Економічні науки/Маркетинг і менеджмент
Примак Т.Д.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Управління конкурентоспроможністю
продукції підприємства
Управління конкурентоспроможністю
продукції підприємств на сьогоднішній день відіграє
важливу роль в системі управління підприємством.
Управління конкурентоспроможністю
продукції являє собою сукупність заходів, які
здійснюються в процесі розробки, проектування, виробництва,
просування, реалізації та післяпродажного обслуговування
продукції з метою створення її привабливості для
кінцевого споживача та передбачає збалансований
вплив на економічні показники діяльності
підприємства виходячи з його прибутку. [2, с.89]
Однією
з головних причин сучасної низької конкурентоспроможності
українських товарів та послуг є неспроможність
вітчизняних підприємств відстоювати та розширювати частку ринку,
просувати товари та задовольняти інтереси споживача
у повній мірі.
Крім того
важливою проблемою стає кількісна оцінка рівня конкурентоспроможності
товару і управління нею, так як це досить трудомісткий,
інтегрований процес, що складається із взаємопов’язаних
складових і від якого залежить конкурентоспроможність
всього підприємства. Складність управління конкурентоспроможністю
підприємства полягає у тому, що немає достатньої
кількості теоретичних і практичних методик досягнення
та підтримання позицій конкурентоспроможності
підприємства. На мій погляд, одним із найдієвіших засобів
забезпечення конкурентоспроможності є система
управління конкурентоспроможністю. [3, с.102]
Дослідженням
даної проблеми займалося багато вчених таких як Ф.
Котлер, М. Портер, Р. Фатхудінов, Г.Азоєв, В. Дикань,
Т. Маслова, Л. Піддубна, Е. Сапронова, Г. Скудар, В. Холод,
В. Шинкаренко, Л. Шевченко та багато інших.
Процес
управління конкурентоспроможністю підприємства
передбачає здійснення наступних функцій:
·
аналіз показників конкурентоспроможності;
·
планування, тобто розробка стратегії з метою
покращення позиції підприємства на ринку;
·
організація заходів щодо реалізації розробленої
конкурентної стратегії;
·
мотивація персоналу підприємства;
·
контроль за виконанням стратегії.
Можна
виділити чотири основних рівні управління конкурентоспроможністю продукції
підприємства: управління якість; управління ціною та собівартість;
управління асортиментом; управління збутом. [1, с.147]
Отже,
створення конкурентоспроможної продукції
на різних стадіях здійснюється опосередковано через
управління процесами її створення і просування.
У сучасних умовах на світовому ринку на зміну ціновій
конкуренції прийшла нецінова, тобто конкуренція
технічного та якісного рівня продукції. У конкурентній
боротьбі за ринки збуту перемагає не той, хто пропонує
нижчі ціни, а той, хто пропонує вищу якість, оскільки
продукція з кращою якістю значно ефективніша у використанні.
Однак при цьому роль ціни не зменшується, вона
завжди була й буде виступати найвпливовішим критерієм максимізації
прибутку.
З метою отримання
споживачем продукції відповідної якості виробник
зобов’язаний здійснювати моніторинг потреб,
а з боку підприємства-споживача має вестись потужна пропаганда
за критеріями якості сировини. Також не менш вагомим
є той факт, що висока якість має відповідати ціні,
яка складається за певних ринкових умов.
Підприємство вкладе кошти
у нову продукцію лише за умови, що ці інвестиції окупляться
в достатній мірі. Саме тому на початковому
етапі планування необхідно здійснити пошук альтернативних
варіантів виробництва, що дозволить знизити собівартість
продукції, також можливе підвищення попиту за рахунок
покращення якісних та кількісних характеристик продукції, які
будуть вагомими для споживача. [2, с.91]
Планування конкурентних
переваг на рівні управління асортиментом починається з моменту
затвердження структури асортименту за ідентифікованими
параметрами на встановлений період (рік). Також до
цього рівня управління асортиментом належить
планування оновлення асортименту, обсягів експорту
продукції, структури асортименту за типом поведінки
товару з метою встановлення акцентів на продукти,
які можуть бути сприйняті як товарний бренд. На етапі формування
конкурентних переваг за асортиментом проводиться
контроль запланованих заходів, фіксація відхилень
та їх, за можливістю, ліквідація.
Управління
збутом передбачає отримання таких параметрів продукції,
які були запропоновані на стадії її розробки
за допомогою:
1) порівняння
проміжних результатів за створенням конкурентних переваг
продукції із споживчими очікуваннями та кон’юнктурою
ринку;
2) визначення
ціннісних параметрів з метою активного інформування
споживача, такими даними як інноваційність, унікальність,
незамінність тощо;
3) дослідження
напрямів сервісного обслуговування, варіантів просування
товару тощо;
4) планування
брендингу, каналів розподілу та збуту. [3, с.104]
Формування
конкурентних переваг відділом збуту – це реалізація ідеї бренду,
ефективна реклама, реалізація сервісних пропозицій, знижок
тощо.
Отже,
для забезпечення стабільного розвитку, перш за все,
підприємство повинне досягти певного рівня
ефективності своєї роботи, а для цього
необхідно впровадити і постійно вдосконалювати
систему управління конкурентоспроможністю продукції
на різних стадіях.
Використана література
1.
Конкурентоспособность
предприятия: оценка, діагностика, стратегия: науч. изд. /
Ю.Б.Иванов, А.Н. Тищенко, Н.А. Дробитько, О.С.
Абрамова. – Х.: ХНЭУ, 2004.
2.
Романчик Т. В. Оцінка конкурентоспроможності
продукції промислових підприємств з урахуванням фактору
часу //Регіональний збірник наукових праць з економіки
«ПРОМЕТЕЙ» — 2011 — № 2(35)
3.
Светуньков М.Г. Проблема измерения уровня конкуренции в целях
разработки предпринимательских решений (с учетом многоуровневой
модели рынка) / М.Г. Светуньков, А.В.Волков
//Вестник ОГУ: зб. науч. работ. – Оренбург: ОГУ,2010.
– № 8 (114)