиме
істотних змін у структурі емісійних операцій, передусім, в частині посилення
каналу рефінансування, причому уже в першій половині
року (за умови своєчасної докапіталізації
Банку розвитку та наявності готових до фінансування проектів, ступінь
готовності яких викликає стурбованість, в т.ч. і за рахунок загрози розкрадання
коштів);
·
враховуючи масштаби
дефіциту оборотних та інвестиційних коштів в реальному секторі економіки,
підвищення монетизації економіки за каналом рефінансування означатиме
необхідність жорсткого контролю за цільовим характером спрямування кредитних
коштів, реалістичності інвестиційних проектів, які кредитуються, контроль
інфляційних ризиків та стану вільної ліквідності в банківській системі.
Оскільки
платоспроможний попит на банківські кредити з боку підприємств реального
сектору економіки поки що низький і у короткостроковій перспективі не
очікується його істотної активізації, для пожвавлення кредитування через
селективне рефінансування НБУ необхідно:
- збільшити капітал держбанків та Банку розвитку для розширення їх можливостей кредитування
пріоритетних напрямів (проектів), які
Уряд визначить для активізації ділової активності у країні;
- активізувати фінансові механізми підтримки експортерів;
- наростити державну підтримку найбільш перспективних іпотечних
програм – Державної програми компенсації відсоткових ставок, пільгового
кредитування молоді, що дозволить стимулювати активніше зростання портфелів
банківських іпотечних кредитів;
- знижувати мінімальний поріг на безготівкові розрахунки (з 1 липня
поточного року – 100 тис. грн, з 1 січня 2015 р.
– 50 тис. грн).
Також, враховуючи
посилення ролі банківської системи в механізмі монетизації бюджетного дефіциту
як через купівлю облігацій держборгу в свій портфель Нацбанком на вторинному
ринку, так і через нарощування вкладень в держоблігації банками, що є
об’єктивно вимушеним як для банків, так і НБУ, вкрай важливо реалізувати ініціативи з контролю над
розміром бюджетного дефіциту.
Література:
1.
Ділові очікування підприємств України / НБУ. – 2013. – №3.
2.
<http://economics.unian.net/ukr/detail/142564>.
3.
<http://search.worldbank.org/data?qterm=nonperforming%20loans%20&language=EN>.
4.
<http://research.stlouisfed.org/fred2/series/DDSI02UAA156NWDB?cid=32834>.
5.
<http://finagent.com.ua/uk/news/10669>.
7.
<http://project.ukrinform.ua/news/39579/>.
9.
<http://www.nabu.com.ua/ukr/analytics/bankivska-sistema-ukrayini/shhomisjachnijj-bjuleten/95181/..
10. <http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807&cat_id=36798/>.
[1] У світовій практиці банківського регулювання прийнято розділяти декілька видів проблемної заборгованості: а) недіючі кредити (nonperforming loans (NPL) – сумнівні та безнадійні до повернення кредити строк повернення яких ще не настав (термін прострочення за їх категоріями у різних країнах відмінні – НБУ безнадійними вважає активи, за якими 50% боргу прострочено більш ніж на 90 днів.); б) прострочені кредити – це кредити, які не були погашені у термін, встановлений договором.
У практиці учасників ринку поширений підхід відповідно до якого, до
поняття «проблемні кредити», формально включають прострочені та сумнівні
кредити, а фактично відносять лише суму прострочених платежів за кредитом
згідно даних бухгалтерської звітності, а не загальний обсяг кредитів, за якими
допущено прострочення. Зазначені обставини, ускладнюють визначення достовірних
показників проблемної заборгованості в банківській системі.