Економічні науки/16. Макроекономіка

к.т.н Шиян А.А., к.е.н Журко Т.О., студент 4-го курсу Кругляк С.О.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Перспективи економічної взаємодії України та Туркменістану в автомобілебудівній галузі

За роки незалежності автомобілебудівний комплекс України переживав не найкращі часи, особливо на початку ХХІ сторіччя. Але на сьогодні продукція автомобільної галузі (передовсім «ЗАЗ») має необхідні споживчі характеристики і можливості для досягнення успіху на автомобільному ринку іноземних країн. Вимоги сучасного стану розвитку ринку України та світова фінансова криза вимагають інтенсифікацію міжнародної торгівлі як ефективного каналу покращення економічного стану. Внаслідок кризи Україна отримала унікальний шанс із виходу на міжнародний ринок торгівлі високотехнологічною продукцією. Цей шанс потрібно використати якнайкраще.

1. Порівняльна характеристика автомобілів даних країн.

Автомобільний транспорт є одним із найважливіших транспортних засобів в Туркменістані. Тому транспортна система є важливим напрямком розвитку економіки Туркменістану та успішної її інтеграції в світове господарство. У зв'язку з цим за роки незалежного розвитку в країні створена досить міцна основа з формування розвиненої транспортної інфраструктури, що має важливе міжнародне значення. Країною взято курс на формування міжнародних транспортних коридорів, для чого важливе значення має автомобільний та залізничний транспорт [5].

Структура перевезень вантажів (рис. 1) та пасажирів (рис. 2) переконливо свідчить, що автомобільний транспорт є основним транспортним каналом у Туркменістані [5].

Рис. 1. Структура перевезення вантажів за видами транспорту в 2000-2012 рр., тисяч тонн (за матеріалами [5])

Рис. 2. Структура перевезень пасажирів за видами транспорту в 2000-2012 рр., тисяч чоловік (за матеріалами [5])

Автомобільний ринок Туркменістану складається з таких моделей Audi, BMW, Cadillac, Chevrolet, Chrysler, Daihatsu, Dodge, Ford, Honda, Hyundai, Infiniti, Jeep, KIA, Lada, Lexus, Lincoln, Mazda, Mercedes-Benz, Mitsubishi, Nissan, Opel, Peugeot, Renault, Toyota, Volkswagen та деякі інші (представлені в значно меншій кількості). Цим він сильно не відрізняється від автомобільного ринку України. Важливою обставиною є та, що в Туркменістан не постачається продукція ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод».

Оскільки ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ «ЗАЗ») - єдине в Україні підприємство, що має повний цикл виробництва легкових автомобілів, який включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. На підприємстві створено і постійно удосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво. Підприємство виготовляє легкові автомобілі, вантажні автомобілі і автобуси. Високий рівень технічного забезпечення виробництва став основою для плідної співпраці ЗАТ «ЗАЗ» з лідерами світового автомобілебудування: Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, ВАЗ, ТАТА, Сhery, КІА. Виробництво орієнтоване в основному на споживачів автомобілів класу С (найбільш швидкозростаючого сегменту ринку) [6]. Оскільки дана компанія постачає свою продукцію на ринки Азербайджану, Казахстану та Єгипту то дана продукція не буде мати проблем при роботі у такій кліматичній зоні.

Ще однією перевагою продукції компанії ЗАЗ є те, що середня ціна на її продукцію – 10 000 $, в той час як середня ціна на легкові автомобілі в Туркменістані – 20 000 $. Тобто навіть при різних націнках за експорт ціна на автомобілі даної компанії буде нижчою за автомобілі з аналогічними характеристиками інших виробників, які продаються в Туркменістані.

Отже, порівнюючи автомобільний ринок Туркменістану і продукцію ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» можна зробити висновок, що постачання продукції «ЗАЗ» в Туркменістан буде вигідною співпрацею.

2. Оцінка конкурентоспроможності нових автомобілів на ринку Туркменістану.

Аналіз попиту на інноваційну продукцію – один із найважливіших напрямків у діяльності організацій. В даному випадку в якості інновації буде поява на автомобільному ринку Туркменістану продукції «ЗАЗ» та розгортання нової для цієї країни системи сервісних послуг.

В умовах ринкової економіки аналіз попиту на інноваційну продукцію має першорядне значення. Він проводиться у таких напрямках [7,8]:

· аналіз потреби в нововведенні, що випускається, чи в новій послузі;

· аналіз попиту на нововведення і пов'язані з ним послуги і впливу на них різних факторів;

· аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства;

· визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і їхні різновиди багато в чому визначають специфіку аналізу попиту на них у кожному конкретному випадку. Насамперед необхідно уточнити, до яких нововведень – базисних чи удосконалених – відноситься продукція, попит на яку підлягає вивченню. Таку ідентифікацію можна здійснити двома способами.

По-перше, за допомогою побудови кривих життєвих циклів продукції на основі даних про обсяги тривалості її чи пропозиції збуту на ринку. Якщо циклічна хвиля укладається в більш високу і термін життя продукції невеликий відносно «великої» хвилі, йдеться про еволюційні чи часткові нововведення.

По-друге, підприємство, що вироблює інноваційну продукцію, має провести порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за певною схемою. При цьому виявляються [7,8]:

· наявність у конструктивній розробці нового виробу в порівнянні зі старим, принципово інших підходів, наприклад, не відомих раніше законів і закономірностей;

· кількість нових деталей, вузлів у виробі чи операцій у технології;

· додаткова сума витрат на зміну виробу і її частка у витратах на новий виріб.

Конкурентна боротьба між суб'єктами господарювання примушує їх до поліпшення своєї діяльності, що можливо тільки за умови систематичних нововведень як у виробничий процес з метою удосконалення способу виготовлення продукції, так і в саму продукцію, з метою її модифікації, поліпшення дизайну, додання нових властивостей, експлуатаційних характеристик. Усі ці нововведення можуть забезпечити підприємству переваги над конкурентами [7,8].

Для виявлення перспектив просування продукції «ЗАЗ» на автомобільний ринок Туркменістану було проведено спеціальне маркетингове дослідження. В якості респондентів були вибрані студенти із Туркменістану, які навчаються у вищих навчальних закладах м. Вінниці (передовсім у Вінницькому національному технічному університеті). Всього було опитано 24 студенти.

Результати опитування виявили наступне:

1. нова продукція (у нашому випадку автомобілі) буде користуватися попитом, адже, зі слів респондентів, легкові автомобілі є дуже популярними у даній країні;

2. середній дохід населення не буде перешкодою при купівлі автомобіля, тобто в середньому кожний житель зможе придбати автомобіль компанії ЗАЗ;

3. в питанні вибору між новою продукцією і тією, що вже існує на ринку автомобілів населення надасть перевагу новій, яка буде дешевша і має такі ж характеристики, як і продукція інших виробників, яка є біль дорожчою.

3. Аналіз можливості бартерних відносин з Туркменістаном.

Між Україною і Туркменістаном підписано низку договорів про співпрацю, що переконливо свідчить про «настрій» Туркменістану у питаннях бартеру. Переговори даних двох країн про спрощення візового режиму або введення безвізового режиму також призведе до покращення бартерних відносин між Україною та Туркменістаном.

Туркменістан традиційно входить у десятку країн світу найбільшого товарообігу з Україною і посідає другу позицію за його обсягом серед країн СНД: у 1995—1996 pp. цей показник дорівнював приблизно 1 млрд. доларів, а в 2005 р. — 2,865 млрд. доларів [9].

Водночас Туркменістан є однією з країн найбільшого імпорту в Україну, який становив наприкінці 1990-х років 750 млн. доларів, а в 2005 р. — 2,678 млрд. доларів. Наведені дані свідчать про сировинний характер українського імпорту з Туркменістану [9].

Таким чином можна зробити висновок, що Туркменістан широко використовує бартерні відносини із Україною, і тому цілком логічним буде їх застосування і до економічної співпраці в автомобільній галузі.

Література:

1. Acemoglu D. Introduction to Modern Economic Growth. – Princeton: Princeton University Press, 2009. – 1072 p.

2. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

3. Суэтин А.А. Мировая экономика. Международные экономические отношения. Глобалистика. – М. : КНОРУЧС, 2008. – 320 с.

4. Зовнішньополітичні пріоритети України на Євро-Азійському просторі в контексті позаблокової політики. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/527/ (Переглянуто 22.11.2012)

5. Автомобільний транспорт Туркменістану // «Синя книга» IRU. – Ашхабад : Міністерство автомобільного транспорту Туркменістану. Інститут стратегічного планування і економічного розвитку Міністерства економіки і розвитку Туркменістану, 2012. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.iru-eapd.org/detail_publications/id.118 (Переглянуто 18.11.2012)

6. ЗАЗ сьогодні. Офіційний сайт компанії. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.avtozaz.com/ua/about/company (Переглянуто 18.11.2012)

7. Ілляшенко С.М. Інноваційний менеджмент. – Суми : ВТД – Університетська книга, 2010. – 334 с.

8. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.

9. Чекаленко Л.Д. Республіка Туркменістан // Зовнішня політика України. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pidruchniki.ws/19650323/politologiya/respublika_turkmenistan (Переглянуто 18.11.2012)