Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Шаран О.В., Шаран В.Л.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КОНТРОЛЮ ТА КОРЕКЦІЇ

РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

Одним з важливих напрямів розбудови сучасної математичної освіти в Україні є створення особистісно-орієнтованої системи навчання математики, що базується на принципах гуманізації та демократизації процесу навчання, чіткої орієнтації його на пізнавальні можливості та інтереси особистості учня. Особистісно-орієнтована освіта передбачає також облік особистісних характеристик учнів як суб’єктів діяльності і стосунків, побудову партнерських суб’єкт-суб’єктних стосунків між ними. Тому вивчення та облік індивідуальних особливостей учнів під час побудови освітнього процесу, зміна системи перевірки, оцінювання й обліку знань є однією з головних умов підвищення рівня навчальних досягнень учнів, їхньої зацікавленості в самоосвіті, формуванні свідомого ставлення до навчання.

Проблема організації контролю результатів навчання є досить широкою, багатогранною. Її досліджували у свій час відомі психологи, педагоги, методисти: О. Божович, П. Гальперін, М. Жомнір, В. Оконь, О. Леонтьєв, З. Слєпкань, Н. Тализіна, Л. Фрідман, В. Швець, І. Якиманська, Т. Яценко та багато ін. Курси за вибором (елективні курси) – це новий елемент навчального процесу, що доповнює зміст профілю і дозволяє задовольняти різноманітні пізнавальні інтереси школярів. Проблеми контролю та корекції навчальних досягнень учнів з математичного курсу за вибором учнів залишаються не розв’язаними.

Основна дидактична мета контролю – виявлення ступеня якості знань і вмінь, що характеризують етап засвоєння учнями логічно завершеного блоку навчального матеріалу; корекція набутих знань і вмінь учнів.

Структурні компоненти контролю можуть бути наступними:

1) перевірка здобутого учнями фактичного матеріалу на рівні репродукції;

2) перевірка усвідомленості знань: пояснення сутності понять, тверджень, ілюстрування прикладами, встановлення взаємозв’язків у вивченому;

3) перевірка вмінь застосовувати вивчений матеріал у знайомих і нових ситуаціях;

4) загальна характеристика якості виконання робіт;

5) корекція набутих знань і вмінь на основі аналізу допущених помилок.

У розроблених критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти визначені такі функції оцінювання:

– контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

– навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їхньої систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

– діагностично-корегувальна – з’ясовує причини труднощів, що виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному; вносить корективи, спрямовані на їхнє усунення;

– стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

– виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності [1, 2].

Особливості процедури оцінювання результатів навчання у випадку курсу за вибором вимагають певного уточнення.

Оцінювання результатів вивчення курсу за вибором повинно ґрунтуватися на позитивному принципі, що насамперед передбачає облік рівня досягнення учня, а не ступінь його невдач. Визначення рівня навчальних досягнень учня є найбільш важливим з позиції того, що навчальна діяльність покликана не просто дати дитині суму знань, умінь і навичок, а ще й сформувати вміння самооцінки.

В процесі оцінювання результатів вивчення, наприклад, курсу за вибором “Комплексні числа та їх застосування” найбільш доцільною є, на нашу думку, рейтингова система оцінювання навчальних досягнень учнів. Для контролю та оцінювання теоретичних знань та розв’язання стандартних практичних завдань більш придатний жорсткий рейтинговий контроль, тоді як розв’язання нестандартних практичних завдань, зокрема задач на застосування комплексних чисел, можливо оцінити тільки завдяки лояльному рейтинговому контролю. При застосуванні жорсткого рейтингу учень повинен виконувати всі завдання пропонованої роботи, бо максимальну оцінку він одержить лише за повністю виконані завдання. Лояльний рейтинг дає можливість учневі вибирати завдання, які йому найбільш імпонують. Кількість пропонованих вчителем завдань у даному випадку повинна значно перевищувати ту кількість, яку учень має виконати. Цей вид рейтингу допомагає кожному учневі реалізувати себе як особистість, максимально показати рівень своїх математичних здібностей, розкрити свої знання найбільш вдало. Застосування лояльного рейтингу дає можливість вчителеві визначити напрямок для своєї подальшої роботи – це ті завдання, які не вибрав жоден учень класу або розв’язувало мало учнів. Лояльний рейтинг допомагає також самому учневі критично оцінити свої навчальні можливості.

За нашими спостереженнями ефективними в умовах курсу за вибором є такі форми оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне оцінювання; неповна перевірка досягнень учнів на етапі вивчення теми (короткочасні самостійні роботи, які складає вчитель чи учні один одному); повна перевірка досягнень на рівні теми (рівнева самостійна робота); контрольна робота; домашні довгострокові самостійні роботи (з отриманням індивідуальних консультацій), підсумковий контроль (залік по всьому курсу), можливо, з використанням прикладних програмних засобів. Крім основних робіт контролюючого спрямування можна використовувати і такі прийоми перевірки: спостереження за поточною роботою учня на уроці; вивчення окремих результатів пізнавальної індивідуальної роботи (домашнє завдання, дослідницькі, творчі завдання); робота за листами взаємоконтролю, використання можливостей комп’ютера.

Система оцінювання має бути досить гнучкою, не копіювати практики оцінювання результатів вивчення обов’язкового курсу. Потрібно заохочувати учнів, які вибрали додатковий курс, в жодному разі не можна ставити негативну оцінку за невиконання завдання творчого характеру і відштовхувати від роботи, яку вони вибрали за власним бажанням. Частково контролюючі функції вчителя доцільно перекласти на учнівський колектив, використовуючи такі форми контролю: взаємоконтроль (основні теоретичні положення, формули), математичний диктант, експертна оцінка самостійно розв’язаних нестандартних задач, рефератів.

З метою урізноманітнення прийомів контролю і корекції знань учнів на заняттях курсу за вибором нами було розроблено дидактичні матеріали у посібнику “Комплексні числа та їх застосування” [2]. Даний посібник призначений для організації рівневого навчання у старших класах при вивченні відповідного курсу за вибором. Сформовані на кожному етапі вміння використовувати знання розглядаються як послідовні ієрархічні рівні навчальних досягнень учнів. У посібнику: рівень А (початковий) – первинне розуміння базового теоретичного матеріалу; рівень Б (середній) – стандартне застосування базового теоретичного матеріалу за алгоритмами і зразками; рівень В (достатній) – аналітико-конструктивне, логічно обґрунтоване застосування теоретичного матеріалу в стандартних, але змінених і ускладнених ситуаціях; рівень Г (високий) – ускладнене аналітико-конструктивне і евристичне застосування теоретичного матеріалу в різних ситуаціях. Розділи посібника, що стосуються застосувань комплексних чисел, також укомплектовані наборами вправ, але без виділення рівнів. Зазначено лише задачі підвищеної складності. Це пояснюється тим, що кожне завдання цікаве і не повторює попереднє; хоча можна прослідкувати їх послідовне ускладнення. Однотипні вправи в даному випадку шкідливі, оскільки потрібно навчити старшокласника не тільки користуватися постійним алгоритмом, а, що важливіше, навчити застосовувати знання з різних галузей науки до розв’язування задачі, бачити простіше розв’язання. Виконання таких вправ повинно розвіяти невпевненість учня у випадку нестандартних розв’язань.

Велику допомогу вчителеві у проведенні всієї роботи надають комп’ютерні засоби навчального призначення. Розроблену нами відповідну комп’ютерну навчально-корекційну програму можна використати після проведення залікової роботи чи замість неї. Крім контролюючої функції, програма має і навчальну, а також передбачено два рівні допомоги учневі: підказка до кожного завдання та відповідний теоретичний матеріал. Можливе використання й інших комп’ютерних засобів навчального призначення, наприклад, програмної системи комп’ютерної алгебри DERIVE, педагогічного програмного засобу GRAN1 та ін.

Всі форми перевірки засвоєння навчального матеріалу повинні обов’язково супроводжуватися поясненням, коментарями, аналізом отриманих результатів учителем. Корекція знань учнів є дуже важливим етапом в глибокому усвідомленні та систематизації їхніх знань.

Отримані бали з різних форм контролю учні самостійно заносять у таблицю і слідкують за своїм рейтингом, який наприкінці року стане оцінкою з вивченого курсу за вибором.

Як показує практика, такий комплексний підхід до організації контролю і корекції навчальних досягнень старшокласників, узгоджене використання доцільних форм, методів, засобів контролю та корекції сприяє ефективному засвоєнню знань і вмінь учнів, формуванню позитивної мотивації навчальної діяльності, підвищенню інтересу до математики, вихованню самостійності, відповідальності, виробленню в учнів навичок самоконтролю.

Література

1. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Математична газета. – 2008. – №5. – С. 1 – 6.

2. Шаран О. В. Комплексні числа та їх застосування / Олександра Василівна Шаран. – Дрогобич: НВЦ “Каменяр”, 2004. – 192 с.