Носевич В. В.

КЗ „Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18”

Починкова М. М.

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

 

Особливості реалізації приницпу науковості на уроках української мови в початковій школі

 

Принципи навчання ‒ це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя й учнів, вихідні положення, на яких ґрунтується зміст навчання, використання методів і прийомів, побудови системи вправ, підготовки й проведення уроків української мови [1, 37].

Проблема реалізації принципу науковості не нова в лінгводидактиці. Принцип науковості відноситья до загальнодидактичних принципів.

Практика роботи в школі свідчить про те, що дуже часто учителя початкових класів на уроках української мови дещо знижують увагу до принципу науковості. З бесіди ми з’єясували, що учителі побоюються того, що перевантажений науковими фактами урок діти не сприйматимуть, не зрозуміють навчальний матеріал. Однак, учні початкових класів з цікавістю ставляться до науково обґрунтованого матеріалу.

Наведемо фрагмент уроку української мови в 2 класі.

Тема: Звук [ґ] та буква „ґе”.

Мета: ознайомити учнів з новою буквою „ґе” та звуком, що її позначає. Навчати правильно читати та вимовляти слова з цією буквою. Розвивати мовний апарат та мовлення учнів. Збагачувати словник новими словами, поглиблювати мовні компетентності, вдосконалювати вміння аналізувати текст та робити висновки. Виховувати почуття патріотизму, повагу до історичного минулого та ціннісне ставлення до людських стосунків.

Обладнання: таблиці слів, фотокартки, складові таблиці, карта України.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань

‒ Послухайте, яке слово буде зайве і чому?

Герой, гусак, хвиля, гай (зайве слово хвиля, бо всі інші із звуком [г]).

‒ Прочитайте склади та згадайте, як утворюється звук [г].

Діти читають склади: га, го, гу, ге, ги та згадують, що звук [г] утворюється в глотці задньою частиною язика (спинкою). При цьому поверхня язика не змикається з глоткою, а тільки треться об неї (учитель імітує процес зближення та тертя за допомогою двох маленьких мочалок).

‒ Згадайте, як називається такий звук що утворюється тертям? (від латинського слова „фрі каре” ‒ тобто „терти”).

‒ Згадаємо графічне зображення літери „ге” і мови, у якій вона вживається ще, та який звук там позначає (діти згадують графічне зображення літери „ге” та її зв’язок при написанні та вимові з російською  буквою „ге”).

‒ Які слова із звуком [г] зустрічаються в українській мові? (діти наводять свої приклади).

Роздивимося таблицю  слів з цією буквою:

  Суто українські         Застарілі іншомовні             Грецького походження

      Гречка                    газета                                      агроном

      Гарний                   гігант                                      географія

      Гривня                   гідропарк                               логопед                     

Виконаємо тест: 1.Звук [г] характерний для : а) російської мови;

                                                                         б) англійської мови;

                                                                        в ) української мови.

                            2. У якому слові присутній звук [г] : а) хід; б) гість; в) кіт.

Повідомлення теми уроку

‒ А зараз будемо вимовляти скоромовку та визначати, який звук зустрічається в ній найчастіше: „Гуси ґелґочуть ґел, ґел, ґел!” (діти в мікрофон разом повторюють і визначають звук [ґ]).

‒ Отже, тема нашого уроку: „Звук [ґ] та буква „ґе”. На уроці ми будемо вчитися читати та правильно вимовляти слова із буквою „ґе” , познайомимося з новим текстом.

Вивчення нового матеріалу

Діти роблять звуковий аналіз і виявляють що звук [ґ] – приголосний, зустрічає перешкоду –це язик, спинка язика піднімається до піднебіння, змикається з ним і утворює перешкоду, яка раптово, ніби вибухає струмінь повітря. Учитель доповнює, що такий приголосний називається проривним (при дослідженні учитетель використовує дві мочалки, якими імітує зімкнення й прорив, про утворення вибуху у повітрі діти переконуються за допомогою паперової стрічки, яку тримають при вимові звуку перед губами).

Учитель разом з учнями визначає правила написання літери „Ґ”.

‒ Тепер проведемо гру „Спіймай звук [ґ] оплесками”: гречка, ґречний, Ганна, ґанок, кава, ґава, куля, ґуля.

‒ Прослухайте уважно вірш і скажіть, які слова із звуком [ґ] зустрічаються в вірші:

„Ґедзь наївся ‒ просто жах,

 Ґудзик тріснув на штанцях,

 Закотився він під ґанок

 Нашій ґаві на сніданок”.

(діти називають слова із звуком [ґ], які запам’ятали)

Розповідь учителя:

В українській мові нараховується близько 1700 слів із проривним звуком  [ґ]. По-перше, це суто українські слова: ґава, ганок, аґрус, дзиґа, гречний. По-друге, це діалектні слова, якими спілкуються люди однієї місцевості або області переважно у правобережній Україні: ґазда ‒ хазяїн, господар; леґінь ‒ парубок, хлопець, юнак; ґринджоли ‒ великі сани). По-третє, це слова іншомовного походження, які прийшли до нас з латинської, німецької, французької, польської та інших мов (ґенерал, ґвардія – з латинської; кеґлі, юнґа – з німецької; жонґлер, ґараж ‒ з французької. Цікаве походження німецького слова „ґерцог”: так називали себе у давнину германські князі. Це був дуже високий та почесний титул і значився другим після короля.

У самої літери „Ґе” є своя дуже цікава історія.

Років 200‒300 тому букува „ґе” не мала своєї власної позначки і записувалась диграмою (від грецької ді, що позначало два) тобто двома буквами кг, і тільки 100 років тому Борис Грінченко – видатний український письменник, історик, етнограф, наш земляк, який жив і працював деякий час на Луганщині, створив свою позначку для літери „ґе”. Письменник також створив позначку для літери „ї” та апострофа. Але через деякий час літера „ге” була безпідставно вилучена з української абетки на довгі десятиліття й тільки 20 років тому  знову повернулась до неї і зайняла там своє почесне п’яте місце (діти роздивляються алфавіт, визначають місце літери в алфавіті).

Фізкультхвилинка

А зараз давайте виконаємо фізкультхвилинку:

„Ми на ґанку спозаранку пильно робимо зарядку:

Ось так, ось так і ще так!

Похитали головою, раз притупнули ногою:

Геть, ґедзю, геть!

Руки вгору, руки вниз, два присіли, піднялись.

Галло, ґаво, гей! Галло, ґаво, гей!

З нами хлопчик козачок – він танцює ґопачок:

Ось так, ось так і ще так!

Гарно всі ми відпочили й до роботи приступили –

Ось так, ось так і ще так!

Таким чином, реалізація принципу науковості, застосування його науроках української мови в початкових класах дозволяє вучителю зацікавити дітей, представити матеріал на більш високому щаблі, урізноманітнити його, представити під час вивчення мови об’єктивно правильну картину світу, забезпечити діалектичний підхід до аналізу мовних явищ і фактів, забезпечити високий теоретичний рівень навчання.

Література:

1. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / Колектив авторів за ред. М. І. Пентилюк. ‒ К. : Ленвіт, 2004. ‒ 400 с.