Доповідь/Економічні науки – Економіка підприємства

УДК 658.5

Д.е.н. Фадєєва І.Г.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

ПАРАДИГМА СИНЕРГІЧНОГО РОЗВИТКУ НАФТОГАЗОВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ КОРПОРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ

Усі рішення щодо подальшого розвитку нафтогазовидобувних підприємств тісно пов'язані з інвестиційною політикою, яка фактично визначає фінансовий стан компанії та перспективи її діяльності та розвитку у середньостроковій і довгостроковій перспективах.

Стратегічними напрямками діяльності підприємств нафтогазового сектору економіки на сучасному етапі є [1]:

- пріоритетний розвиток власного нафтогазовидобування на основі освоєння потенційних запасів і ресурсів нафтогазоносних регіонів України з поступовою реструктуризацією «нафтового портфеля», у тому числі за рахунок родовищ поза межами України. Одночасно у вже освоєних нафтогазоносних районах необхідне використання сучасних методів інтенсифікації видобутку нафти та підвищення коефіцієнтів нафтовилучення;

- формування найбільш раціонального співвідношення розвідки і видобутку нафти, виробництва та збуту нафтопродуктів;

- розвиток секторів нафтохімії, газу, транспортування, інжинірингу з метою диверсифікації нафтового бізнесу;

- глобалізація та інтернаціоналізація діяльності, що виявляється в активній участі у нафтогазовому бізнесі на світовому ринку нафти, газу і нафтопродуктів, а також на міжнародних фондових ринках;

- вдосконалення якості управління на основі програми комплексної реорганізації організаційно-управлінських структур;

- розроблення та здійснення заходів з охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів під час розвідки, видобування, переробки, транспортування та зберігання вуглеводнів.

Для того, щоб підтримувати функціонування нафтогазової компанії у стані стійкого зростання, необхідно забезпечити збалансовану інвестиційну політику, тобто інвестувати не тільки у проекти, які характеризуються високим рівнем рентабельності, а й у «забезпечуючі», пов'язані з «рентабельними» за допомогою зворотних зв'язків. Інакше може виникнути дисбаланс між можливостями нафтогазових компаній та потребами ринку.

На сьогодні можна виокремити наступні об'єкти пріоритетної інвестиційної діяльності нафтогазових компаній (табл.1)

- розвідка нових родовищ;

- освоєння нових родовищ;

- вдосконалення системи розробки існуючих родовищ шляхом належного технологічного забезпечення виробничого процесу та інтенсифікації видобутку за допомогою впливу на об'єкти розробки;

- економічний супровід процесів нафтогазовидобування на усіх етапах і стадіях розвідки, розробки і виведення родовищ з експлуатації.

Наступне, що необхідно зробити для реалізації стратегії зростання нафтогазових підприємств, - це виявити ринкові можливості у сферах, де компанія буде мати явну конкурентну перевагу. Такої конкурентної переваги можна досягти шляхом інтеграційного або диверсифікаційного зростання.

Коли у сфері своєї діяльності компанія має міцні позиції та/або коли компанія може отримати додаткові вигоди за рахунок інтеграції, тоді інтеграційний ріст виправданий. Як відомо, існує декілька видів інтеграційних процесів.

Регресивна інтеграція проявляється у спробах компанії придбати або поставити під контроль своїх постачальників.

Прогресивна інтеграція полягає у спробах компанії придбати або поставити під жорсткий контроль систему розподілу.

Горизонтальна інтеграція полягає у спробах компанії придбати або поставити під контроль підприємства-конкуренти.

Диверсифікаційне зростання доцільно застосовувати, коли галузь не дає компанії можливостей для подальшого зростання або коли за межами цієї галузі можливості зростання є значно привабливішими.

Диверсифікація не означає, що компанії слід братися за будь-яку можливість. Вона повинна виявити для себе напрями, які будуть сприяти усуненню наявних недоліків.

Таблиця 1

Об'єкти пріоритетної інвестиційної діяльності нафтогазовидобувних компаній*

Напрями діяльності	Мета	Завдання
Нарощування мінерально- сировинної бази	Приріст підтверджених запасів нафти і газу за допомогою формування і реалізації збалансованого комплексу заходів з розвитку мінерально-сировинної бази нафто-газового підприємства за наявних ресурсів	- виявлення прогнозних ресурсів нафти і газу на території діяльності підпри-ємства; - виявлення нових родовищ і приріст запасів за категоріями СІ і С2; - збір геолого-геофізичних даних та вивчення харак-теристик родовищ (покладів), підрахунок запасів.
Освоєння нових родовищ	Забезпечення приросту виробничих потужностей підприємства	- забезпечення проектно- технологічною документацією процесу облаштування і розробки родовища; - реалізація проекту облаш-тування родовища з дотримання термінів, обсягів та якості робіт; - забезпечення введення в експлуатацію родовища.
Експлуатація родовища	Забезпечення економічно і технологічно ефективного вилучення максимального обсягу нафти з родовища за весь період його експлу-атації з урахуванням ліцензійних угод, норм відбору та вимог проектних документів	- удосконалення технологій розробки і визначення оптимальних режимів експлу-атації об'єктів розробки; - проведення заходів з підтримання продуктивності об'єктів розробки; - дотримання технологічних режимів роботи об'єктів.
Виведення родовища з експлуатації	Своєчасне припинення експлуатації родовища у зв'язку з економічною і технологічною недоціль-ністю або відповідно до приписів зовнішніх регулю-ючих органів в оптимальні строки та порядку, що відповідає вимогам регулю-ючого законодавства	- раціональний розподіл активів виведеного з експлу-атації родовища; - відновлення земельної ділянки, що знаходиться в користуванні при розробці відповідно до вимог приро-доохоронного законодавства.

*Примітка: таблиця сформована автором на основі результатів дослідження нафтогазовидобувних підприємств Прикарпаття.

Реалізація корпоративної стратегії зростання компанії є одним з головних джерел збільшення її ефективності і засобом виживання у конкурентній боротьбі. Однією з причин, що стимулюють зростання компанії, є прагнення до економії на масштабах у даній сфері діяльності.

З точки зору перспективи не можливо визначити оптимальний розмір компанії, тому що її зростання обмежується тільки ресурсами і здатністю керівництва пристосуватися до нових масштабів організації. Проте, керуюча структура корпорації тим важче адаптується до зміни зовнішніх умов, чим швидше відбувається зростання. Крім того зростають витрати адаптації, які знижують економію на зростанні. Безперечно, що з ростом компанії повинні радикально змінитися управлінські функції і організаційна структура управління. Тільки у цьому випадку вона зможе зберегти стійкість і реалізувати можливості економії на зростанні масштабів виробництва. Наступним чинником розвитку нафтогазової компанії є наявність ефективної організаційної структури, чого насамперед можна досягти шляхом реструктуризації.

У сучасній економіці виокремлені дві основні рольові функції: функція аналітична, що забезпечує аналіз і прогноз, і функція «особи, яка приймає рішення» - ОПР [2]. За цих умов на економічну синергетику покладена місія слугувати, свого роду «інтерфейсом» між аналітиком та ОПР. Отже, економічна синергетика виступає як своєрідна «універсальна мова», якою в об'єктивному вигляді може бути описано багато соціальних і економічних ситуацій.

Найбільш актуальною вимогою у сфері прийняття рішень є представлення людині засобів допомоги для оцінки рішень і стислого представлення сутності проблеми і контексту зміни подій. Іншими словами, необхідна розробка систем допомоги для інформаційної і конструктивної діяльності, що ґрунтується на розумінні сутності проблеми. З цією метою необхідно наблизити до людини рівень її взаємодії з комп'ютером і переглянути алгоритми функцій обробки інформації з суб'єктивних якісних позицій з врахуванням нечітких фактів і подій.

Сукупність досліджень процесів видобування нафти і газу, управління персоналом і ресурсами нафтогазовидобувних корпорацій доводить, що підвищення ефективності управління ними слід шукати у формуванні нової парадигми господарської діяльності корпорацій, яка об'єднує різні етапи виробництва.

Розглянемо стратегічні цілі відомих парадигм та їх недоліки.

Парадигма ринкової орієнтації М.Портера і О.Тоффлера [2] має на меті орієнтацію на зовнішнє середовище - ринок, а отже, і адаптацію до цього ринку шляхом перебудови внутрішніх структур під зміни ринку. При цьому головною ланкою у структурі є збут. Недоліком такої парадигми є те, що вона ігнорує фактори успіху, які пов'язані з внутрішньо-корпоративними резервами, а також прирікає на гонитву за лідерами ринку.

Парадигма вартісної орієнтації М.Вебера [3] передбачає такі стратегічні цілі як знаходження механізмів збільшення вартості підприємства з індивідуальною зацікавленістю працюючих, суміщення ринкових і неринкових відносин. Недоліки цієї парадигми полягають у тому, що вона не спрямовує на формування потенціалу розвитку та ігнорує нелінійний характер розвитку.

Парадигма внутрішньо-ресурсної орієнтації Г.Хемела і К.Прахалада [4] має такі стратегічні цілі: виявлення ключових компетенцій, яких не мають конкуренти; збереження ключових компетенцій у довгостроковій перспективі; формування метакомпетенцій; креативність. Проте ця парадигма недооцінює дію факторів оперативного характеру і роль фінансових джерел потенціалу розвитку.

Найбільшої ваги на даний час набула парадигма господарської діяльності корпорацій, яка орієнтована на синергічний розвиток і синтезує у собі основні положення діалектики, теорії еволюції, синергетики та кібернетики.

Проте аналіз літературних джерел [5÷8] показує недостатній обсяг проведених досліджень у напрямі формування нової парадигми господарської діяльності нафтогазовидобувних корпорацій.

Тому доцільним є обґрунтування нової парадигми господарської діяльності нафтогазовидобувних корпорацій, яка відрізняється від парадигми ринкової орієнтації, парадигми вартісної орієнтації та парадигми внутрішньо-ресурсної орієнтації.

Як показали дослідження [1, 2, 3, 6 та ін.] парадигма синергічного розвитку реалізується у синергічних корпораціях. При цьому синергічний успіх визначається умінням створювати механізми, які викликають синергічні ефекти, а також використовувати в інтересах корпорації синергію системи цілей, місії, інтеграції, кооперації, організації, комбінаторики, трансформації тощо.

Парадигма синергічного розвитку нафтогазовидобувних корпорацій повинна мати наступні стратегічні цілі [1]:

- виявлення джерел синергічних ефектів в корпорації;

- мобілізація синергічних механізмів з метою виведення корпорації на траєкторію розвитку лідируючого типу, яка відповідає світовим трендам розвитку нафтогазової галузі;

- постійне формування потенціалу синергічного розвитку корпорації.

Проте ця парадигма вимагає неординарних ідеологів, лідерів і нового мислення фахівців.

Встановлено, що нафтогазовидобувні підприємства слід розглядати як велику динамічну систему із складними інституціональними формами і відносинами та нелінійним характером розвитку. Особливістю такої системи є те, що її властивості не визначаються простою сумою властивостей окремих елементів, а є деякою нелінійною функцією їх властивостей та відносин між окремими елементами, яка і спричиняє прояви явищ синергізму у процесі розвитку нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури.

Пріоритетними напрямками розвитку нафтогазовидобувних підприємств є: корпоративна стратегія зростання; ефективна організаційна структура; новітні управлінські технології; операційна ефективність; корпоративна культура, спрямована на результат; стратегія підтримки цивілізаційних цінностей, які взаємопов’язані, і відсутність або недостатність рівня одного з них суттєво зменшує ефективність та перспективу економічного розвитку нафтогазовидобувного підприємства. Виходячи з цього обґрунтовано принципово новий підхід до управління нафтогазовидобувними підприємствами корпоративної структури, який ґрунтується на засадах синергетики і враховує нелінійний характер економічного розвитку об’єкта, що супроводжується невизначеністю, нерівноважністю, наявністю фазових і структурних переходів.

Теоретичні засади функціонування організаційно-економічного механізму управління нафтогазовидобувними підприємствами корпоративної структури, повинні ґрунтуватися на концепціях, світогляді та системно-синергічних принципах управління з урахуванням складності інтегрованої системи.

Нами розроблено методичні засади виявлення явища синергізму у розвитку нафтогазовидобувних підприємств на основі контролю у реальному часі коефіцієнта синергічної дії. Для цього запропоновано рекурентний алгоритм, який дає змогу виявити явище синергізму з високою ймовірністю на основі результатів вимірювання коефіцієнта синергічної дії, а також інформаційну модель періодичності вимірювання цього коефіцієнта.

З урахуванням перспективних напрямів науково-технічного розвитку нафтогазовидобувного комплексу розроблено концепцію комбінованого управління синергічним розвитком підприємства, яка, на відміну від парадигм ринкової орієнтації, вартісної орієнтації і внутрішньо-ресурсної орієнтації, має організаційно-економічний механізм, у складі якого є підсистеми з каналом позитивного зворотного зв’язку, а також комплекс засобів, що забезпечують досягнення встановленої системи цілей. Запропоновано розглядати розвиток нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури як процес одночасного формування позитивного і негативного зворотних зв’язків з урахуванням того, що швидкості формування та сили впливу цих процесів різні (рис.1).

На основі методу аналогій доведено, що поведінка системи управління, як і більшість економічних систем, описується диференціальними рівняннями першого і другого порядків та залежить від величини коефіцієнта позитивного зворотного зв’язку, а також його співвідношення з коефіцієнтом негативного зворотного зв’язку. Аналіз впливу коефіцієнта позитивного зворотного зв’язку на появу синергічного ефекту у розглянутих системах дав змогу встановити раціональне співвідношення коефіцієнтів позитивного і негативного зворотних зв’язків, при якому з’являється синергічний ефект, у вигляді співвідношення К_ПЗЗ / К_НЗЗ ≥ 2,12. Для систем з іншими параметрами це співвідношення підлягає додатковій ідентифікації. Встановлено, що досліджені системи з позитивними зворотними зв’язками мають такі властивості, яких не має жоден з елементів, об’єднаних у систему. У цьому проявляється властивість емерджентності систем управління нафтогазовидобувними підприємствами корпоративної структури як чинник, що визначає синергічний розвиток.

С(t), B(t), Д(t) – моделі, що описують відповідно процеси у системі, каналах негативного і позитивного зворотних зв’язків; k, k_вз, k_дз – коефіцієнти передачі системи, негативного і позитивного зворотних зв’язків; Х_вх(t),Y_вих(t) – вхідні і вихідні величини параметрів системи; ΔХ(t) – результуючі значення вхідних параметрів з урахуванням впливів зворотних зв’язків

Рисунок 1 – Модель системи комбінованого управління синергічним розвитком нафтогазовидобувного підприємства

З огляду на те, що у нафтогазовидобувних підприємствах здійснюється велика кількість пов’язаних виробничих і управлінських процесів, метою яких є створення продукту (нафти, природного газу), запропоновано розглядати діяльність таких підприємств з позицій процесного підходу. У системі нафтогазовидобувних підприємств виокремлюють основні бізнес-процеси (буріння свердловин, видобування нафти і природного газу), а також допоміжні (постачання, збут, управління фінансами, ремонт та обслуговування обладнання, навчання та розвиток персоналу), для яких формується сукупність ієрархічних цілей. Доведено, що системно-синергічний підхід до управління бізнес-процесами нафтогазовидобувного підприємства вимагає нових управлінських технологій, зокрема застосування методів реінжинірингу як механізму, через який досягається синергічний ефект. Це дає значне підвищення ефективності виробництва за рахунок скорочення та оптимізації послідовності операцій. Установлено, що позитивні результати досягаються лише тоді, коли оптимізується не окрема операція, а бізнес-процес у цілому, тобто коли нафтогазовидобувне підприємство корпоративної структури розглядається як єдина система з множиною вертикальних та горизонтальних потоків матеріалів, енергії та інформації.

Висновок

Теоретично обґрунтовано доцільність застосування системно-синергічного підходу до управління нафтогазовидобувними підприємствами корпоративної структури. Сформульовано парадигму синергічного розвитку нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури, яка, на відміну від відомих парадигм ринкової, вартісної і внутрішньоресурсної орієнтацій, націлює на синергічний розвиток через активацію системоформуючих чинників і спрямування їх на створення сучасних проривних технологій і базових інновацій, розширення ринків, а також передбачає наявність організаційно-економічного механізму, у складі якого мають функціонувати підсистеми зворотних зв’язків, передбачається реінжиніринг бізнес-процесів, а також комплекс засобів, які забезпечують досягнення місії нафтогазовидобувних підприємств корпоративної структури і відповідають системі цілей.

Література:

1. Фадєєва І.Г. Системно-синергічні засади управління розвитком нафтогазових підприємств корпоративної структури: [монографія] / І.Г. Фадєєва. – ІФНТУНГ, Івано-Франківськ: ПП Кузів Б., 2012. – 459с.

2. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия: [пер. с англ. под ред. Ю.Н. Контуревского] / И. Ансофф. – СПб.: Изд. «Питер», 1999.– 416 с.

3. Кузнецова С.Б. Синергетические эффекты в производственных системах / С.Б.Кузнецова, Б.Л.Кузнецов // Технико-экономические проблемы промышленного производства. – Набережн.Челны: Изд.КамПИ. – 2000. – С. 93-94.

4. Кузнецова С.Б. Управление корпоративным развитием в машиностроении на основе формирования синергетических эффектов (системно-синергетический подход): дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (промышленность)» / С.Б.Кузнецова. – Набережн. Челны, 2004. –164 с. – Режим доступу: http://diss.rsl.ru/diss/05/0234/050234049.pdf

5. Балакиров Ю.А. Оптимальное управление процессами нефтедобычи / Ю.А.Балакиров, Л.В.Капущак, Е.А.Слепян. – К.: Техніка. 1998.– 148c.

6. Хасанов М.М. О методах анализа и управления самоорганизующимися процессами нефтедобычи / М.М.Хасанов // Нефтяное хозяйство. – 1994. – № 2. – С.74-77.

7. Лысенко В.Д. Оптимизация разработки нефтяных месторождений / В.Д.Лысенко. – М.: Недра, 1991. – 296 с.

8. Кузьмин О.Є. Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики: [монографія] / О.Є.Кузьмин, О.Є.Кузь, О.Г.Мельник, І.В.Аллексєєв, А.В.Шегда та ін. – Х.: ІНЖЕК, 2007. – 344 с.