Божко А. А.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького, Україна

Засоби профілактики порушень постави у дітей дошкільного віку

В наш час постала проблема формування правильної постави у дітей. Наука вказує на те, що 86 % дітей потребують корекції постави. Велику увагу надають інтелектуалізації навчально-виховного процесу. А фізичному вихованню надають другорядне значення. Але варто зауважити, що фізичне та інтелектуальне виховання має відбуватись у рівній мірі. Тільки здорова дитина може повністю розкрити свій інтелектуальний потенціал. Профілактика порушень постави, як одне із завдань фізичного виховання,є актуальною проблемою.

Досліджуючи дану проблему Макарова О., Єфименко М., Вавилова Е., Сидорова О. стверджували, що найкращими засобом профілактики порушень постави є фізичне виховання. Потапчук А., Дидур М., Александер М. наголошували на необхідності створення правильного статико-рухового режиму. Волкова С., Лебедева Е. та Русакова Е. стверджували, що одним із основних способів роботи по профілактиці порушень постави є співпраця із сім’єю.

Постава – це набуте людиною в процесі зростання та розвитку звичне, природне положення тіла, яке зберігається у спокої та під час руху, під час стояння, сидіння, ходьби та іншої діяльності. [1, с. 12]

Правильна постава має не тільки естетичне значення, а й створює оптимальні умови для роботи серцево-судинної, дихальної та травної систем, позитивно впливає на самопочуття дитини.

В свою чергу, Степаненкова Е. стверджує, що правильна постава забезпечує правильне положення тіла і добру діяльність внутрішніх органів, створює найкращі умови для розвитку дитини.[5, с. 184]

Доцільно зауважити, що попередити появу неправильної постави легше, ніж проводити роботу по її виправленню. Тому важливе суворе дотримання гігієнічного режиму (свіже повітря в приміщенні, підбір столу і стільця по зростанню кожної дитини, повноцінне харчування, нормальна освітленість, чергування рухів і спокою, загартовування).

Щоб попередити і не допустити порушень постави, необхідно знати причини їх виникнення. Причин неправильної постави і її дефектів за Степанковою Е. як вона сама наголошує – багато: гіподинамія, а тому і недостатній розвиток м’яз спини, живота, стегон, шиї, грудей, утримуючих хребет в правильному положенні; ходьба з опущеною головою, сидіння з зігнутою спиною. Розвитку дефектів постави сприяють невідповідні зросту дитини меблі, незручний одяг, неправильні пози і звички дітей (наприклад, опора при стоянні на одну ногу, читання і малювання лежачи в постелі на боці); однотипні рухи ( відштовхування однією і тією ж ногою при їзді на самокаті, при стрибках під час ігор; перенесення якоїсь ваги в одній і тій самій руці). Значну роль у виникненні порушень постави грає незадовільний загальний режим життя дитини (пасивний відпочинок,відсутність прогулянок на відкритому повітрі,недостатній сон, нераціональний режим харчування).[5, с. 185]

Потапчук А. та Дидур М. виділяють фактори, що визначають формування постави. Всі ці фактори вони умовно розділили на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх належать: рівень розвитку навички підтримування постави і мотивація на її корекцію – внутрішній контроль, спадковість, тип фізичної конституції, темпи росту, рівень розвитку фізичних якостей: сила, витривалість, гнучкість, швидкість, спритність, стан кістяного скелету, зв’язок, суглобів. До зовнішніх автори відносять: якість функціонування суспільних систем, що забезпечують нормальний розвиток дитини, зовнішній контроль; будь-які захворювання; екологічні фактори; характер харчування; недостатнє чи неправильне фізичне виховання, нераціональне заняття спортом; соціальні фактори; порушення гігієни праці чи навчання. [3, с. 14]

Основним засобом профілактики порушень постави за Макаровою О. є заняття з фізичного виховання. Автором було запропоновано комплекс, який має 16 вправ, які виконуються на великих надувних м’ячах з ріжками. [2, с. 12]

Даної думки дотримується і Сидорова О., інструктор з фізичної культури. Вона стверджує, що в основу використання спеціальних вправ, направлених на формування правильної постави і усунення її дефектів, повинні бути покладені наступні принципи: індивідуально-диференційований підхід до кожної дитини і поступове наростання важкості виконання фізичних вправ. [4, с. 63]

Про важливість занять з фізичного виховання, як засобу профілактики порушень постави заявляє і Вавилова Е. Звертає увагу на те, що варто пам’ятати про правильну поставу і під час виконання спортивних вправ дітьми. Так як, наприклад, граючи в теніс, бадмінтон дитина використовує одну руку, а це може призвести до перекосу плечового поясу. І так і в інших спортивних вправах, де під час виконання використовується одна група м’язів, і йде навантаження на певний відділ опорно-рухового апарату.

Цікавої думки щодо проведення роботи з формування правильної постави Лебедева Е. та Русакова Е. Вчені акцентують увагу, що роботу з формування або корекції і виправлення дефектів постави мають вести не тільки лікарі, а й вихователі і сім’я. Так як формування дефектів постави може починатись у грудному віці. Вони виникають, коли дітей починають дуже рано саджати, ставити на ніжка, а той навіть вчити ходити. Для нерозвинених м’язів дані дії є причиною великої статичної напруги, що в свою чергу приводить до деформації опорно-рухового апарату.

Волкова С. стверджує, що правильне виховання постави починається в сім’ї. Вона запевняє, що необхідно слідкувати за ходою дитини, її “робочою позою”. Постіль повинна бути напівжорсткою з невисоким положенням подушки. В домашніх умовах доречно робити перерви в заняттях (що виконуються в положенні сидячи) через кожні 20-30 хв.

Цікаві погляди на формування правильної постави Александера М. Підкреслюючи єдність тіла і духу, він вважав важливим з дитинства навчити дитину раціонально використовувати свої м’язи і забезпечувати тим самим якість функціонування організму. [5, c. 184]

Більш широко дану думку розвивають Потапчук А.та Дидур М. Вони вважають, що основним засобом профілактики порушення постави є правильна організація статико-рухового режиму, котрий включає в себе повний спектр ситуацій, пов’язаних з регулюванням навантажень на опорно-руховий апарат дитини. По направленості ці фактори можуть мати як негативний характер (наприклад, довготривале перебування в неправильних статичних позах), так і лікувальний (фізична культура і спеціальна гімнастика). [3, c. 47]

Отже, формування правильної постави у дітей дошкільного віку є важливим завданням фізичного виховання. Так як саме правильна постава є одним із показників здоров’я. А головними засобами формування постави є: заняття з фізичного виховання, правильна організація статико-рухового режиму, і співпраця вихователя, лікаря і сім’ї. І я цілком згодна з вище сказаним. Доцільним є використання вище перерахованих засобів.

Література:

1. Вільчковський Е. Інтеграція рухів і музики у фізичному розвитку дітей старшого дошкільного віку/ Е. Вільчковський, Н. Денисенко, Ю. Шевченко// Навчальний посібник. – Т.: Мандрівець, 2011. – 128 с

2. Макарова О. Щоб спина була рівною/ О. Макарова// Дошкільне виховання. – 2010. – № 11. – С 36

3. Потапчук А. А. Осанка и физическое развитие детей. Программы диагностики и коррекции нарушений/ А.А. Потапчук, М. Д. Дидур, – СПб.: Речь, 2001. – С 166.

4. Сидорова Е. Принять правильную осанку!/Е. Сидорова// Дошкольное воспитание. – 2006. – №10. – 124 с.

5. Степаненкова Э. Я. Теория и методика физического воспитания и развития ребенка: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Эмма Яковлевна Степаненкова. – 2-е изд., испр. – М.: Издательский центр “Академия”, 2006. – 368 с.