К.е.н.,доцент Герасименко Ю.В.

Студентка Гуйван О.М.

Вінницький національний аграрний університет

Стадії проектування проекту

Створити досконалий виріб промислового виробництва без послідовного методичного відпрацювання неможливо. Весь процес художнього конструювання (проектування) ділиться на стадії, які мають у методичному відношенні загальні риси зі стадіями архітектурного проектування.

Проектування промислових виробів розпочинається з моменту складання і видачі завдання. Бажано, щоб у складанні завдання брали участь майбутні автори – дизайнери. Завдання видається замовником в письмовому вигляді, а інколи доповнюється схематичними кресленнями, на яких проставлені основні розміри виробу, що проектується. У завданні стисло уточнюється функціональне призначення, попереднє конструктивно-технологічне рішення, особливі вимоги, що висуваються до художньо-конструктивної розробки. Завдання на проектування може бути видано для модернізації існуючого виробу або для перспективного проектування.

Інженер-конструктор разом з художником конструктором, а в деяких випадках з технологом та іншими спеціалістами досконало вивчають завдання та вимоги, висунуті до виробу.

У вивченні та аналізі завдання, виданого замовником, повинні бути уточнені наступні основні вимоги:

· функціонально-експлуатаційні, що виходять з порядку та зручності роботи, зручності ремонту, огляду тощо;

· психофізіологічні, що передбачають впливи виробу в процесі його експлуатації на органи відчуття, центральну нервову систему та мускульно-руховий апарат людини;

· продиктовані навколишнім середовищем і конкретними умовами, у яких виріб може бути використаний;

· технологічні, пов’язані з наявністю певної виробничої бази, можливими способами виготовлення тощо;

· конструктивні, що витікають з умов застосування певних матеріалів, компонування, технології виготовлення тощо;

· економічні, направлені на економічну ефективність виробів і враховують вартість виготовлення та експлуатаційні показники: продуктивність, міцність, довговічність тощо;

· художньо-естетичні.

Після докладного ознайомлення з завданням, вивчення літературних джерел і натуральних зразків дизайнер (як правило, у співпраці з інженером-конструктором) приступає до розробки ескізів в кількох варіантах, в яких і виявляється краще художньо-конструктивне рішення. Ескізи представляються у вигляді креслень, в ортогональних і перспективних проекціях, що дають наочну уяву про виріб. Як правило, ескізи роблять у меншому масштабі порівняно з кінцевим проектом. Для переведення ескізів з одного масштабу в інший існують різні способи: аналітичний перерахунок розмірів; перенесення за допомогою пропорційного лінійного масштабу або спеціального пропорційного циркуля тощо. Пропорційний циркуль архітектори, дизайнери, інженери конструктори в процесі ескізування інколи використовують для пропорціювання окремих елементів, зокрема, пропорцій золотого січення. В пошуках композиційного рішення виробу необхідно використовувати об’ємно-зображувальні засоби – макети. Спочатку макети роблять в невеликому масштабі, а по ходу роботи над формою масштаб їх збільшується. Макети виконують з податливих матеріалів (пластиліну, скульптурної глини) і твердих (гіпсу, дерева, металу, пластмаси).

У більшості випадків макет – основний засіб пошуку художньо-композиційного рішення промислових виробів, однак графічні засоби є головними.

Таким чином, до першої стадії художнього конструювання відносяться: розробка креслень, рисунків ескізного проекту та виготовлення макету. На цій стадії проектування складається пояснювальна записка, у якій коротко фіксується прийняте рішення, способи обробки та всі основні показники, включаючи економічні.

Перша стадія проектування – найбільш відповідальна і визначальна, так як вона дає об’ємне рішення, компонування, образність та інші якості виробу. Ескізний проект повинен супроводжуватися високою якістю демонстраційного матеріалу. Перша стадія проектування завершується розглядом проекту на відповідних художньо-технічних радах та у затверджуючи інстанціях.

Друга стадія проектування включає виготовлення робочої моделі та виконання робочих креслень. В неї входить загальний вигляд виробу в ортогональних проекціях, конструктивні розрізи, креслення вузлів і деталей, шаблони, тобто всі проектні матеріали, необхідні для промислового виробництва виробу. Інколи друга стадія проектування завершується виготовленням експериментального зразка під наглядом авторів проекту. В цьому випадку всі робочі креслення виробу, призначеного для серійного виробництва, виконується після випробовувань експериментального зразка. В деяких випадках при виготовленні особливо складних виробів розробка технічного проекту входить в другу стадію проектування. Тоді робочий проект відноситься до третьої стадії.

Якщо завдання видається на вже освоєний чи освоюваний промисловістю виріб, то він вважається завданням на модернізацію. В цьому випадку не можуть бути повністю використані можливості художнього конструювання як методу, так як повертатися до пропущених стадій проектування організаційно надзвичайно складно та не економічно. А, отже, дизайнер не приймає участі в художньому конструюванні на всіх стадіях розробки проекту.

Загальний вигляд виробу в ортогональних проекціях і перспективі виконується з побудовою тіней.

Спосіб побудови перспектив та тіней здійснюється за всіма правилами нарисної геометрії або з застосуванням комп’ютера.

Література:

1. Бутягин В.А. Основы планировки м благоустройства населенных мест и промышленных районов:– М.:Высш.шк. 1978. – 232с.

2. Дідик В.В.,Павлів В.В. Планування міст: Навч. посібник – Львів: Львівська політехніка, 2003. – 407с.

3. ДБН 360-92* «Мiстобудування. Планування і забудова мiських i сiльских поселень» -К.: Укрархбудінформ, 1993. – 107 с.

4. Курсовое проектирование по градостроительству. Под ред. Г.Ф.Богацкого. -К.Будівельник.1968. – 284с.