Педагогические  науки/ 5.Современные методы преподавания

Жигайло О.О.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна

Розвиток творчої особистості школяра у процесі вивчення математики

Проблема творчості в наші дні стала настільки актуальною, що вона по праву вважається проблемою століття.

Школа покликана якомога раніше виявити якості творчої особистості в учнів, і розвивати їх у всіх школярів, зважаючи, звичайно, на те, що діти народжуються з різними задатками творчості. Водночас більшою мірою потрібно дбати про розвиток творчої особистості у здібних та обдарованих учнів.

Сьогодні в Україні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває творчість особистості, її здатність до нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.

До проблеми формування творчої особистості неодноразово звертались дослідники та, незважаючи на це, вона залишається найменш розгаданою частиною людської активності

Творча особистість - це цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності, що в більшій чи меншій мірі змінюють на краще життя людини [3].

Творча особистість володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, вміє відкинути звичайне, шаблонне, їй притаманні творчі здібності, які відповідають творчій діяльності та є умовою її успішного здійснення.

Для того, щоб формувати творчу особистість у процесі навчання математики були виділені такі основні властивості творчої особистості: сміливість думки, схильність до ризику, фантазія, уявлення і уява, проблемне бачення, вміння долити інерцію мислення, здатність виявляти суперечності, вміння переносити навчальні досягнення і досвід у нові ситуації, незалежність,альтернативність,гнучкість мислення, здатність до самоуправління [4].

Багато традиційних методів викладання математики на сьогоднішній день малоефективні і не допомагають розвивати інтерес до вивчення математики. Саме це спонукало науковців, педагогів та вчених до розробок та впровадження новітніх освітніх технологій.

Взагалі, майбутнє за системою навчання, що вкладається в схему «учень-технологія-учитель», за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Саме інтерактивним технологіям навчання відводиться провідна роль у формуванні творчої особистості учнів. До таких технологій інтерактивного навчання належать: інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно-групового навчання, ситуативне моделювання (ігрова технологія), опрацювання дискусійних питань.

Саме до технологій ситуативного моделювання відносять гру. У західній дидактиці поступово відходять від терміна «гра» і вживають поняття «симуляція», «імітація».

Тому ділові та імітаційні ігри знаходять широке застосування у найрізноманітніших сферах діяльності: економіці, політиці, екології, міському плануванні, освіті.

Завдяки педагогічному моделюванню визначається ігрова форма й вид гри, відповідно до навчального матеріалу вибираються методи і прийоми, способи і засоби, що стимулюють навчання, тобто формують цілі, мотиви і сприяють вирішенню дидактичних завдань. При цьому учитель має змогу постійно здійснювати контроль, корекцію та оцінку пізнавальної діяльності учнів.

Повноцінне та позитивне формування творчої особистості та її становлення відбувається в процесі навчання, коли дотримуються певних умов: створення позитивного настрою для навчання; відчуття рівного серед рівних; забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей; усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів; можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша; вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

З метою розвитку творчих здібностей особистості, опанування нових знань про поняття, закони, теорії, опанування розумових і практичних умінь, діагностики творчих здібностей особистості, контролю знань і вмінь, актуалізації знань, умінь, творчих здібностей особистості в навчальному процесі можуть використовуватися навчально-творчі завдання.

З метою формування творчої особистості учнів необхідно використовувати завдання, які розвивають творчі здібності. Їх за складністю можна класифікувати умовно, оскільки одне й те саме завдання для одного учня може виявитися важким, а для іншого - легким. Це «не книжкові» завдання (вправи підвищеної складності та нестандартні задачі), задачі на розвиток логічного мислення та на кмітливість, тематичні вікторини на заняттях математичного гуртка, олімпіади або вікторини, математичні вечори, виготовлення математичних стінгазет, розв’язування і складання винахідницьких задач [6].

Учням варто надавати максимум можливостей для випробування себе в творчості, причому починати треба з найпростіших завдань. Навчання творчості має відбуватися в першу чергу і в основному на програмному матеріалі з математики, а в разі потреби і на спеціально побудованій системі задач.

Тільки повноцінне врахування комплексу психолого-педагогічних та методичних умов і вимог може забезпечити формування і розвиток творчої особистості учня у процесі навчання математики.

Математика є одним із опорних предметів загальноосвітньої школи, які забезпечують вивчення дисциплін, перш за все предметів природничого циклу.

Велику роль в інтеграції сучасного наукового природознавства відіграє математизація наук про природу. Математика розповсюджується, завойовуючи все нові й нові області знань, інтенсивно проникає в потаємні куточки наук, допомагає розв'язувати навіть ті задачі, які раніш здавалися недосяжними. Особливо ефективно ця роль математики може бути реалізована в галузі наукового природознавства, тому що всі тіла, процеси, явища природи володіють кількісними та якісними характеристиками, які знаходяться в діалектичній єдності.

Ще більше можливостей реалізувати міжпредметні зв'язки з'являється в старших класах, коли учні вже вивчають фізику, хімію і на власному досвіді переконуються, що інколи на уроках з різних предметів розглядаються однакові поняття.

Широкі зв'язки математики та трудового навчання проявляються на уроках технічної праці, де учні застосовують на практиці свої математичні знання і вміння.

Шаблонність мислення дитини сковує її ініціативу, спонукає до придумування у конкретному випадку обмеження, які багатьом з них не дають, можливості побачити нешаблонні варіанти або способи під час аналізу і розв'язування задач.

Побачити ж незвичайний хід розв'язування задачі може тільки людина смілива у діях, яка вміє зосередити свою увагу на об'єктах задачі.

Тому, бажано, щоб на кожному уроці, крім завдання вивчити деякий програмовий матеріал, повинна стояти «надзадача»: на базі досліджуваного матеріалу розвивати творчість, формувати в учнів прийоми, які б вони могли використовувати під час самостійної діяльності.

Крім того, навчання творчості здійснюється тоді, коли учень потрапляє в ситуацію, яка вимагає від нього нестандартного підходу до її розв'язування.

Тому завдання вчителя - організувати процес навчання так, щоб кожне зусилля з оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння тощо. Учнів необхідно вчити самостійно працювати, висловлювати і перевіряти гіпотези, вміти робити узагальнення досліджуваних фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях.

Творча діяльність учнів не обмежується лише оволодінням нового. Робота буде творчою, коли в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові задачі і самостійно розв'язуються за допомогою отриманих знань[2].

Креативність і нестандартністі думок, творчий підхід до розв’язуавання задач, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям все життя, полегшувати їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися у людському суспільстві.

Література

1. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей /Д.Б. Богоявленская / – М.: Академия, 2002. – 320 c.

2. Ковальчук В. Професійне та світоглядно-методологічна підготовка сучасного вчителя: модернізаційний аналіз / В. Ковальчук. – Київ – Дрогобич: Коло, 2004. – 264с.

3. Кульчицкая Е.И. Диагностика творческих способностей детей / Е.И. Кульчицкая / – К.: Знание, 1996. – 67 с.

4. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посібник. /C.Д. Максименко, В.О. Соловієнко / – К.: МАУП, 2000. – 256 с.

5. Медведчук М.П. Особистісно орієнтований підхід до вивчення математики. / М.П. Медведчук // Математика в школах України. – 2003. - №10/22. – С.1-3.

6. Романовська Д. Методи та прийоми стимулювання творчої активності учнів /Д. Романовська // Психолог. – 2006. – № 11. – С. 13-15.