Экономические науки / 7.Учет и аудит.

Студентка Кухарська О. Л.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Яковишина Н. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах

Ефективність діяльності будь-якого суб’єкта господарювання, в тому числі бюджетної установи, значною мірою залежить від ефективності організації й обліку оплати праці працівників. Показники оплати праці не лише дають загальне уявлення про внутрішню діяльність, але й зосереджують увагу на основній винагороді працівника – заробітній платі, яка виконує стимулюючу функцію, включаючи премії та надбавки за якісне виконання покладених на кожного з працівників службових обов’язків. В Україні право на працю гарантується головним законодавчим актом – Конституцією України, нормами якої затверджене право на працю кожного громадянина, з метою надання можливості заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає.

Необхідно зазначити, що облік розрахунків з оплати праці є досить дослідженою ділянкою облікового процесу на сьогоднішній день. Проблеми особливостей ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах досліджувалися такими вітчизняними вченими, як Атамас П. Й., Матвєєва В., Ватуля І. Д., Ватуля М. І., Левченко З. М., Власюк Г. В. та ін. Однак певні особливості облікового процесу розрахунків з оплати праці в сучасних умовах господарювання потребують подальшого дослідження.

Метою дослідження є розкриття сутності та основних особливостей ведення обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах.

У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах і організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей та є основним джерелом задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на виробництво матеріальних благ, працівники бюджетних установ мають предметом свого впливу або людину, або суспільство в цілому. Так, праця лікаря та вчителя спрямована безпосередньо на людину, а праця державного службовця – на суспільство в цілому. У процесі праці працівники бюджетних установ надають різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці та мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати [2, с. 189].

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», під заробітною платою розуміють винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу, надані послуги [1].

Фінансування витрат на оплату праці працівників бюджетних установ здійснюється у межах асигнувань, передбачених кошторисом доходів і витрат. Планування витрат на оплату праці при складанні кошторису здійснюється згідно з вимогами Порядку № 228 – «Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторису бюджетних установ», затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 228 [3, с.121].

Для обліку розрахунків з оплати праці застосовується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці». Цей рахунок активно-пасивний, балансовий, розрахунковий. На рахунку ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо).

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відображається нарахована працівникам основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування. За дебетом рахунку – виплата заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, згідно рішення суду, й інші утримання із сум нарахованої заробітної плати персоналу.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом здійснюється за кожним працівником, видами виплат та утримань. Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 за звітний місяць [5, с. 92].

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомості, в якій вказуються табельні номери, прізвища, ім’я та по-батькові працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі. За цим документом складається платіжна відомість, за якою видається заробітна плата за другу половину місяця.

На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморіальний ордер № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» типової форми № 405. В установах, де складається декілька розрахунково-платіжних відомостей, інформація узагальнюється в зведеному документі «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій», який одночасно є меморіальним ордером № 5. Записи в ньому систематизуються за кодами функціональної чи програмної класифікації установи, а по спеціальних коштах – ще і за видами спеціальних коштів.

До меморіального ордера № 5 додаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін. Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу. Ця ділянка обліку є дуже трудомісткою, а тому часто вона є автоматизованою. В таких випадках меморіальний ордер № 5 отримують в автоматичному режимі, а кожному працівнику роздруковується «Розрахунковий листок», що містить інформацію про суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї.

Депонована заробітна плата – це готівкові кошти, що одержані установою для виплат, пов'язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам. Для обліку депонованої зарплати призначений рахунок 671 «Розрахунки з депонентами». Ці суми оформляються на підставі платіжної відомості, до якої касир оформляє Реєстр депонованих сум. Суми депонованої зарплати здаються з каси на реєстраційні рахунки в Держказначействі. Депонована зарплата виплачується працівнику на його вимогу.

Основними завданнями організації обліку праці та її оплати є: контроль за дотриманням затвердженого штатного розкладу; точний облік відпрацьованого часу, кількості та якості праці кожного працівника; своєчасне і правильне нарахування заробітної плати та премій кожному працівникові; забезпечення своєчасної видачі оплати за працю, точний облік усіх розрахунків з оплати праці і контроль за правильним утриманням із заробітної плати, а також складання необхідної звітності [4, с. 143].

Таким чином, організація обліку витрат на оплату праці є досить трудомістким процесом, який має багато особливостей, залежно від специфіки та сфери діяльності бюджетної установи, тому вимагає правильної організації системи обліку та автоматизації цієї ділянки роботи, з метою скорочення матеріальних і трудових витрат на збір, обробку та аналіз даних з питань праці та її оплати для прийняття обґрунтованих оперативних управлінських рішень.

Література:

1. Про оплату праці : Закон України від 1 травня 1995 року [Електронний ресурс] / Власюк Г. В. – Режим доступу: http://ligazakon.com.ua.

2. Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах / Р. Т. Джога, С. В. Свірко, Л. М. Сінельник. – К.: КНЕУ, 2003. – 483 с.

3. Матвєєва В. Бюджетні організації: бухгалтерський облік та оподаткування / Матвєєва В. – Х.: Фактор, 2002. – 664 с.

4. Пічка Л. В. Організація обліку оплати праці в бюджетних установах / Л. В. Пічка // Управління розвитком. – 2013. – №5. – С. 142-144

5. Чадченко О. С. Особливості організації обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах / О. С. Чадченко // Управління розвитком. – 2012. – №10. – С. 91-93.