Мехеда Н.Г., Хомутова Д.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Фактори та наслідки кадрових ризиків на підприємстві

 

Ризики (фінансові, операційні, кредитні, інвестиційні тощо) впливають на усі сфери діяльності, проте, у наукових публікаціях мало уваги приділяється вивченню специфіки кадрових ризиків. Це пояснюється тим, що прогнозувати поведінку людини у процесі виробництва практично неможливо, навіть застосовуючи новітні системи оцінювання та атестації персоналу. Досить важко оцінити вплив кадрових ризиків на фінансові результати господарювання.

Проблеми впливу кадрових ризиків на діяльність підприємств розглядаються у наукових працях різних вчених. Зокрема: А. А. Алішеров, Н. В. Карцева, В. Н. Федосеєв та М. Ю. Хромов дослідили причини виникнення кадрових ризиків, Є. В. Гончаров встановив залежність між кадровими ризиками та рівнем освіти персоналу. Усі зазначені автори зійшлися на думці, що дослідження кадрових ризиків має високе практичне значення для функціонування сучасних суб’єктів господарювання.

У більшості праць, присвячених кадровим ризикам, відсутнє одностайне тлумачення самого поняття. Дослідження наукових праць на предмет визначення власне кадрових ризиків дозволило виявити декілька найбільш поширених підходів до тлумачення цього поняття. А. А. Алішеров ризиками вважає акції соціального протесту, нелояльну поведінку персоналу, помилки працівників, недостатню кваліфікацію персоналу [1]. Є. В. Гончаров вважає, що кадрові ризики пов'язані з відсутністю кваліфікованого персоналу і є невдалим результатом у процесі діяльності під впливом негативних чинників зовнішнього середовища, у зв'язку з непродуманою, неефективною господарською діяльністю, через недосконалу кадрову політику [2]. На думку М. Ю. Хромова, кадрові ризики виникають у процесі взаємодії працівників та сторонніх організацій (державні органи, партнери, суспільні організації тощо)[3]. Усі наведені визначення поняття «кадрові ризики» сформульовані крізь при зму тих проблем, що були предметом дослідження кожного з авторів, проте, вони не дають універсального трактування, яке могло б бути застосоване для усіх суб’єктів господарювання та у будь-якому контексті.

Кадрові ризики трактують як групу підприємницьких ризиків, джерелом чи об’єктом яких є персонал організації чи його окремий працівник. Такі ризики бувають об’єктивними (виникають незалежно від діяльності та всупереч волі персоналу підприємства) та суб’єктивними (настання в цьому випадку негативних подій та наслідків залежить від дії конкретного працівника).

Фактори кадрових ризиків є внутрішніми та зовнішніми. Основними організаційними факторами є: необміркована організаційна структура компанії; недосконала система управляння персоналом; інформаційна та кримінальна небезпека; нелояльність персоналу та наявність «груп ризику».

Групи зовнішніх факторів є досить широкими та маловивченими. До неї належать: політична ситуація, умови ринку праці, інфляція, ставлення до праці у суспільстві тощо. Визначаючи причину виникнення зовнішнього ризику для кожного окремого підприємства в різних ситуаціях, слід враховувати його специфіку, тому перелік зовнішніх ризиків необхідно конкретизувати для кожного випадку.

На сьогоднішній день існує декілька варіантів класифікації кадрових ризиків, спільною класифікаційною ознакою яких є причини їх виникнення, які є передумовою належності до певного виду. Проте, на практиці зазвичай важко визначити першопричину ризику та віднести його до певного виду. Складно встановити, яким чином та в якій мірі система впливає на працівників, так само як і працівник впливає на систему. Тому для встановлення причин та в процесі оцінювання впливу кадрових ризиків на діяльність суб’єктів господарювання необхідно застосовувати комплексний підхід.

За формою збитків, кадрові ризики мають універсальний характер, оскільки потенційно здатні призвести як до майнових, немайнових так і нематеріальних наслідків. Водночас негативні наслідки впливу кадрових ризиків є кількісними та якісними. До кількісних належать втрата фінансових ресурсів, нестача чи надлишок людських ресурсів, недовиконання плану з випуску продукції та надання послуг. До якісних наслідків належать втрата висококваліфікованого персоналу, зниження якості ресурсів, втрата конкурентних переваг, витік конфіденційної інформації, формування небажаного іміджу підприємства як ділового партнера.

Згадавши про негативні наслідки впливу кадрових ризиків, необхідно додати і позитивний ефект, який на сьогодні не є вивченим, адже вважалося, що позитивний ефект виникає внаслідок спланованих дій із запровадження стратегії управління персоналом і є закономірним. Проте, прийняття ризикової ситуації означає не лише організацію заходів із запобігання збитків, а й використання можливостей для отримання прибутку[4].

Отже, проблема ризиків у господарській діяльності підприємств набула особливої актуальності впродовж останніх років. Не зважаючи на значний вплив на діяльність підприємств, недостатньо уваги приділено кадровим ризикам, які є першопричиною інших видів ризиків.

Перспективами подальших досліджень з питань управління кадровими ризиками можуть бути: розробка процедури ідентифікації кадрових ризиків; визначення впливу кожного з видів кадрових ризиків на результати господарювання; формування системи методів управління кадровими ризиками з метою мінімізації їх негативного та максимізації позитивного впливу на результати господарювання; розробка методики кількісного оцінювання кадрових ризиків.

Список використаних джерел

1.      А. А. Аминов. Управление кадровыми рисками: дис. … канд. экон. наук: 08,00,05 / А. А. Аминов – Москва, 2007. – 155 с.

2.      Гончаров Є. В. Кадрові ризики та рівень освіти: інноваційні напрямки в умовах глобалізації  /  Є. В. Гончаров // проблеми економіки та управління.: – Львів. Політехніка,2008. – С. 60 – 63.

3.      Хромов М. Ю. Причины возникновения кадровых рисков  [Електронний ресурс]  / М. Ю. Хромов. – Режим доступу: www.prosvet.su/articles/persjnal/article2.

4.      Донець. Л. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання.: навч. посібник / Л. І. Донець. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.