Экономические науки/1. Банки и банковская система

К.е.н., доцент Нєізвєстна О.В., Тарасенко М.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Доцільність використання бюджетування в банківській сфері

Бюджетування є важливим інструментом у процесі планування діяльності будь-якого банку, яке дозволяє досягати поставлених цілей, своєчасно виявити недоліки в роботі банку та відповідно прийняти певні рішення щодо їх усунення, а отже, постійно підтримувати ефективність власного бізнесу.

Питанням сутності бюджетування та його впливу на діяльність банку займались чимало вчених-економістів, а саме до таких можна віднести: О.В.Васюренка, О.Л. Овдій, О.С. Любунь, О.Й. Косарева, О.Є. Кузьміна, Г.П. Табачук, Лаврушина, Г.П. Панову, О.Н. Волкову. Але, відсутність єдиної методики бюджетування та взагалі використання бюджетування банками України як засіб підвищення власних конкурентних позицій і залишає на сьогоднішній день дану тему актуальною.

Рис. 1. Рівні планування банківської діяльності [5, с.151]

Взагалі деякі банки України вважають бюджетування певною формальністю, але вони не розуміють усієї важливості його складання. Але завдяки саме бюджетування банк може покращувати власні конкурентні позиції на ринку. Для більшого розуміння важливості бюджетування автор пропонує розглянути сутність, переваги та недоліки його використання.

Процес планування банківської діяльності є багаторівневим і має три рівні (рис 1).

Бюджетування, як складова фінансового планування, належить до сфери оперативного управління банком та є засобом реалізації стратегічних цілей та бізнес-планів банку. Відповідно, під бюджетуванням в банку слід розуміти певний процес планування майбутніх доходів і видатків банку (окремих підрозділів) та оформлення системи бюджетів на основі отриманих результатів.

Рис. 2. Схематичне зображення переваг та недоліків бюджетування в

банківській сфері

Банк, аналізуючи переваги та недоліки використання бюджетування, приймає рішення щодо характеру бюджетування у власній системі управління.

Наступним етапом аналізу доцільності використання бюджетування банками є дослідження методів за допомогою яких складаються бюджети, а саме до основних можна віднести метод «зверху вниз», метод «знизу вверх». Дані методи використовуються відповідно при централізованому та децентралізованому методах управління та мають певні переваги та недоліки щодо реалістичності та обґрунтованості показників, тому жоден з них не можна вважати оптимальним.

На думку автора, найбільш перспективними можна назвати комплексні методики, що дозволяють поєднувати обидва методи бюджетування. Наприклад, побудова первинних бюджетів за методом знизу-вверх з наступним приведенням даних бюджетів у відповідність до цілей стратегічного планування за методикою зверху-вниз. При цьому основним завданням системи бюджетування є приведення у відповідність цілей організації, що визначає менеджмент, і реальних детальних знань про шляхи досягнення цих цілей, які має у своєму розпорядженні персонал бізнес-центрів.

Технологічно процедура бюджетування за комбінованого методу передбачає таку послідовність дій:

- вище керівництво встановлює стратегічні параметри та цілі;

- центри відповідальності готують власні бюджети;

- бюджети центрів відповідальності консолідуються фінансовою службою банку та подаються вищому керівництву;

- вище керівництво порівнює результат, відображений у бюджеті, зі стратегічними цілями та за необхідності повертає плани центрам відповідальності на доопрацювання [8].

Також, в банківській практиці використовуються методи бюджетування «з нуля» та «бюджет на основі бюджетних показників попередніх періодів».

Види бюджетів залежать від специфіки діяльності банків, тому їх можна поділити за фінансовою структурою, функціональним призначенням, методом та способом побудови, періодичністю складання тощо. Змісту кожного із бюджетів може бути присвячена окрема праця.

Та все ж таки головним доказом доцільності використання бюджетування є самі банки, які його використовують та вони ще раз підтверджують ефективність його впровадження.

Таким чином, бюджетування однією з складових фінансового планування та є одним із засобів підвищення конкурентних позицій банку. Але деякі банки України не вважають бюджетування ефективним інструментом в управління банком. Тому автор пропонує розглянути доцільність використання бюджетування для покращення ефективності діяльності банків. Взагалі використання бюджетування має певні переваги та недоліки, які можуть виникати при впровадженні його. Однією із проблем впровадження бюджетування є відсутність єдиної методики складання бюджетів.

Література:

1. Волкова О.Н. Бюджетирование и финансовый контроль в коммерческих организациях / О.Н. Волкова. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 275с.

2. Косарев О.Й., Волик В.М. Методологія бюджетування діяльності підприємств: навч. посібник / О.Й.Косарев, В.М.Волик. – К.: НАУ, 2004. – 96с.

3. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Бюджетування на підприємстві: Навч. посібник / О.Є.Кузьмін, О.Г. Мельник. – К.: Кондор, 2008. – 312 с.

4. Овдій Ю. Л. Бюджетування в системі фінансового планування банків / автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: спец. 08.04.01 / Ю.Л. Овдій // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://avtoreferat.net/content/view/13691/46/.

5. Любунь О.С., Денисенко М.П. Бізнес – планування у банку: Навч. посіб. / О.С. Любунь, М.П.Денисенко . – К.: Атака, 2006. – 288 с.

6. Управлінський облік у банках: Навч. посібник / За заг. ред. канд. екон. наук, доц. Г.П.Табачук. – К.: УБС НБУ, 2007 – 178 с.

7. Фінансове планування та прогнозування діяльності банків: монографія / За заг. ред.акад. АЕН України д-ра екон. наук проф. О.В. Васюренка. – К.: УБС НБУ, 2009. – 323 с.

8. Хуторна М.Е. Бюджетування як інструмент управління банком / М.Е. Хуторна, О.М. Бартош// Ефективна економіка. – 2013. - №4. – с.