Старший викладач Музичук М. М.,

Білокур Алла Юріївна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОБЛІК ЗАПАСІВ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

З метою стабільного функціонування та розвитку бюджетної установи, доходу, ефективного управління нею, необхідним є ведення обліку запасів, адже у процесі господарської діяльності бюджетні установи систематично придбають та використовують різні матеріальні цінності.

Проблеми обліку запасів досліджували такі вітчизняні вчені, як О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, З.В. Задорожній, М.В. Кужельний, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, Б.Ф. Усач. Особливості бюджетного обліку запасів досліджували С.М. Альошин, І.А. Андрєєв, А.М. Бєлов, Ф.Ф. Бутинець, П.Т. Ворончук, Є.П. Дєдков, 3.У. Жутова та інші.

В Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125 представлено, що запаси бюджетних установ – це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі, забезпечують її функціонування (або знаходяться в процесі виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року [1].

Проте з 01.01.14 р. бухгалтерський облік запасів бюджетних установ здійснюється за новим нормативним актом, а саме, Положенням з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.13 р. № 947 (далі – Положення № 947) в якому зазначено, що запаси – це активи, які [4]:

ü утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу, передачі за умов звичайної господарської діяльності;

ü перебувають у процесі звичайної діяльності установи для подальшого споживання;

ü перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи.

Для відображення в бухгалтерському обліку бюджетних установ інформації про запаси призначений клас 2 “Запаси” плану рахунків [3].

Як і раніше (згідно з Інструкцією № 125) бюджетні установи обліковують запаси оцінюючи їх за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу та переоцінену. Необхідно зауважити, що у Положенні № 947 визначення термінів вартості запасів дещо змінено, у зв’язку з наданням більш детальної інформації щодо їх використання при придбанні, передачі, використанні тощо.

Облік запасів відіграє важливу роль в обліку бюджетних установ і потребує організації, яка охоплює: організацію надходження запасів, організацію обліку наявності запасів та організацію обліку використання та вибуття запасів.

Прийняте положення № 947 відображає склад запасів із розподілом їх лише на групи, без зазначення рахунків та субрахунків для обліку запасів, як це раніше відображалось в Інструкції № 125. Тому відповідно до Положення № 947 для цілей обліку до складу запасів входять [2]: виробничі запаси; тварини на вирощуванні та відгодівлі; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року; матеріали і продукти харчування; готова продукція; продукція сільськогосподарського виробництва.

Із врахуванням нинішніх змін і з переходом від Інструкції № 125 відповідно до п. 2 розд. І Положення № 947 зазначаємо, що [1, 4]: балансова вартість запасів – це вартість, не з якою вони відображаються в балансі, а вартість, з якою вони включаються до підсумку балансу; первісна вартість запасів – це фактична вартість запасів, за якою вони оприбутковані на баланс установи, а не вартість їх придбання, одержання чи виготовлення; переоцінена вартість запасів – це вартість запасів після проведення їх переоцінки, а не відновлювальної вартості; справедлива вартість – це не первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно, а сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.

Для здійснення переоцінки та встановлення відновлювальної вартості запасів за наказом керівника підприємства створюється комісія у складі: заступника керівника установи (як правило, голова комісії), головного бухгалтера та його заступника, працівників бухгалтерії, які ведуть облік матеріальних цінностей, матеріально відповідальних осіб, інших посадових осіб (на розсуд керівника) [5].

За результатами переоцінки складається акт про зміну вартості запасів, в якому необхідно вказати: найменування переоцінених запасів; їх кількість; вартість за даними обліку; нову ціну за одиницю після дооцінки; суму різниці, яка має бути відображена в бухгалтерському обліку.

Отже, дослідивши питання обліку запасів у бюджетних установах, можна зробити висновки, що облік запасів відіграє особливе місце в функціонуванні витрат бюджетних установ, так як за його допомогою інформація про запаси відображена більш достовірно; операції з наявності, руху та вибуття запасів забезпечують більш правильне та своєчасне документальне оформлення; дії здійснені по відношенню до запасів відповідають нормативно – правовій базі, тощо.

Література:

1. Інструкція по обліку запасів бюджетних установ, затв. наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125.

2. Коментар Н. Сушко до Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ // Баланс бюджет. – 2014. − №3. – С. 13 – 19.

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затв. наказом МФУ від 26.06.13 № 611.

4. Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затв. наказом МФУ від 14.11.2013 № 947.

5. Практичний журнал “Баланс бюджет”. – 2014. - № 3. – С. 4 – 13.