«Экономические науки» / 2.Внешнеэкономическая деятельность

Журинська Є. О., студентка, Вешневська А.В., асистент кафедри «Економічна теорія та фінанси»

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Теоретичне визначення сутності глобалізації світової економіки на сучасному етапі

В сучасних умовах міжнародні економічні зв'язки розвиваються на тлі активізації руху фінансових, матеріальних та інших потоків між країнами, підвищення ролі транснаціональних корпорацій, інтенсифікації світової торгівлі, конвергенції господарських систем та глобалізації. Глобалізація охоплює всі сторони життя населення світу та впливає на всі процеси світогосподарського розвитку, тобто розкриття та визначення теоретичної сутності глобалізації економіки є актуальною задачею в сучасних умовах господарювання.

Питаннями дослідження сутності глобалізаційних процесів займаються такі вчені, як: Бударина Н.О., Василенко В.М., Кривенко К.А, Мельник С.В., Смітієнко Б.М. та ін. Незважаючи на те, що термін «глобалізація» було введено в 1983 р. американським економістом Т. Левином, ще досі немає єдиного підходу до визначення сутності поняття «глобалізація».

Метою роботи є теоретичне визначення сутності глобалізації світового господарства.

На сучасному етапі відбуваються глибокі зміни у всій системі міжнародних економічних відносин. Одним із ключових процесів розвитку світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХI ст. є прогресуюча глобалізація, тобто якісно новий етап у розвитку інтернаціоналізації господарському життя. Найважливішими передумовами глобалізації сучасної світової економіки, на думку більшості експертів є:

- інформаційна революція, що забезпечила технічну базу для створення глобальних комунікаційних мереж;

- інтернаціоналізація капіталу та жорсткість конкурентної боротьби на світових ринках;

- дефіцит природних ресурсів і загострення екологічної ситуації в усьому світі;

- демографічні проблеми та хаотична урбанізація;

- інтенсивний розвиток високих технологій та інше [3].

В економічній науці на сьогоднішній день єдиного підходу до поняття глобалізації не існує, зберігаються різні визначення, трактування змісту даного поняття та навіть його тимчасових рамок (табл. 1.).

Таблиця 1.

Визначення поняття глобалізація провідними вченими миру

Визначення

Автор

Процес злиття ринків окремих продуктів, вироблених транснаціональними корпораціями.

Т. Левин

Зростаюча економічна взаємозалежність країн усього світу в результаті зростаючого обсягу та різноманітності міжнародних угод з товарами й послугами, світових потоків капіталу, а також внаслідок прискореного і повсюдного поширення сучасних технологій.

Визначення Міжнародного валютного фонду

Загальний термін, що позначає усе більш складний комплекс транскордонних взаємодій між фізичними особами, підприємствами, інститутами й ринками, який проявляється в розширенні потоків товарів, технологій і фінансових коштів, у неухильному рості й посиленні впливу міжнародних інститутів громадянського суспільства, у глобальній діяльності транснаціональних корпорацій, у значному розширенні масштабів транскордонних комунікаційних і інформаційних обмінів, насамперед через Інтернет, у транскордонному переносі захворювань і екологічних наслідків і збільшені інтернаціоналізації певних типів злочинної діяльності.

Визначення Організації Об'єднаний Націй

Закономірний процес, пов'язаний з постійним пошуком суб'єктів світового ринку в умовах конкуренції, що підсилюється, порівняльних переваг, з їхніми зусиллями з розширення ринку збуту й мінімізацією витрат за допомогою нових комбінацій у поділі праці.

Смітієнко Б. М.

 

На основі проведеного аналізу, авторами було запропоновано своє визначення даного процесу: глобалізація – це об'єктивний, історичний, неминучий, закономірний процес розвитку світової економіки, що полягає у всеосяжному поглибленні, що постійно наростає, взаємозалежності, взаємопроникнення й взаємної співпраці національних економік усіх країн світу, який є наслідком лібералізації всіх елементів економічної системи в цілому й приводить до посилення інтеграції ринків держав у єдиний глобальний світовий економічний простір, що характеризується якісно новими характеристиками, що проявляються на сучасному етапі в усіх сферах суспільного життя.

Під суб'єктом глобалізації слід розуміти ті організації, політичні структури, які організують, направляють і просувають уперед процес глобалізації. У якості суб'єктів глобалізації можна визнати державу в тому ступені, в якому воно виступає господарюючим суб'єктом і сприяє входженню національної економіки або її окремих структур у систему міжнародного поділу праці й міжнародної економічної інтеграції. Суб'єктами глобалізації також є міждержавні блоки й союзи, у тому числі військові, локальні цивілізації й сучасні транснаціональні корпорації та банки.

Під об'єктом глобалізації слід розуміти те, із чим взаємодіє суб'єкт, що йому протистоїть при реалізації проблем глобалізації, тобто об'єкт глобалізації – це та об'єктивна реальність, яку суб'єкти створюють або перетворюють, підкоряючи законам розвитку світової цивілізації. Сюди відносяться проблеми міжнародного поділу праці й спеціалізації виробництва, міжнародної торгівлі, міжнародної інтеграції й кооперації, вивозу капіталу, міграції робочої сили, науково-технічного співробітництва, цінової політики, міжнародної інфраструктури, інформаційних технологій, освоєння космосу, океанів і морів, надр землі тощо [5].

Глобалізацію світової економіки можна розглядати в трьох вимірах:

а) об’єктивна тенденція світового економічного розвитку;

б) мета, що висунута політичним керівництвом держав миру;

в) методологія аналізу економічного розвитку країн і міжнародних відносин [1].

Сучасна глобалізація світової економіки виражається в процесах, що наведено на рис. 1.

Таким чином, сутність глобалізації звичайно трактується як процес формування світового ринку капіталів, товарів, послуг і робочої сили, планетарного інформаційного простору, єдиного для більшості країн і регіонів миру.

 

251659264251659264251659264

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Компоненти глобалізації світової економіки [4]

 

Також необхідно відзначити, що процеси глобалізації за своїм значенням і наслідками не обмежуються лише економічною сферою, оскільки вони впливають і на інші сторони людського суспільства: культуру, мораль, життєві цінності, мистецтво, політичні й соціальні аспекти мільйонів людей.

Список використаної літератури

1.        Крисенко К. А.  Глобалізація та її наслідки для економіки країн світу: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://center.kr-admin.gov.ua/index.php?q=Elibr/27.html

2.        Мельник С. В. Україна і світ: соціально-економічні зіставлення / С.В. Мельник, Н. С. Гаєвська, Ю.С.  Сімакова // Луганськ: ДУ НДІ СТВ, 2011. – 98 с.

3.        Іващук І.О. Позиціонування країн у світових рейтингах за основними ознаками рівня відкритості економіки / І.О. Іващук // Вісник Хмельницького національного університету. - № 1. – 2009. – С. 69-76.

4.            Владимирова И.Г. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.cfin.ru/press/management/2001-3/10.shtml

5.        Субъекты и объекты глобализации:  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.intereconomic.ru/str_21.php