К.н. держ.упр., доцент Пушкарь І.В., Тоцька Є.В.

Запорізький національний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ЛІЗИНГУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

На сьогодні лізинг розглядається як альтернативна форма фінансування та залучення позикового капіталу для здійснення відтворення основних засобів, впровадження нових, прогресивних технологій з метою інтенсивного розвитку національного виробництва.

Згідно з Господарським кодексом України лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [1]. У більшості розвинутих країн (Великобританії, Німеччині, США) на лізингові послуги припадає приблизно третина загальної суми інвестицій. Лізингу притаманні фінансово-комерційні, правові й технічні особливості. Світова практика показує, що лізинг як особливий вид підприємницької діяльності можна розглядати в таких аспектах: як матеріально-технічне оснащення підприємств, активний інструмент маркетингової політики, альтернатива кредитних відносин та специфічний вид інвестиційної діяльності.

Проте лізингова діяльність в Україні залишається недостатньо законодавчо врегульованою, що призводить до стримування розвитку вітчизняного ринку лізингових послуг.

Головною організацією, що здійснює регулювання ринку лізингових послуг, є Асоціація «Українське об'єднання лізингодавців» (УОЛ), створена в 2005 році як добровільний союз  професійних учасників ринку лізингу.

Раціональна і правильна організація первинного обліку, яка повинна забезпечити повну реєстрацію всіх господарських фактів (і, зокрема, використання предмета лізингу) та гарантувати юридичну доказовість достовірності відображених даних, є основною передумовою ефективного управління підприємством [2].

Бухгалтерський облік, який безперервно відображає усі господарські операції щодо використання предмета лізингу, перетворюється на організовану систему накопичення, обробки, зберігання, передачі та використання облікової інформації в управлінні. Обов’язковою передумовою при цьому є складання відповідного документа на кожну лізингову операцію, незалежно від її змісту та обсягу [3].

Відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку поняття лізингу та оренди не розмежовуються.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів, а також розкриття її у фінансовій звітності, визначено П(с)БО № 14 «Оренда», який в усіх суттєвих положеннях відповідає Міжнародному стандартові бухгалтерського обліку 17 «Leases».

Існують деякі недоліки в національній обліковій системі:

- ототожнення П(с)БО 14 лізингових операцій з орендними відносинами;

- відсутність єдиних методичних рекомендацій з обліку основної діяльності лізингової компанії;

- П(с)БО 14 вимагає відображати в бухгалтерському обліку наданий у фінансовий лізинг об'єкт з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів). Одночасно залишкова вартість об'єкта фінансового лізингу виключається з балансу лізингодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів) [4]. Не враховується той факт, що для лізингової компанії така діяльність є основною, а не інвестиційною;

- відсутність методики калькулювання собівартості лізингових послуг, як наслідок – немає можливості здійснювати аналіз та контроль за витратами діяльності;

- при складанні лізинговими компаніями фінансової звітності відповідно до вимог чинного законодавства порушуються її якісні характеристики доречності та зрозумілості (показники основної діяльності подаються у складі інвестиційної), зіставності (кожна лізингова компанія будує свою модель обліку основної діяльності, яка усувала б недоліки національних П(с)БО).

Удосконалення аналітичного та синтетичного обліку лізингових операцій забезпечить адміністрацію підприємства оперативною інформацією для своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень.

Література:

1. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2. Бутинець Т.А. Документування господарських операцій: теорія, методологія, комп’ютеризація / Т.А. Бутинець – Житомир: ЖІТІ, 1999. – 412 с.

3. Гнезділова О.М. Удосконалення обліку лізингових платежів [Електронний ресурс] / О.М. Гнезділова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Spep/2010_1/Gnezdilova.pdf.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 14 «Оренда» [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO14.aspx.