Шешіна Марина

студентка 5 курсу економічного фак-ту

Наук. кер.: к. е. н., ст. викладач Гринь В.П.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Постановка проблеми. Ефективність діяльності внутрішнього аудиту в Україні визначається рівнем його організації. В нашій країні, найбільшу проблему становить методичне забезпечення внутрішнього аудиту, так як стандартів щодо його регулювання не встановлено. Тому, деякі питання щодо раціональної організації внутрішнього аудиту залишаються невисвітленими і потребують подальшого вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми дослідження методики аудиту основних засобів підприємства висвітлені в роботах вітчизняних вчених, таких, як Н. О. Бондаренко, М. Т. Білуха, О. М. Брадул, З. О. Душко, М. М. Колос, Ю. В. Піча, В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Б. Ф. Усач та багато ін. Як показали дослідження, у більшості опублікованих робіт автори недостатньо приділяють уваги розробці сучасної методики аудиту основних засобів. Отже, підкреслюючи важливість зазначених проблем та подальшого практичного застосування обраного напрямку й обумовили вибір теми статті і вказують на її актуальність.

Метою статті є надання рекомендацій щодо удосконалення методики проведення внутрішнього аудиту основних засобів.

Виклад основного матеріалу. Методичні прийоми внутрішнього аудиту можна визначити як сукупність способів вивчення законності, доцільності й ефективності господарських операцій для оцінки діяльності підприємства загалом [4]. Ці прийоми будуть подібними незалежно від особливостей підприємства, оскільки вони різноманітні та їх застосування обумовлюється не тільки об’єктами аудиту, а й професійним рівнем і практичним досвідом працівників аудиторської служби підприємства. Аналіз методичних прийомів внутрішнього аудиту дає змогу розподілити їх на три групи: загальнонаукові, документальні та фактичні, які відомі з теорії фінансово-господарського контролю.

Одним із етапів внутрішнього аудиту є регламентаційно-методичний. Ним передбачено підготовку плану аудиту відповідно до виданих завдань на аудит, визначення і розподіл робочих завдань для групи з аудиту та підготовку робочих документів. Вважаємо, що для забезпечення згоди стосовно проведення аудиту між замовником аудиту, робочою аудиторською групою та учасниками процесу, що є об’єктом аудиту, керівник групи з аудиту зобов’язаний на початку регламентаційно-методичного етапу підготувати план аудиту. На нашу думку, його розробка полегшує координацію аудиторської діяльності та зменшує імовірність відхилення ходу аудиту від затвердженого графіка. Наголошуємо на необхідності складання плану аудиту, рівень деталізації якого враховує сферу, складність аудиту та кваліфікацію учасників аудиторської групи, що забезпечує оптимізацію витрат часу на розробку плану й ефективності його використання [2].

Методика повинна забезпечити раціональний порядок організації і проведення процедур внутрішнього аудиту основних засобів. Проблему методичного забезпечення внутрішнього аудиту основних засобів можна вирішити через розв’язання поставлених завдань, що ставиться на підготовчому етапі. У науковому плані це потребує вирішення таких основних завдань, як: вибір прогресивних (доцільних) методів аудиту основних засобів; обґрунтування методики пооб’єктного аудиту основних засобів для оцінки ефективності їх використання та прийняття оптимальних управлінських рішень. Для вирішення завдань службі внутрішнього аудиту необхідно розробити комплексні процедури проведення перевірки операцій з основними засобами. Процедури проведення внутрішнього аудиту основних засобів повинна складатися з:

– перевірка фактичної наявності і технічного стану груп основних засобів;

– перевірка права власності на основні засоби;

– перевірка правильності віднесення активів до основних засобів та їх класифікація;

– перевірка первинних даних щодо основних засобів;

– контроль дотримання чинного законодавства щодо операцій з основними засобами;

– перевірка документального оформлення операцій з основними засобами;

– підтвердження законності, правильності та своєчасності відображення в обліку операцій з основними засобами;

– контроль правильності відображення господарських операцій із надходження, внутрішнього переміщення, реалізації, списання основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку;

– підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку первісної вартості основних засобів;

– встановлення джерел фінансування, придбання (створення) основних засобів;

– встановлення правильності визначення строку корисної експлуатації (використання) основних засобів;

– перевірка правильності нарахування амортизації (зносу);

– перевірка своєчасності та повноти включення амортизації у витрати виробництва;

– перевірка відповідності нарахування та відображення зносу основних засобів обраній обліковій політиці;

– перевірка доцільності та своєчасності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;

– перевірка правильності індексації, переоцінки основних засобів;

– перевірка операцій з орендованими та переданими в оренду основними засобами;

– перевірка правильності встановлення ліквідаційної вартості, списання недоамортизованої частини основних засобів під час їх ліквідації;

– перевірка правильності оцінки та оформлення вибуття об’єктів основних засобів;

– зіставлення даних аналітичного з даними синтетичного обліку основних засобів;

– зіставлення даних синтетичного обліку основних засобів з даними фінансової звітності;

– перевірка правильності і достовірності подання інформації про основні засоби у фінансовій звітності;

– аналіз показників використання основних засобів [3].

Результати вивчення стану та правильності формування статті «Основні засоби» підприємства аудитор відображає в табличній формі довільного змісту, в якій накопичується інформація про виявлені порушення при їх відображенні на рахунках бухгалтерського обліку та фінансової звітності [1, с. 291]. За цією методикою можна перевірити законність відображення в бухгалтерському обліку операцій щодо руху основних засобів, проконтролювати їх наявність і збереження, а також підтвердити достовірність статті бухгалтерського обліку «Основні засоби». Дотримання усіх наведених вище складових аудиторської перевірки дасть змогу аудитору охопити загальну картину обліку основних засобів на підприємстві та його організацію, провести якісний аудит.

Висновки. Сучасні умови управління підприємством потребують максимально ефективного використання ресурсів підприємства. Найдієвішим інструментом виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства та його конкурентоспроможності повинен стати внутрішній аудит за умови виділення основних процедур основних засобів.

Література

1. Бараннік А. А. Методика проведення аудиту основних засобів підприємства / А. А. Бараннік // Управління розвитком. – 2010. – № 2(78). – С. 37-38.

2. Верига Ю.А. Проведення внутрішнього аудиту на підприємстві: процесний аспект // Ю.А. Верига, В.Ю. Захарченко, Є.А. Карпенко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 2011. – №20. – С. 186-193.

3. Лищенко О.Г. Методика аудиту надходження основних засобів / О.Г. Лищенко, О.О. Назаренко // Науково-виробничий журнал. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2012. – №1. – С. 133-136.

4. Орленко Н. А. Теоретичні основи і практичні аспекти організації внутрішнього аудиту у системі управління підприємства / Н. А. Орленко, Кудирко О. М. // [Ел. ресурс]: rusnauka.com/26_WP_2013/Economics/7_144630.doc.htm