Денисовець Т.М.

доцент кафедри медико-біологічних дисциплін

і фізичного виховання Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

м. Полтава, Україна

РОЛЬ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ШКОЛЯРІВ

Проблема фізичного, соціального та духовного здоров’я в сучасному суспільстві є однією з найбільш актуальних і потребує особливого ставлення. Про її важливість свідчать роботи багатьох науковців різних епох. Але в Україні все більш очевидною стає необхідність формування здорового способу життя серед учнівської молоді, яка відчуває на собі всі зміни в духовному розвитку країни, в її екологічному стані, в соціально-економічному становищі і водночас не має належних передумов для збереження і зміцнення свого здоров'я.

Саме учнівська молодь потребує особливої уваги, адже є особливим контингентом, який відображає рівень соціального та культурного розвитку держави, формує потенціал для подальшого демографічного розвитку. Кризові явища в суспільстві сприяють змінам мотивації старшокласників на здоровий спосіб життя, знижують їх творчу активність, уповільнюють фізичний та психічний розвиток, спричиняють зміни в соціальній поведінці. Постійно зростаючі вимоги соціального середовища та освітнього простору навчальних закладів посилюють у учнів стан психоемоційної напруги, зумовлюють поширення саморуйнівної поведінки, насамперед тютюнопаління та вживання психоактивних речовин, тобто призводять до наслідків, безпосередньо пов’язаних із фізіологічним розвитком дитини.

Сьогодні значного поширення і розвитку в Україні набув такий тип організацій учнівської молоді, як учнівське самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах, яке поступово перетворюється із підструктур навчальних закладів на самостійні організації. Його цінність, насамперед, у тому, що діяльність самоврядування стосується усіх вікових груп учнів як суб’єктів одного, спільного для них освітнього середовища, підтримує взаємодію і взаємовплив між ними, сприяє поєднанню зусиль на вирішення спільних завдань. Одним із таких завдань, що має вирішуватися системно, цілісно, із залученням учнів усіх без винятку класів, вважаємо формування здорового способу життя школярів.

Завдання учнівського самоврядування полягає в тому, щоб допомогти учням у навчанні, виховній та громадській роботі, налагодити дозвілля у старшокласників, посприяти в організації відпочинку тощо. Комплексний і системний підхід до спільних проблем функціонування учнівського самоврядування зможе сприяти об’єднанню учнів у громаду, здатну ефективно управляти своїм життям, захищати свої права й інтереси, брати участь у процесі прийняття рішень.

Учнівське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на рівні класу, школи. Вищим його органом є загальні збори (конференція), на яких затверджується Положення про учнівське самоврядування, обирається виконавчий орган, визначається його структура і термін повноважень, заслуховується звіт.

Одним із головних напрямків роботи органів учнівського самоврядування є формування у учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та інформування школярів про негативний вплив шкідливих звичок на стан здоров’я, організація побуту, відпочинку та дозвілля учнів. Також у системі виховної роботи важливе місце займають заступники директора з виховної роботи, чия робота складна й багатогранна, охоплює всі сторони формування особистості. Заступники з виховної роботи сприяють створенню в класах, в школі в цілому здорового морально-психологічного клімату, організовують засідання учнівських рад, постійно проводять індивідуальну роботу з школярами, тісно співпрацюють з їх батьками, особливу увагу приділяють учням, які потребують підвищеної педагогічної уваги. Проводять виховні заходи у вигляді диспутів, тематичних лекцій та бесід, залучають учнів до розвитку їх творчих здібностей.

Ініціатором і організатором більшості виховних заходів є учнівська рада. Вона обирається з числа найбільш авторитетних і активних учнів. Рада є суспільним органом самоврядування і покликана здійснювати допомогу адміністрації, вчителям предметникам в організації позакласної робот. Незначні порушення є предметом розгляду ради, більш серйозні порушення чи конфліктні ситуації розглядаються на засіданнях навчально-виховної комісії, до складу якої входить актив ради. Це сприяє формуванню почуття господаря й господарської відповідальності, викоріненню шкідливих звичок.

У кожному навчальному закладі існують свої особливі умови для роботи органів учнівського самоврядування та методика їх розвитку. Але спостерігається багато спільного у організаційних заходах для донесення необхідної інформації до молоді щодо здорового способу життя та негативного впливу шкідливих звичок:

- випуск стінної газети, яка має рекламно-просвітницький характер і здійснює просвітництво щодо наслідків шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, психотропних речовин);

- впровадження інноваційних методик соціальної та психологічної підтримки учнів із проблемами здоров’я.

На думку молоді (після проведеного нами дослідження у вигляді анкетування учнів 10-11 класу загальноосвітньої школи №38 м. Полтави), найбільш впливовими інформаційними джерелами з питань шкідливого впливу на здоров’я наркотичних речовин (тютюн, алкоголь та наркотики) є, перш за все, телебачення, газети, радіо. Останні позиції за рейтингом цих джерел займають спеціальна література (книжки, журнали, довідники) та інформаційні буклети і листівки. Стосовно такого джерела інформації, як Інтернет, то молоді люди готові звертатися до нього вдвічі частіше, ніж роблять це зараз. Саме на сторінках інтернет-видань зустрічається все частіше заклик молоді до здорового способу життя, проводяться конкурси з грошовою винагородою, публікуються посилання на відеоматеріали по впливу шкідливих звичок на стан здоров’я молоді, друкуються заклики до прийняття участі в акціях, спрямованих на формування культури дозвілля тощо.

Крім того, на інтернет-форумах публікуються реальні історії користувачів мережі, які можуть бути надалі корисні для молоді. Якість професійно-педагогічної комунікації, педагогічного процесу залежить від кількості і надійності джерел інформації, які використовує вчитель [1, с. 14].

Ці дані свідчать про те, що робота засобів масової інформації у цьому напрямку не є марною і має свої позитивні результати. А це доводить, що доцільно як найповніше використовувати всі можливі засоби впливу на учнівську аудиторію.

Отже, можна зробити висновок, що значна частина сучасних українських засобів масової інформації тим чи іншим способом торкається проблем формування основних засад здорового способу життя дітей та молоді. Також можна констатувати, що українські засоби масової інформації є сьогодні вагомим чинником впливу на свідомість молодої людини. Природно, такий стан речей може ефективно сприяти реалізації стратегії інформованості з формування здорового способу життя. Йдеться не про відсутність теле- та радіопрограм, друкованих матеріалів, соціальної реклами з проблем здоров’я (вони є і певною мірою виконують своє призначення), а про відсутність єдиної системи пріоритету формування здорового способу життя у ЗМІ, керованої на державному рівні і закріпленої законодавчо.

Формування здорового способу життя молоді стає пріоритетним напрямом державної молодіжної політики. Мова йде про прийняття Державної програми формування здорового способу життя, Загальнодержавної цільової соціальної програми з розвитку фізичної культури і спорту на 2012 – 2016 р.р. з виробленням новітніх стратегічних підходів на засадах здорового способу життя та активізації молодіжної моди на здоров’я [2, c. 6].

Отже, аналіз законодавчої бази України свідчить про те, що законодавство України в цілому відповідає основним міжнародним стратегіям політики сприяння здоров’ю та здоровому способу життя. Вся робота з утвердження здорового способу життя повинна проводитись обдумано, ґрунтовно, з урахуванням вікових особливостей молоді. Подаючи інформацію про шкідливість тютюнопаління, алкоголю, наркотиків, необхідно дотримуватися принципів комплексного та систематичного викладу матеріалу щодо профілактики і зниження залежності від шкідливих звичок. Роботу в цьому напрямку підпорядкувати одній меті: формування у учнівської молоді стійкої мотивації та орієнтації на здоровий спосіб життя.

Література:

1. Вовк В. М. Социально-педагогические проблемы преемственности средней и высшей школы в условиях непрерывного физического воспитания / В. М. Вовк // Теория и практики физической культуры. – 1993. – № 9-10. – С.13-15.

2. Молодь за здоровий спосіб життя [щоріч. доп. Президенту України, Верхов. Раді України, Каб. Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2009 р.)] / редкол. : Н.Ф. Романова (голова) та ін.– К. : ТОВ «Основа», 2010. – 156 с..