Економічні науки/7. Облік
і аудит
К.е.н. Романчук А.Л.
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Статистичні
методи аналізу інвестиційних проектів
Прийняте рішення щодо реалізації
інвестиційних проектів повинне базуватися на ґрунтовних аналітичних
розрахунках, де центральне місце належить оцінці їх ефективності. Загально
прийнятим критерієм ефективності інвестиційного проекту є рівень прибутку,
отриманого на вкладений капітал. За словами Т.М. Ковальчук, під прибутковістю
слід розуміти не просто приріст капіталу, а такий темп його зростання, який
цілком компенсує зміну вартості грошей у часі, забезпечує необхідний рівень
доходності і покриває ризик інвестора [2, с. 125].
Питання аналізу інвестиційних
проектів розглянуто в працях В.В. Ковальова, Т.М. Ковальчук, Г.О. Крамаренко,
В.О. Подольської, Е. Хельферта, Ю.С. Цал-Цалка, А.Д. Шеремета, С.І. Шкарабана
та ін.
Як показує практика, на сьогодні
існує ціла система методів, що використовуються для оцінки ефективності
реалізації інвестиційних проектів. Вибір кожного конкретного методу буде залежати
як від особливостей інвестиційного проекту, так і специфіки діяльності
підприємства-реципієнта.
Значне місце серед методів аналізу
інвестиційних проектів посідають статистичні, перевагою яких є простота розрахунків.
Основні характерні риси статистичних методів згруповані в табл.1.
Поруч із простотою розрахунків під
час застосування статистичних методів є значний недолік – складність отримання
вихідних даних. Часто процес збору вихідної інформації передбачає додаткові витрати, крім того вони
потребують перевірки стосовно достовірності інформації.
Спільним у всіх статистичних
методів є припущення стосовно нарахування процентів із застосуванням єдиної
процентної ставки. За цією ставкою фінансові кошти можуть бути позичені і
вкладені у будь-який час і будь-якому обсязі, а вивільнені або невикористані
фінансові кошти реінвестовані. У кожному окремому випадку слід перевіряти
реальність такого припущення.
Таблиця 1
Характерні риси
статистичних методів аналізу інвестиційних проектів
|
Риси Метод |
Праземі-сткість |
Критерій порівняння |
Проміжок часу |
Процентна ставка |
Термін експлуа-тації для альтернатив |
Відмінність
розмірів капіталовкладень для альтернатив |
|
Метод порівняння витрат |
незначна |
тільки витрати |
один |
єдина |
однакові |
не враховується |
|
Метод порівняння прибутку |
незначна |
тільки прибуток |
один |
єдина |
однакові |
не враховується |
|
Метод порівняння рентабельності |
незначна |
тільки рентабе-льність |
один |
єдина |
різні |
враховується |
|
Статистичний
метод окупності |
незначна |
тільки період окупності |
один |
єдина |
різні |
враховується |
Слід відмітити, що для
забезпечення порівнюваності інвестиційних альтернативних проектів у методі
порівняння витрат та методі порівняння прибутку приймаються й однакові терміни
експлуатації, що, знову ж таки, не завжди є можливим в реальному житті.
Ще однією спільною рисою методу
порівняння прибутків та методу порівняння витрат є те, що вони не враховують
випадки із різними розмірами вкладень. Різницю величин інвестованого капіталу
можна не враховувати, якщо альтернатива (проект) з більшою величиною
інвестованого капіталу передбачає також більший рівень рентабельності. І саме
вона буде пріоритетною. А.Б. Ідрісов зазначає, якщо більший рівень
рентабельності має альтернатива (інвестиційний проект), яка передбачає меншу
величину вкладення капіталу, то тоді важливо, який рівень прибутковості буде
забезпечено для різниці величин вкладення капіталу порівнюваних альтернатив.
При аналізі рентабельностей альтернатив припускається, що для різниці величин
капіталовкладень буде забезпечено такий рівень нарахування процентів, який
відповідає рентабельності альтернативи з меншою величиною вкладення капіталу [1,
с.35].
Те, наскільки виправдане таке
припущення, чи існують насправді подальші можливості інвестування з відповідним
рівнем рентабельності, визначатиме, якому методу – порівняння рентабельності чи
порівняння прибутків – віддати перевагу.
Так, Т.М. Ковальчук та А.І. Вергун
стверджують, що якщо багато альтернативних можливостей вкладення капіталу з
високим рівнем рентабельності, для реалізації яких надається лише обмежена
кількість фінансових засобів, то доречно застосовувати метод порівняння
рентабельностей. Якщо ні і діє припущення про вкладення капіталу за однією
процентною ставкою, то швидше підійде метод порівняння прибутків [2, с.128].
Можливим варіантом усунення
зазначених недоліків є застосування методу вартості капіталу. Головним
припущенням цього методу є те, що ті фінансові кошти, які звільнились або в
яких не було потреби, будуть реінвестовані за розрахунковою процентною ставкою.
Головним аргументом застосування
та переваги даного методу є те, що з його допомогою можна визначити наскільки
підходять для оцінки відносної пріоритетності розраховані на базі грошових
потоків окремих інвестиційних об’єктів вартості капіталу, якщо існують
відмінності стосовно початкових інвестиційних витрат, витрат під час періоду
експлуатації, тривалості експлуатаційного періоду. Очевидно, що необхідно
провести додаткові дослідження впливу цих відмінностей на пріоритетність того
чи іншого проекту. Проведення такого роду досліджень стосовно різних величин
вкладеного капіталу за різними інвестиційними об’єктами можна уникнути, якщо
зробити припущення про існування «абсолютного» (повного) ринку капіталу.
Отже, статистичні методи оцінки
ефективності інвестиційних проектів є з одного боку прості у застосуванні, але
з іншого містять значні недоліки, зокрема низьку відповідність реальній
ситуації.
Література:
1.
Идрисов А.Б.
Стратегическое планирование а анализ эффективности инвестиций / А.Б. Идрисов,
С.В. Картышев. – М. : ИИД «Филинъ», 2007. – 268 с.
2.
Ковальчук Т.М. Фінансовий аналіз у
системі управління реальними інвестиціями : монографія. / Т.М. Ковальчук, А.І.
Вергун. – Чернівці : ЧНУ, 2011. – 246 с.