Медицина/9. Гигиена и эпидемиология

Рублевська Н.І., Татарова В.П., Коваль В.В., Рублевський В.Д.,           Бондаренко Л.Г., Бойко Т.В., Корота Н.М., Ковальська Ю.Ю.

ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”

ОКЗ “Дніпропетровське медичне училище”

ВСП “Дніпродзержинський міській відділ лабораторних досліджень”

 ДУ ДОЛЦ ДСЕСУ”

ВСП “Нікопольський міськрайонний відділ лабораторних досліджень

ДУ ДОЛЦ ДСЕСУ”

ВСП “Криворізький міжрайонний відділ лабораторних досліджень

ДУ ДОЛЦ ДСЕСУ”

Гігієнічна характеристика якості та безпечності доочищеної фасованої питної води

 

Специфіка питного водопостачання в Україні полягає в тому, що воно на 75% базується на використанні води з поверхневих вододжерел, якість води яких залежить від їх санітарно-екологічного стану. Серед багатьох причин незадовільного стану вододжерел в країні найбільш вагомою є скидання стічних вод 2085 об'єктів, що мають 1276 випусків господарчо-побутових і 828 випусків промислових стічних вод. З них у водойми поступає без очищення близько 35% стічних вод [1]. Поступаючи у водойми, недостатньо очищені або неочищені стічні води забруднюють їх органічними речовинами, зваженими частками, патогенними і умовно патогенними бактеріями, вірусами, яйцями гельмінтів тощо. А з промисловими стічними водами у водойми потрапляє велика кількість токсичних, у тому числі канцерогенних, хімічних речовин. Це є причиною стійкої тенденції до погіршення екологічного стану водойм як за санітарно-хімічними, так і за мікробіологічними показникам [2]. Пріоритетними забруднювачами впродовж багатьох років залишаються органічні сполуки, зважені речовини, нафтопродукти, феноли, синтетичні ПАВ, важкі метали та ін. При такому положенні різко ускладнюється можливість отримання якісної питної води, оскільки існуючі водопровідні очисні споруди практично не забезпечують бар'єрну функцію по відношенню до техногенних хімічних речовин - вони транзитом поступають в питну воду [3]. Високий рівень техногенного навантаження на водоймища, використання застарілих технологій водопідготовки і вторинне забруднення води в розподільній мережі не дозволяє забезпечити населення якісною і безпечною для здоров'я питною водою [3,4], тому актуальним є використання доочищеної питної води. В останні роки все частіше для питних потреб населення використовує воду доочищену, що розливається в пляшки (фасовану воду) і реалізується через торгівельну мережу.

Мета роботи: надати гігієнічну характеристику доочищеної фасованої питної води, що споживається населенням промислового міста.

       Матеріали і методи досліджень. Дослідження води питної доочищеної фасованої проведено за період 2010-2013 рр. В якості експериментальних об’єктів ми обрали воду доочищену фасовану газовану та негазовану, що виготовляється одним з підприємств м. Дніпропетровськ, з води, яка надходить з системи централізованого водопостачання міста. Статистично оброблено та проаналізовано біля 1200 досліджень води фасованої доочищеної за результатами спостережень Дніпропетровського міського лабораторного центру Державної санепідслужби України. Основні статистичні характеристики при проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження включали: кількість спостережень (n), середню арифметичну (M), стандартне відхилення (SD), відносні показники. Гігієнічна оцінка отриманих результатів проведена згідно із ДСанПіН 2.24-171-10 [5].

       Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що доочищена фасована вода за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками відповідає ДСанПіН 2.24-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” [5]. Отримані результати свідчать про наявність у питній воді хлоридів, сульфатів, заліза, марганцю, фторидів. В середньому за період спостереження вміст вищеназваних речовин коливався від 0,03 до 0,22 гігієнічного нормативу. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу (сухий залишок, загальна жорсткість, фториди) питної води  на протязі всього періоду спостереження знаходились у межах нормативних значень. Показники перманганатної окиснюваності коливалися в межах 0,73-0,81 гранично допустимих значень. За мікробіологічними показниками відхилень від вимог ДСанПіН за весь період спостереження не виявлено. Загальне мікробне число складало від 0,14 до 0,27 гігієнічного нормативу.

        Висновок. У ході досліджень встановлено, що доочищена фасована газована та негазована питна вода відповідає гігієнічним вимогам за показниками якості та безпечності. Подальшою перспективою наших досліджень є визначення ефективності доочищення питної води системи централізованого водопостачання.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Душкин С.С. Разработка научных основ ресурсосберегающих технологий подготовки экологически чистой питьевой воды / С.С. Душкин,                           Г.И. Благодарная // Монография. – Х.: ХНАГХ, 2009. – 95 с.

2. Крамаренко Л.В. Развитие болезней у жителей Украины при употреблении некачественной воды / Л.В. Крамаренко // Научно-технический сборник 93. Коммунальное хозяйство городов. – 2010. – С. 383-387.

3. Тернавська О.І. До питання водозабезпеченості та водопостачання деяких регіонів України та показників якості води / О.І. Тернавська, М.В. Бугас,    С.М. Заблоцький // Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции “Вода, екологія, общество”. –  2010. – С. 52 – 54.

4. Риженко С.А. Шляхи забезпечення населення Дніпропетровської області якісною питною водою / С.А.Риженко, К.П.Вайнер // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної  конференції. Здоровий спосіб життя: проблеми та досвід. – 2013. – С. 315–319.

5. ДСанПіН 2.24-171-10. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. - К., 2010. – 27 с.