Педагогические науки.
Стратегические
направления реформирования системы образования
Пономаренко О.Г.
старший викладач кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних
спеціальностей
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Особливості
профорієнтаційної діяльності у середній школі
Розглядається питання необхідності особистісно-орієнтованого підходу в
профорієнтаційній роботі на всіх етапах загальної середньої освіти України.
Система підготовки кваліфікованих спеціалістів є головним завданням
професійно-практичної освіти.
Ключові слова: особистісно-орієнтований підхід, професія,
профконсультант, структура, бесіда, тест, тренінг, учень, особистість.
Key words: student-centered
approach, profession, guider, structure,
conversation, test, trainings, pupil, person.
The question of person-oriented approach in vocational guidance at all
stages of secondary education in Ukraine highlights. The system of qualified
professionals is the main task of vocational and practical education.
Кожен навчальний заклад прагне мати збалансовану
навчальну програму, щоб забезпечити здобуття основних знань, умінь і навичок та
дозволити учням розвинути професійні навички для наступного етапу свого
навчання після закінчення школи. Школа має створювати всі можливості для
духовного, морального, культурного і соціального розвитку дитини в цілому та
прищеплювати ключові цінності і риси характеру, а саме виховати цілеспрямованих,
позитивних громадян, які усвідомлено займуть своє місце в суспільстві.
Нажаль, не завжди є можливість у підлітків розібратися в складних питаннях, пов'язаних з
вибором професії. На допомогу в школі приходить психолог-профконсультант, робота якого саме й полягає в тому, щоб надавати підліткам
допомогу у виборі професії.
По-перше, профконсультант повинен полегшувати процес
визначення молодої людини у майбутній професії, а саме знайшовши,
структурувавши і систематизувавши всю інформацію. Він може порекомендувати, які
книжки читати, може відповісти на питання, зрештою, розповісти щось таке, чого
ви не змогли ніде знайти, або прочитали, але не зрозуміли. Причому така бесіда
з профконсультантом може здійснюватися в груповому режимі - тобто, психолог
читає лекцію, а потім відповідає на запитання аудиторії. Лекція може бути лише
першим етапом подальшої – уже в індивідуальному режимі - профорієнтаційної роботи [3].
Групова робота часто здійснюється у формі тренінгу. Мета
будь-якого тренінгу – формування чогось (нових знань, умінь, навичок). Зазвичай на
профорієнтаційних тренінгах вчать навичкам самоаналізу (зазирнути всередину
себе і побачити власну суть), прийняття рішень (нарешті зробити усвідомлений
вибір між альтернативами архітектора і механіка). Тренінг проходить в ігровій
формі, у вигляді діалогів, дискусій, спостереження за поведінкою інших
учасників групи. Таким чином, в результаті напруженої роботи протягом цілого
дня або двох, ви стаєте куди більш готовим до прийняття рішення про вибір
професії. На тренінгах вам не скажуть, ким бути, вас навчать, як самостійно
вибрати майбутню професію
[5].
Індивідуальна консультація – це робота з психологом один на один. Використовується
метод бесіди, для з'ясування індивідуальних особливостей. Психолог часто
застосовує психологічне тестування. Іноді консультація зводиться до тестування
(наприклад, комп'ютерного), а роль психолога тут у тому, що він пояснює
результати тесту, допомагає підібрати професію, що відповідає виявленим тестом
інтересам, здібностям, нахилам. Профорієнтаційне тестування в центрі
профорієнтації – це
оптимальний варіант профконсультації. Від простої індивідуальної консультації
проф. тестування відрізняється своєю дешевизною: адже комп'ютер виконує за
психолога рутинну роботу по пред'явленню тестових завдань, обробці результатів
- отже, заощаджується час праці психолога. Тестування може тривати від 10
хвилин до 2 -х годин, і за результатами тесту відразу можна буде підібрати
якісь варіанти, або почути рекомендації з корекції слабких сторін, або
дізнатися, що робити далі, де шукати необхідну інформацію. З іншого боку,
самостійне тестування на комп'ютері (з використанням он-лайн тестів, дисків,
тестів із книг) – це всього
лише етап необхідної роботи. Велика можливість помилитися, невірно
проінтерпретувавши артефактні результати. Диск не дасть індивідуальні
рекомендації – він
використовує шаблони інтерпретаційних повідомлень, шаблони порад і
рекомендацій. Тому-то не обійтися тільки тестом, без консультації психолога [4].
Зазвичай зустріч з психологом починається з бесіди,
в ході якої з'ясовуються мета відвідування, рівень освіти (в якому класі
навчаєтесь), чи займалися в яких-небудь гуртках, секціях, яка ситуація з
вибором професії (нічого не подобається, або, навпаки, не можете вибрати з
декількох привабливих варіантів).
За результатами бесіди психолог вибере
психологічний тест. Наприклад, якщо сумніви стосуються рівня готовності до
вступу у вже обраний ВНЗ – вам запропонують тест загальноосвітніх знань, що надає можливість
об'єктивно оцінити рівень володіння предметом. Або, наприклад, цікавить, чи
придатні ви до певної роботи. Ставиться відповідний тест на профпридатність.
Але найчастіше використовуються загальні опитувальники інтересів, здібностей,
нахилів, які і дозволяють окреслити коло потенційно підходящих професій.
Тестування проводиться на бланках або на
комп'ютері. Зазвичай містить від 20 до 600 запитань, в середньому – близько 80. Питання бувають різні: це й задачі, це
й прохання вибрати найбільш привабливу для себе альтернативу, оцінити об'єкти
по заданих параметрах, згадати, як ви ведете себе в тих чи інших ситуаціях.
Зазвичай не існує обмежень за часом для проходження тесту (якщо це
опитувальники особистісні, чи інтересів), якщо тест на інтелект – дається обмежений проміжок часу на вирішення усіх
питань [6].
Завершальний етап – це бесіда
з психологом. Вона більш тривала, ніж, розмова спочатку. Перевага психолога перед
комп'ютером – у тому, що він розглядає вас
як індивідуальний випадок. Тому можна висловити йому свої сумніви в результатах тестування (це допоможе
виявити артефакт - помилку, яка впливає на список професій, запропонованих
комп'ютером). Якщо у вас вже були якісь варіанти, ким бути, запитаєте
психолога, наскільки розглянуті вами варіанти відповідають виявленим нахилам.
Чи є у вас здібності, можливості реалізації в цих професіях? Що у вас могло б
вийти найкраще? Чи буде вам цікава ця робота, чи буде задоволення від роботи?
Запитайте, як вам слід займатися і що робити, щоб компенсувати виявлені тестом
негативні риси характеру, розвинути "запущені" сфери інтелекту
(ерудицію, наприклад). Нарешті, попросіть ради про те, чи відповідає вашому
рівню обраний ВНЗ - а якщо ні, то який з ВНЗ (з тієї ж спеціальності) підходить
більше. Інформація про ВНЗ, ситуації на ринку праці (які професії найбільш
престижні) - щиро кажучи, не сфера компетенції психолога, і він може не знати
всіх тонкощів зміни соціально-економічної ситуації. Але, з висоти свого досвіду
роботи в сфері профорієнтації, психолог-профконсультант знає дуже багато про це
[1].
Шкільні психологи
повинні на початку життєвого шляху правильно зорієнтувати випускників шкіл на
вибір професії. Можливо
не зовсім модної, зате тієї, що відповідає психологічному типу особистості. Тому дуже важливим є
отримання несуперечливих даних про уподобання, схильності і можливості учнів
для поділу їх за профілями навчання; забезпечення широкого діапазону
варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм
і методів, що застосовуються на уроках, у виховній роботі; вироблення гнучкої
системи кооперації старшої школи з установами подальшої професійної освіти, а
також з підприємствами міста, регіону.
Таким чином, ефективна профорієнтаційна робота повинна, в першу чергу,
базуватися на особистісно-орієнтованому підході та спрямовуватися на свідоме
формування в учнів навичок самостійного визначення подальшої діяльності.
Список використаної літератури
1. Брюшенков,
И. «Организационно-педагогические условия профессиональной
ориентации старшеклассников средствами социально-культурной деятельности» – автореферат канд. пед. наук. / І.Б.Брюшенков ––
Тамбов, 2009.
2.
Гулевич, Л. «Педагогические условия организации
консультирования в системе предпрофессиональной подготовки учащихся» – автореф. дис. канд. пед. наук. / Л.А. Гулевич
– Ижевск, 2007.
3. Профориентационная работа в школе: Сб. статей
/Под ред. А.Е. Голомштока. – Калуга, 1968. – 118 с.
4. Рибалко В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників:
Дис. ... д-ра психол. н.: 19. 00. 07 /Інститут педагогіки і психології
професійної освіти АПН України. – К., 1998. - 446 с.
5.
Сазонов, А. Профессиональная ориентация учащихся: Учебное пособие для студентов
пед. ин-тов / А.Д.Сазонов – М.: Просвещение, 1988. – 223 с.
6.Тименко, М. Методичні засади вивчення особистості з метою самостійного
вибору учнем майбутньої професії / М.П. Тименко. – 2001. – №4. – С. 94 - 98. –
(Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту).