студентка
Чепіга С. Ю.
Дніпропетровський
державний аграрно-економічний університет
Науковий
керівник: к. е. н. Крючко Л. С.
Формування і використання обігових коштів підприємства
Оборотні кошти є однією з основних частин майна
підприємства. Стан і ефективність їх використання одна з основних умов успішної
діяльності підприємства.
Оборотні кошти і політика управління ними,
важливі, перш за все, з погляду забезпечення безперервності і ефективності
поточної діяльності підприємства. Механізм формування і ефективного використання оборотних коштів
викликає інтерес і у теоретиків, і у практиків, саме тому даному питанню
присвячено достатньо багато наукових робіт.
Достатньо часто в сучасній економічній
літературі поняття «обігові кошти», «оборотний капітал», «оборотні активи»
ототожнюються . Так, наприклад, в роботах В.В, Ковальова , І. А. Бланка ,
присвячених фінансовому аспекту формування і використання засобів підприємства,
уживається термін «оборотний капітал», який трактується як частина капіталу
підприємства, яка належить власникові і направлена на забезпечення підприємства
оборотними коштами. В той же час, з бухгалтерської точки зору оборотні активи
переставляють собою оборотні кошти підприємства, які відбиваються в активі
балансу. У нормативному документі П(С) БУ №2 «Баланс» оперують поняттям
«Оборотні активи», які визначаються як «грошові кошти і їх еквіваленти, не
обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або
споживання в течії операційного циклу, або в перебігу дванадцяти місяців з дати
Балансу». Проте, на наш погляд, «оборотний капітал» і «оборотні активи»
взаємозв'язані поняття, проте не аналогічні. Розмір оборотного капіталу
свідчить про те, наскільки діяльність підприємства забезпечена власними
фінансовими ресурсами, тобто наскільки сума оборотних активів підприємства
перевищує суму його короткострокових зобов'язань.
Термін «оборотні кошти» В.В. Ковальов ,
відносить до фінансової категорії і визначає їх як «активи підприємства,
поновлювані з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності,
вкладення в яких як мінімум одноразово обертаються протягом року або одного
виробничого циклу». Такі дослідники, як А. Р. Завгородній, Н. М. Грабова, А. Ш.
Маргуліс, Ст. Ст. Ріпин під обіговими
коштами розуміють грошові ресурси, які авансуються до оборотних виробничих
фондів і фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва і
реалізації продукції.
Обігові кошти (оборотний капітал) - це кошти,
витраченні на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які
необхідні для забезпечення на підприємстві неперервності процесу виробництва і
реалізації продукції та отримання прибутку.
Обігові кошти підприємства класифікують за
такими основними ознаками:
а) за джерелами формування:
- власні обігові кошти,що
сформовані підприємством за рахунок власних джерел фінансування;
- залучені обігові кошти -
сформовані підприємством за рахунок залучених джерел фінансування.
б) за участю в процесі виробництва і реалізації
продукції:
- оборотні фонди, до яких
належить частина обігових коштів, що обслуговують процес виробництва продукції,
тобто обігові кошти вкладені у виробничі запаси (сировину, матеріали,
напівфабрикати, МШП) та у виробництво (незавершене виробництво, напівфабрикати
власного виробництва, витрати майбутніх періодів);
- фонди обігу, які
включають ту частину обігових коштів, що обслуговує процес реалізації
продукції, тобто обігові кошти вкладені у готову продукцію, грошові кошти та їх
еквіваленти, дебіторську заборгованість.
в) за способом обґрунтування потреби:
- нормовані обігові кошти,
до яких належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на
складах;
- ненормовані обігові
кошти - (грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість тощо).
Формування обігових коштів підприємства має
ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійного розпорядження своїми
обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових коштів через їх
нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль
і аналіз ефективності використання обігових коштів з метою прискорення їх
обертання.
Підприємства формують обігові кошти за рахунок
власних і залучених фінансових ресурсів. До власних джерел фінансування
обігових коштів належить: статутний
капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, цільові фонди,
нерозподілений прибуток, сталі пасиви тощо.
У період створення підприємства обігові кошти
формуються за рахунок частки коштів його статутного (пайового, акціонерного)
капіталу. У процесі експлуатації обігові кошти підприємства поповнюються за
рахунок таких власних джерел фінансування як: нерозподілений прибуток, дотації,
субсидії тощо, а також коштів, які можна прирівнювати до власних - цільове
фінансування, сталі пасиви.
За рахунок власних джерел формують мінімальну
частину обігових коштів підприємства.
У процесі виробничо-господарської діяльності
підприємства виникає потреба в залученні додаткових фінансових ресурсів для
фінансування його тимчасових витрат у зв'язку з сезонністю виробництва,
збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції, розширенням її
асортименту, зміною умов розрахунків із постачальниками і покупцями тощо. У
таких випадках підприємство поповнює обігові кошти за рахунок залучених джерел
фінансування, до яких належать короткотермінові кредити банків (строком до 1
року), комерційні кредити, інші види кредиторської заборгованості, в тому числі
і оформлені виданими векселями.
Застосування різних джерел фінансування обігових
коштів впливає на швидкість їх обертання, на витрати підприємства та його
фінансові результати.
Необхідно відзначити, що оборотні кошти
підприємства відбиваються в активі балансу. Оборотні кошти представлені
декількома статтями: запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти і
витрати майбутніх періодів.
Якщо величина оборотного капіталу занижена, то
таке підприємство буде постійно зазнавати нестачу коштів, мати низький рівень
ліквідності, перебої у виробничому процесі, втрату прибутку. Навпаки, чим
більше перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тим вище
ліквідність підприємства, однак, збільшення величини оборотних коштів у
порівнянні з оптимальною потребою в них викликає вповільнення їхньої
оборотності й також знижує величину прибутку.
Використана
література:
1.Андреева, Г.І.
Економічний аналіз [Текст]: Навч.-метод. посіб. / Г.І. Андреева. - К.: Знання,
2008. - 263 с.
2.Бабич А.М. Формування
оптимальної структури оборотних коштів підприємства / А.М. Бабич // Актуальні
проблеми економіки (укр.). - 2013. - № 9. - C.12-24.
3.Бандурка, О.М.
Фінансова діяльність підприємства [Текст] / О.М. Бандурка, М.Я. Коробів, П.І.
Орлів. - К. Либідь, 2012. - 335 с.
4.Білик, М.Д.
Фінансовий аналіз [Текст] / М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю.
Невмержицька. - К.: КНЕУ, 2010. - 592 .