Экономика / Банки и банковская система

Кибкало Д.С. Донецкий национальный университет экономики и торговли им. Михаила Туган-Барановского

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Вступ. Сучасні тенденції розвитку економіки України, як і в кожній країні з ринковою економікою, залежать від ефективного функціонування банківської системи та небанківських спеціалізованих установ. В сучасні часи в Україні переважають різноманітні банки, система яких є порівняно розвиненою, але небанківські спеціалізовані установи останнім часом почали активно розвиватися. Необхідно підкреслити, що мобілізовані кошти такими установами можуть слугувати додатковим джерелом інвестування в економіку країни, що може сприяти її розвитку. У цьому полягає актуальність дослідження особливостей функціонування парабанковської системи в Україні на сучасному етапі її розвитку.

Проблеми діяльності небанківських фінансових установ досліджували у своїх роботах чимало відомих зарубіжних та вітчизняних науковців. Серед них можна назвати Ф. Аллена , Т. Бека, Е. Сандояна, В. Базилевича, В. Корнєєва, М. Савлука та інших. Однако з розвитком мережі парабанковських установ необхідно систематично досліджувати її особливості, стан, проблеми, перспективи тощо.

Метою даної роботи є дослідження особливостей функціонування небанківських спеціалізованих установ в сучасній Україні.

Основна частина. Небанківські спеціалізовані установи – це фінансові установи, які займаються діяльністю, подібною до банківської, але мають особливості.

У сучасній Україні найбільш поширеними є наступні види спеціалізованих небанківських установ: страхові компанії, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, лізингові компанії, фінансові компанії, ломбарди [1].

У своїй діяльності небанківські спеціалізовані установи мають багато загального з банками. Всі установи акумулюють фінансові засоби, випускають боргові зобов'язання, які можуть бути об’єктом купівлі-продажу на фінансовому ринку, але є менш ліквідними, ніж банківські. Також такі установи можуть розміщувати акумульовані засоби в різноманітні активи з метою отримання прибутку. Деякі види установ парабанковської системи можуть купувати боргові зобов'язання, але вони характеризуються ризикованістю та меншою ліквідністю. Принципи функціонування системи в своїй основі мають принципи діяльності банків.

В Україні основною відмінністю діяльності небанківських спеціалізованих установ від банківської діяльності полягає у тому, що вона не може бути прямо пов’язаною з базовими банківськими операціями. Звичайно, якщо такі установи будуть копіювати діяльність банків, то вони мають підпадати під нормативи та законодавство банківської системи та взагалі повинні функціонувати зі статусом банку. Отже, установи парабанковської системи не впливають на обсяги пропозиції грошей в економіці, тому їх діяльність не регулюється настільки ретельно, як діяльність банків. Також вони не повинні створювати обов’язкові резерви в НБУ. Діяльність таких установ є вузькоспеціалізованою [2].

Також важливо додати, що спеціалізовані фінансові установи не підпадають під регулювання Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Однако діяльність кожного виду небанківських фінансових установ контролюється державними органами, крім того існує низка законів, які регулюють операції майже всіх видів таких установ: «Про кредитні спілки», «Про страхування», «Про недержавне пенсійне забезпечення» тощо.

Згідно до статистичної інформації Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України [3], незважаючи на економічну нестабільність країни система спеціалізованих небанківських установ розвивається досить ефективно та стабільно. Це можна помітити аналізуючи ринкову вартість фінансових інструментів, прибутковість цих установ і рівень їхніх резервів, сформованих ними для покриття майбутніх виплат своїм клієнтам.

Кількість небанківських фінансових установ у Державному реєстрі станом на 2012 рік: 456 страхові компанії, 659 кредитні спілки, 426 ломбарди, 221 фінансові компанії, 101 недержавні пенсійні фонди [1].

На жаль, користування послугами багатьох видів спеціалізованих небанківських установ не знаходить широкого використання у населення, переважно через недовіру, малу інформованість. Послуги таких установ часто коштують більше, ніж в банках. Тому є доцільним надання інформаційно-аналітичних, методичних та консультаційних послуг потенційним клієнтам.

Висновки. Аналіз діяльності спеціалізованих небанківських установ в Україні показав, що вони не в сучасні часи суттєво відстають від обсягів операцій, які надаються банками, однако мобілізовані кошти таких установ мають важливе значення для розвитку економіки країни. На жаль, в сучасні часи не можна констатувати значний розвиток системи небанківських фінансових установ в нашій країні, але кількість окремих її складових є значною.

Список використаних джерел

1. Івченко К.А. Небанківські фінансові установи як складова фінансової системи України, їх взаємодія з банківською системою та перспективи розвитку / К.А. Івченко // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – 2013. - №1. – С. 112-119

2. Картамишева О.Е. Предпосылки возникновения небанковских финансовых учреждений / О.Е. Картамишева // Бердянский университет менеджмента и бизнеса. Научный вестник Национального университета ДПС Украины (экономика, право). - 2009. - № 3. – С. 191

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/1.html